Отож, не журіться про завтрашній день, – бо завтра за себе само поклопочеться — Мат. 6:34.
Наш Господь запевняє нас, що коли головною думкою нашого серця буде служіння Йому, сприяння праведності та осягнення Царства, котре Бог обіцяв тим, які Його люблять, тоді ми можемо не особливо журитися про своє майбутнє. Як Його учні ми щоденно будемо мати досить проб і горя, і щоденно будемо мати потребу спиратися на рамено Господнє в міру наших зусиль поступати вузькою дорогою. Кожний день буде мати досить свого зла, то ж дяка Богові також за обітницю, що Його милість буде достатньою для нас на кожен день. – R 2259
* * *
Турботи залишають борозни не тільки на чолі, але й в серці. Те серце, яке в кожній потребі достатньо довіряє Божому провидінню, не лише є вільним від турбот, але, споглядаючи з надією в майбутнє, є також повне радості і спокою. Тому володіння обітницею життя теперішнього і майбутнього є корисне у всіх справах.
Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає? — Євр. 12:7.
Характеру не можна виробити зовсім без випробувань. Він як рослина: спочатку є дуже делікатним і потребує багато сонячного світла Божої любові, частого підливання дощем Його милості, доброго підживлення через застосоване знання про Його характер як доброї основою віри і натхнення до послуху. А потім, коли він таким чином розвинеться під впливом сприятливих обставин, то він готовий до очищення рукою дисципліни, і здатний переносити певні труднощі. Поволі, як сила характеру поступово розвивається, застосовувані проби служать лише для того, щоб розвинути більше сили, краси і чеснот, аж остаточно він стає утверджений, розвинений, уґрунтований і вдосконалений – через страждання. – R 1805
* * *
Якщо наші тілесні батьки карали нас для нашого добра, то ми не повинні погано судити про нашого Небесного Отця, коли Він карає нас для нашого добра. Відсутність таких карань є доказом, що ми не є Його синами. Отримання таких карань підтверджує Його Отцівство, а наше синівство. Тому нехай карання не знеохочують нас, а будуть запевненням, що ми є Божими синами, і нехай також спонукають нас до направи.