Отож, не журіться про завтрашній день, – бо завтра за себе само поклопочеться — Мат. 6:34.
Наш Господь запевняє нас, що коли головною думкою нашого серця буде служіння Йому, сприяння праведності та осягнення Царства, котре Бог обіцяв тим, які Його люблять, тоді ми можемо не особливо журитися про своє майбутнє. Як Його учні ми щоденно будемо мати досить проб і горя, і щоденно будемо мати потребу спиратися на рамено Господнє в міру наших зусиль поступати вузькою дорогою. Кожний день буде мати досить свого зла, то ж дяка Богові також за обітницю, що Його милість буде достатньою для нас на кожен день. – R 2259
* * *
Турботи залишають борозни не тільки на чолі, але й в серці. Те серце, яке в кожній потребі достатньо довіряє Божому провидінню, не лише є вільним від турбот, але, споглядаючи з надією в майбутнє, є також повне радості і спокою. Тому володіння обітницею життя теперішнього і майбутнього є корисне у всіх справах.
Ви не знаєте, якого ви духа. Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати! — Лук. 9:55, 56.
Це стосується всіх учнів Господа: вони постійно мають вчитися уникати цієї надто критичної схильності до засуджування та нищення інших людей, якщо прагнуть милосердя для себе. Правило, яке встановив Господь, полягає в тому, що ми повинні сподіватися милості від Нього лише в такій мірі, в якій виявляємо цю чесноту до інших. Така прискіпливість, яка готова звинувачувати і засуджувати кожного, вказує на поганий стан серця – такий, якого Господній народ має остерігатися. Милосердя, доброта, любов є елементами характеру, які Він бажає бачити в духовних Ізраїльтянах і без яких ми не можемо довго залишатися Його дітьми – R 3315.
* * *
Подібно як Іван та Яків, багато хто з Господнього народу, бачивши зневагу Господа і Його справи, мали бажання закликати Бога до знищення чинителів зла. Вони не усвідомлювали розбіжності між такою поведінкою та своїм служінням Євангелії. Слуги Правди мають запам’ятати, що вони, як християни, повинні старатися, жертвуючи свого життя на користь світу – рятувати світ від стану смерті та процесу вмирання. Тому вони не можуть перекреслити мету свого посвячення через прагнення помстити своїм ворогам в будь-якому значенні цього слова.
Співзвучні вірші: Повтор. 32:35; Мат. 1:21; 5:44; 18:11; 20:28; Мар. 10:45; Рим. 12:17,19; 1 Сол. 5:15; 1 Пет. 2:23; 3:9; Лук. 19:10; Ів. 3:15-17; 10:10; 12:47; Рим. 3:21-27; 4:24,25; 5:6-11; 12:19-21; 2 Кор. 5:18-21; Євр. 10:30.
Пісні: 82, 5, 15, 20, 67, 82, 102 / 46, 63, 126. // 167, 5, 15, 28, 132, 168, 246.
Вірші Зоріння: 226. Вартова Башта: R 4849.
Питання: Чи цього тижня я відчув спасаючу працю Ісуса? Як? Як це на мене вплинуло?