Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами! — 1 Пет. 5:7.
Це дуже потішаюча і заохочуюча думка з Божого Слова. Однак, Господній люд повинен постійно вчитися, в міру того, як минають літа в Божій родині і навчання в школі Христа, так що не повинен просити Господа, щоб Він дозволяв йому керуватися власною мудрістю, ані просити, щоб його воля була виконувана на землі чи в небі. Радше діти Божі мають розповісти Господу про свої тягарі, великі й малі; вони мають усвідомлювати і оцінювати Його співчуття і любов, а також застосовувати до своїх сердець як цілющий бальзам запевнення Його Слова, що Він може і хоче так покерувати всіма їхніми досвідами, щоб вони виявились для них корисними, якщо тільки будуть перебувати в вірі та довіряти Йому. – R 3407
* * *
Нашою журбою є те, що випробовує нас, а саме: втрати, суперництво, спізнення, обмеження, відкладання, відповідальності, вади, недоліки й слабості наші та інших, невдачі, різниці, труднощі, поділи, пересівання, потреби, супротивності, хвороби, виснаження, болі, смутки, зради, утиски, переслідування і т.п. Природною тенденцією перелічених тут речей є притягування уваги наших сердець і розумів, викликаючи стурбованість. Хоча нам рекомендовано бути пильними в наших справах, і діяти так, ніби все залежить від нас, однак, ми повинні щиро вірити, що все залежить від Бога! Нам належить розвивати пильність, а Йому – займатися нашими турботами. Він вірний в дотриманні Своїх зобов’язань, і, як наш Помічник і Опікун, Він укладає всі справи на нашу користь. Тому ми можемо довірити Йому всі наші справи.
Співзвучні вірші: Пс. 37:5; 127:2; Мат. 6:25-34; 11:28-30; 13:22; Лук. 21:34; Рим. 8:28; Фил. 4:6,7,19; Пр. 16:3; Єр. 17:7,8; Євр. 13:5.
Пісні: 34, 35, 53, 81, 121, 36, 119 / 26, 121, 119.
Вірші Зоріння: 74. Статті з Вартової Башти: R 5508
Питання: Що я робив зі своїми турботами на цьому тижні? Як? Чому? З якими результатами?