Право любові, замість вимагати одного дня з семи, по суті контролює і регулює весь наш час. Ми маємо сім днів в тижні любити Господа Бога нашого з цілого серця, розуму, душі і сили; сім днів в тижні ми маємо любити наших ближніх так, як себе, і сім днів в тижні ми маємо відпочивати – відпочивати від діл наших, відпочивати вірою в завершене Христове діло, відпочивати в Божій любові, відпочивати в мирі Божім, який перевищує всяке зрозуміння, який постійно панує в нашому серці. – R 3037
* * *
Ввійти до відпочинку означає прийняти завершене діло нашого виправдання перед Богом, також означає перебувати в досконалій упевненості, яка випливає з усвідомлення користання з усіх благословенств Тисячоліття. Хто має цю віру, той, замість намагань встановити власну праведність, має спокій в значенні користання з Христової праведності. Отже, виправдовуюча віра дає відпочинок виправдання. Крім того, ми маємо відпочинок в посвяченні, в відреченні від життя для себе самого і світу; привілей дивитися в майбутнє з певністю, яка досконало гарантована успішним результатом Божого Плану; маємо такий же спокій, яким насолоджується Бог.
Вірші Зоріння: 83. Статті з Вартової Башти: R 5387
Питання: Якими були мої досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цього вірша? Як були прийняті? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? В чому виявився результат?
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити… А я та дім мій будемо служити Господеві — Іс.Н. 24:15.
Нехай інші шанують кого хочуть і що хочуть, але ми, котрі спробували, що Господь добрий, котрі пізнали Його через Його Слово, через Його провидіння і через силу Його Духа, яка побудила нас до віднови нашого життя, не можемо чинити нічого іншого, як тільки шанувати Бога. Шануючи Його, ми мусимо беззастережно Йому довіряти. А довіряючи Йому без застережень, ми з задоволенням будемо поступати дорогою, яку Він нам вказує. Довіряючи і поступаючи таким чином, будьмо задоволені зі всього, що нас зустріне, бо ж рука, яка нас провадить, це Його рука. І будьмо певні, що так ідучи за правдивим Пастирем, ми обов’язково дійдемо до вівчарні Царства. В цьому запевненні ми маємо радість, мир і благословення серця, навіть у домі нашої мандрівки. – R 2872
* * *
Швидке прийняття рішення виконувати Господню волю, коли ми розпізнаємо її, є єдиним гідним способом поводження вірних. Характерним є те, що частково невірні стримуються від виконання Божої волі і одночасно з тим ідуть на компроміс зі злом, навіть, якщо попередньо пізнали Божу волю стосовно добра і зла. Хоча Господь є довготерпеливим, та, остаточно, Він змусить таких прийняти рішення. Так покерує їхніми досвідченнями, що вони будуть змушені прийняти рішення чинити Його волю або піти проти неї. Тому нехай вірні, як старожитній Ісус Навин, словом і ділом заохочують частково невірних до властивого рішення; але незалежно від того, чи ті останні приймуть заохочення чи ні, нехай вірні під головуванням Христа, їх Голови, і надалі залишаться мертвими для себе і світу, а живими для Бога. Наскільки вони зможуть проявити свій вплив, так нехай служать Господеві.