Змагайся добрим змагом віри, ухопися за вічне життя, до якого й покликаний ти, і визнав був добре визнання перед свідками багатьома — 1 Тим. 6:12.
Чи наша боротьба буде більш публічною чи більш приватною, все ж, це мусить бути боротьба. Більше того, мусить бути поступ і перемога, бо, інакше, ми ніколи не будемо прийняті Господом як «переможці». Ще одна думка повинна бути засвоєна всіма нами: оцінюючи нас, Господь братиме до уваги радше дух, який керував нами, аніж на те, якими були результати наших зусиль. В світлі цього, стараймося не тільки чинити з повною силою те, що наші руки зможуть, але також стараймося, щоб кожна наша жертва і дар для Господа і Його справи були повні любові й посвяти, щоб Господь дійсно визнав це як зроблене з любові до Нього і тих, котрі є Його, а не з марної слави. – R 3166
* * *
Господній люд покликаний стояти по стороні Бога в боротьбі за праведність. Велика любов до нагороди Божого поклику буде ефективною допомогою в оживленні надії і відваги в добрій боротьбі віри; публічно зайнявши становище по стороні Бога в цій боротьбі, нехай він не приносить сорому справі Бога і Христа боягузливою втечею перед ворогом чи підданням себе йому.
Милість та правда нехай не залишать тебе, – прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого — Пр. 3:3.
Хоча справедливість є першою рисою заповіді любові, вона не є єдиною її вимогою. Вона вимагає, аби наша любов, виходячи за межі точної справедливості, спонукала нас проявляти милосердя і прощення. А проявляючи таким чином милосердя, ми наслідуємо Божу любов. В нашому поводженні з іншими, які, як і ми, є грішними та недосконалими, ми повинні пам’ятати про цю важливу рису і бути не лише справедливими до них, але ще й милосердними, великодушними та доброзичливими, навіть до невдячних – щоб тим самим ми могли бути дітьми нашого Отця, Який є в небі. – R 3020
* * *
Правда є Господнім Словом; а милосердя є застосуванням Господнього Слова в теперішніх смутках. Жодне кольє, оздоблене дорогим камінням, не становить кращої оздоби, аніж ці риси, які прикрашають християнський характер. Любов до милосердя і правди повинна бути скристалізована в серці. Бо тоді ці прикмети стають нашою вічною оздобою, чинячи нас більш привабливими, ніж найрідкісніший самоцвіт чи найкоштовніший діамант, який випромінює ясне сяйво навколо нас.
Вірші Зоріння: 275. Статті з Вартової Башти: R 5309
Питання: Чи дотримувався я милосердя і правди, чи тривав в них, чи проявляв їх у практичному житті минулого тижня? Як? Чому? В яких обставинах? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? З якими результатами?