Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його — Об.18:4.
Ті, хто гідний назви «люди мої», будуть чути і слухатися голосу Господа, вийдуть з Вавилону і «не потраплять в карання його». Бо такі відразу втікають з Вавилону – як тільки почують голос і побачать дійсний стан Вавилону; тим самим вони доведуть, що ніколи не погоджувалися з його гріхами. Натомість, тих, хто там залишається після того, як зрозумів, в світлі, яке тепер світить, чим є Вавилон з його богохульними вченнями, вважається за таких, що схвалюють ці богохульства і в повній мірі заслуговують на «карання» – стільки ж, або й більше, як вавилонський клас «куколю», тому що вони мали більше світла. – R 2553
* * *
Де ж перебував люд Божий, як не в різних сектах християнства, і де ж більше грішили проти світла Правди, як не в тих же сектах, і на кого ж прийдуть суворіші кари, як не на ті секти? Тому, це слушно, що Бог оберігає свій люд від зараження гріхами і звільняє його від карань, запрошуючи покинути Вавилон? В другому значенні цей вірш стосується Господнього люду, який виходить з сект Малого Вавилону.
Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене — Рим. 15:3.
Стараймось переносити зневаги Христові так, як Він їх переносив – зі співчуттям і молитвою за тих, які помилились і впали, щоб, якщо їм дозволить Бог, вони могли покаятись. Як добрі воїни оцінюймо також з покірною витривалістю привілей доказати нашу відданість Господу, переносячи труднощі в Його службі. Він не був здивований виявом людської розбещеності. Він знав, що був у неприязному світі, який є зв’язаний гріхом і у великій мірі знаходиться під владою князя темряви, і тому Він сподівався зневаг, насмішок і переслідувань, і все це Він переносив терпеливо, в той же час Його дуже любляче серце, майже не звертаючи уваги на свої власні страждання, було сповнене співчуття і люблячої турботи про інших. – R 1963
* * *
Фальшиве представлення характеру нашого Небесного Отця в результаті введення в оману противником і невірного зрозуміння мети Отця по причині людської грішності та незнання, приводить до того, що нерелігійні люди зневажають Його. Ті, котрі стають по його стороні, як члени Його правдивого люду, діючи в Його справі, переносячи в Його обороні переслідування від тих самих осіб, хоча не завжди і зазвичай не з тих самих причин.