Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, – повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу — Рим. 12:1.
Віддавання всього, що ми посідаємо, в Господній службі є не лише розумною річчю, але це є дуже малою жертвою, набагато меншою від тієї, яку ми хотіли б віддати Богові, Котрий проявив до нас стільки співчуття і милосердя. Ми повинні мати таке почуття, ніби взагалі немає нагороди за самопосвяту. Хоча Бог зв’язав з посвяченням великі нагороди і благословенства, однак ми повинні зрозуміти, що відмова їх прийняти не лише вказувала б на недостатнє оцінення Господнього милосердя, але також на слабкість розуму, розсуду, який нездатний співставити триваючі впродовж кількох коротких років нікчемні і скороминущі приємності, що випливають з самоволі, з вічністю радості, благословенств і хвали в гармонії з Господом. – R 2642
* * *
Ця настанова дана не для того, щоб спонукати нас до посвячення в надії отримати велику нагороду, але швидше, щоб учинити це по причині великого довір’я до Бога, вдячної любові за отримане добро і оцінюючої любові за добро, котрим є Бог і котре Він виявляє. Ці достоїнства – діючи в нас через Правду, яка стала зрозуміла і пережита у виправданні – допомагають нам віддати Богові наше мале людське все, не лише в його представленні перед Ним, але також в повному виконанні в смерті як жертві. Якщо ми практикуємо силу, любов, справедливість і мудрість, які в нас щоденно виробляє Господь, то будемо в стані виконати нашу посвяту Богу на славу, іншим на користь і собі для вічного добра.
Вірші Зоріння: 37. Статті з Вартової Башти: R 5422.
Питання: Чи дотримувався я своєї посвяти цього тижня? В яких обставинах моя посвята була випробовувана? Як я відповідав на заклик до посвяти? Що мені допомагало чи перешкоджало? Які були результати?
Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас — Ів. 15:18.
Як наш Учитель був зненавиджений без причини, нехай так буде і з нами, наскільки це можливо, щоб ненависть, злість, заздрість і вбивство – які можуть бути звернені проти нас – були нами не заслужені; щоб наше життя було таке чисте, як тільки можливо. Так далеко, наскільки це можливо, нехай наші думки, слова і вчинки виявляють честь нашому Господу і говорять про нашу любов до всіх людей, а особливо до одновірних. В майбутньому, коли буде повністю запроваджена нова епоха, ті, які тепер нас ненавидять, головним чином по причині їх засліплення та зведення противником, вклоняться Господньому Помазанцеві, а ми матимемо велику радість підіймати та заохочувати їх, мати участь в їх благословенні та прощенні, а також будемо допомагати їм повернутися до повного Божого образу і подоби. – R 2880
* * *
Слово світ у Святому Письмі виступає в різних значеннях, а саме: Всесвіту, землі, порядку речей в суспільствах різних епох, згідних з ним людей і цілого людського роду. Очевидно цілий людський рід не мав ненависті до Господа, оскільки декілька поган, з якими Він зіткнувся, вшанували Його. А ненавиділи Його релігійні вожді євреїв і ті, на яких вони мали вплив. Ненавиділи Його тому, що Його науки висвітлювали їх помилки, Його приклад викривав їх лицемірство, а Його викривання шкодили їх престижу, Його реформи загрожували їх амбіціям, Його релігія розвалювала їхні секти, а Його вплив зменшував їх владу. Оскільки «темрява ненавидить світло», то вірний люд Божий під час віку Євангелії був зненавиджений номінальним людом Божим – з тих же самих причин, з яких зненавиджено Ісуса. І так буде аж до кінця.