Бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення, але судить Бог: того Він понижує, а того повищує — Пс. 75:7,8.
Ми можемо мати прагнення і стремління щось виконувати, які ніколи не здійсняться. Можливо Господь бачить, що ми не зможемо знести вивищення і слави, яких ми шукаємо. Він знає набагато краще за нас, що є для нашого добра, і тому бажає, щоб ми мали спокій, будучи задоволені Його провидінням, і щоб були не лінивими, а старанними, не недбалими, а пильними, не байдужими, а ревними, щиро бажаючи чинити Божу волю. Будьмо терпеливими тоді, коли ми є обмежені, і задоволеними, коли є знехтувані та забуті, пам’ятаючи, що «служать також і ті, котрі тільки стоять і чекають», і що Господь у відповідну вибрану Ним годину може попровадити нас до здійснення Його замірів. – R 1756
* * *
В досвідченнях Божого люду немає випадковості, бо як вивищення, так і упокорення, як його успіх, так і невдачі, знаходяться під Господнім наглядом. Його безпомилковий суд застосовує різних в наших потребах відповідне провидіння, скеровуючи все на добро тим, які люблять Бога. Тому-то ми можемо бути спокійними в Його руках.
Бо чим серце наповнене, те говорять уста. Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зо скарбу лихого виносить лихе — Мат. 12:34, 35.
Отож, нашою найпершою турботою повинно бути наше серце, щоб його почуття і нахили могли бути вповні під контролем Божої ласки, щоб кожен принцип правди і праведності міг бути там укорінений, а справедливість, милосердя, доброта, братерська ввічливість, любов, віра, тихість, стриманість, найвища пошана до Бога і Христа і гаряча любов до всіх рис святості могли бути міцно закріплені як провідні принципи життя. Якщо ці принципи будуть закріплені, утверджені в серці, тоді з доброго скарбу серця уста будуть говорити слова правди, розсудливості, мудрості і ласки. – R 1937
* * *
Серце є джерелом наших слів і вчинків; тому, якими є слова і вчинки людини, таким є її серце. Добре серце наповнене добрими словами і вчинками; лихе серце – лихими словами і вчинками. Наскільки ж необхідним є берегти серце в чистоті! Наступна настанова призначена особливо всім послідовникам Господа: «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя» (Пр. 4:23).