Бо не від сходу, і не від заходу, і не від пустині надійде повищення, але судить Бог: того Він понижує, а того повищує — Пс. 75:7,8.
Ми можемо мати прагнення і стремління щось виконувати, які ніколи не здійсняться. Можливо Господь бачить, що ми не зможемо знести вивищення і слави, яких ми шукаємо. Він знає набагато краще за нас, що є для нашого добра, і тому бажає, щоб ми мали спокій, будучи задоволені Його провидінням, і щоб були не лінивими, а старанними, не недбалими, а пильними, не байдужими, а ревними, щиро бажаючи чинити Божу волю. Будьмо терпеливими тоді, коли ми є обмежені, і задоволеними, коли є знехтувані та забуті, пам’ятаючи, що «служать також і ті, котрі тільки стоять і чекають», і що Господь у відповідну вибрану Ним годину може попровадити нас до здійснення Його замірів. – R 1756
* * *
В досвідченнях Божого люду немає випадковості, бо як вивищення, так і упокорення, як його успіх, так і невдачі, знаходяться під Господнім наглядом. Його безпомилковий суд застосовує різних в наших потребах відповідне провидіння, скеровуючи все на добро тим, які люблять Бога. Тому-то ми можемо бути спокійними в Його руках.
Що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований — Іс. 53:12.
Як кожен, хто йде слідами Господа, мусить пережити певні гефсиманські досвідчення, то так само кожен, принаймні в якійсь мірі, мусить скуштувати всіх досвідчень свого Учителя. Тож не забуваймо шукати довкола себе нагод служити «братам», «малим», співучням Христа! Будьмо обережні, щоб не додавати наруг, які мусять впасти на всіх послідовників Агнця, але, навпаки, дарувати слова співчуття і допомагати нести один одному тягарі в труднощах і випробуваннях на цьому шляху. Таким чином ми найкраще покажемо нашому Господу і Голові, як ми оцінили б нагоду допомагати Йому нести Його хрест дорогою на Голгофу. – R 2473
* * *
Смерть нашого Господа не була вдаваною смертю. Його смерть була дійсною. Він був у всій Своїй істоті підданий смерті. Цей процес був повільним. Він тривав три з половиною роки і складався з Його фізичного виснаження, розумового смутку та фізичного насильства. Він так сильно нас полюбив, що для нашого блага впродовж трьох днів перебував у стані смерті. Його останні години життя також не пройшли в кращих умовах. Хоча Господь не вчинив ані гріха, ані злочину, все ж, був засуджений на смерть як грішник і злочинець з грішниками і злочинцями.