Любов не чинить зла ближньому, тож любов – виконання Закону — Рим. 13:10.
Якщо хтось бачить, що його серце не є в гармонії з правом Нової Угоди, з любов’ю, – милосердям, доброзичливістю, лагідністю, добротою, – такому бракує доказів, доводів, що він хоч в якомусь значенні цього слова прийнятий як Божий син і послідовник Христа. Якщо ми не маємо в своєму серці любові до братів, а також любові у вигляді лагідності та доброзичливості до всіх людей, а навіть до тварин, то ми не маємо духа, який би допомагав нам у складанні необхідних жертв в теперішніх умовах. Це буде лише питанням часу, коли сила гордості та марної слави, стримуючи таких на дорозі жертвування, захопить їх і самолюбство візьме над ними повний контроль. – R 2328
* * *
Ми не повинні дивитися на Боже право, як на окремі, не пов’язані між собою струмки, але як на велике джерело любові, з якого випливають усі струмені Божих заповідей. Якщо Божим правом є любов, то дивлячись з такої точки зору, ми можемо зрозуміти, як переступ однієї з Його заповідей є порушенням усього закону, а також можемо зрозуміти, яким чином життя, згідне з законом любові, є виконанням закону.
Милість та правда нехай не залишать тебе, – прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого — Пр. 3:3.
Хоча справедливість є першою рисою заповіді любові, вона не є єдиною її вимогою. Вона вимагає, аби наша любов, виходячи за межі точної справедливості, спонукала нас проявляти милосердя і прощення. А проявляючи таким чином милосердя, ми наслідуємо Божу любов. В нашому поводженні з іншими, які, як і ми, є грішними та недосконалими, ми повинні пам’ятати про цю важливу рису і бути не лише справедливими до них, але ще й милосердними, великодушними та доброзичливими, навіть до невдячних – щоб тим самим ми могли бути дітьми нашого Отця, Який є в небі. – R 3020
* * *
Правда є Господнім Словом; а милосердя є застосуванням Господнього Слова в теперішніх смутках. Жодне кольє, оздоблене дорогим камінням, не становить кращої оздоби, аніж ці риси, які прикрашають християнський характер. Любов до милосердя і правди повинна бути скристалізована в серці. Бо тоді ці прикмети стають нашою вічною оздобою, чинячи нас більш привабливими, ніж найрідкісніший самоцвіт чи найкоштовніший діамант, який випромінює ясне сяйво навколо нас.
Вірші Зоріння: 275. Статті з Вартової Башти: R 5309
Питання: Чи дотримувався я милосердя і правди, чи тривав в них, чи проявляв їх у практичному житті минулого тижня? Як? Чому? В яких обставинах? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? З якими результатами?