Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась — 1 Ів. 4:12.
Чи я чогось вартий в Божій оцінці чи нічого, залежить радше від моєї любові до Нього, до Його братів, до Його справи, до світу в цілому, і навіть до моїх ворогів, аніж від мого знання, популярності чи красномовства. Тому в оціненні характеру ми повинні на перше місце ставити любов і вважати її головним критерієм нашої близькості і прийняття Господом. Ті, які одержали Святого Духа, повинні завжди мати добру вдачу. Жодним чином ми не можемо краще звіщати чесноти Того, Хто покликав нас із темряви до Свого дивного світла, як тільки через виявлення духа любові в щоденних життєвих справах. – R 3150
* * *
Святе Письмо заявляє, що Бог є любов, і що Він живе у Своєму народі, не особисто, але через Свого Духа, через Свої чесноти. Тому в кожному, хто виявляє любов, замешкує Бог, і той, хто цю любов демонструє в різних життєвих досвідах, буде мати радість, коли зауважить в собі Божу любов, яка вдосконалюється.
Вірші Зоріння: 205. Статті з Вартової Башти: R 4849
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з думкою цього вірша? Як вони були прийняті? Що мені в цьому допомагало чи перешкоджало? Який був результат?
Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою — Кол. 2:6,7.
Загальна думка вчителів фальшивих доктрин, які вважають, що утвердження в вірі не є потрібним ані доцільним, є наступна: бути так утвердженим означає бути фанатиком. Це є правдою у випадку особи нечесної в своїх стремліннях щодо прийняття і непохитної оборони того, що ніколи не було доказане ані здоровою логікою, ані авторитетом Біблії. Але той, хто в простоті віри, опираючись на авторитет Бога, приймає Його Слово, не є немудрим фанатиком. І такі, і лише такі, що так роблять, є утверджені в Правді. Різниця між утвердженим і непохитним християнином та фанатиком полягає в тому, що один утверджений в Правді, тоді як інший – в неправді. – R 3215
* * *
Ми приймаємо Ісуса Христа як Господа, піддаючи свою волю і приймаючи Його волю як нашу власну. Так має бути завжди. Ми вкорінені в Ньому, коли з Нього черпаємо заспокоєння наших потреб. Ми на Ньому збудовані, коли будуємо характер, подібний до Його характеру. Ми утверджені в вірі, згідно з Його Словом, коли непорушно в ньому залишаємось. І збагачуємось в вірі з подякою, коли з вдячністю зростаємо в ній.
Співзвучні вірші: Ів. 1:12; Фил. 1:27; 1 Сол. 4:1; Юди 3, 20; Еф. 2:20-22; 3:17; 4:1; Кол. 1:23; 3:17; Іс. 61:3; 1 Кор. 3:9,11; 1 Пет. 2:5; 2 Пет. 2:12; Дії 20:32; 2 Кор. 1:21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 23. Статті з Вартової Башти: R 5557
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх сприйняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?