І бачив я… душі стятих за свідчення про Ісуса й за Слово Боже — Об. 20:4.
Хоча це стинання є образним, а не буквальним, однак, воно має глибоке значення. Воно означає не тільки смерть власної волі кожного, але й відтяття від усіх інших голів, урядів і законодавців, і визнавання «Головою» не їх, але Ісуса, котрого Бог назвав Головою Церкви, яка є Його Тілом – Головою кожного Її члена. Це означає не тільки відтяття від усіх установлених голів і авторитетів, але й припинення визнавання власної голови і волі та прийняття на їх місце верховенства, волі нашого Господа Ісуса. Це та ж сама думка, на яку звертає нашу увагу Апостол в Посланні до Римлян 6:3, де він заявляє, що члени Малої Черідки були охрещені в Тіло Христове, як члени того Тіла, під керівництвом Голови, Христа, через хрещення в його смерть – через повну посвяту волі і цілковите складання життя, вірно аж до смерті. – R 2699
* * *
Стинання, про яке тут говориться, не може бути буквальним, бо тоді б виключило Ісуса, Петра, Степана, Івана, і Хому з Малої Черідки, щодо яких ми маємо натхнений доказ, що вони перемогли. Без сумніву, це виключило б з Церкви багатьох інших, про яких ми знаємо як таких. Це мусить бути символічне стинання, тобто віддання наших природних сердець, розумів і волі та прийняття серця, розуму і волі Ісуса як Голови. Піддаймося під це стинання і перебуваймо в ньому в послусі Правді, котра визначає Бога і Христа в зв’язку з нашим спасінням і спасінням світу!
Співзвучні вірші: Мат. 13:44-46; Рим. 6:3-11,16,19; 12:1-5; 2 Кор. 8:12; Мат. 7:21-23; Мар. 10:35-39; 12:42,43; Дії 18:5; Рим. 10:9-11; 1 Ів. 1:6; Об. 6:11.
Пісні: 3, 7, 68, 88, 115, 92, 121 / 70, 132, 76.
Вірші Зоріння: 256. Статті з Вартової Башти: R 2844.
Питання: Що цей вірш означав для мене на цьому тижні? В яких обставинах і з якими результатами?