Не обманюйтеся… Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне — Гал. 6:7,8.
Ми сіємо для тіла кожного разу, коли дозволяємо тілесним, самолюбним, несправедливим, грішним бажанням тіла керувати в наших серцях і в нашому житті. Кожне чергове сіяння полегшує наступне, і щораз певніше провадить до кінця тієї дороги, яким є друга смерть. І, навпаки, кожне сіяння для духа, кожен спротив бажанням тіла, скерованим до самолюбства і т.п., і кожне зусилля нового розуму, нової волі в духовному напрямку до речей чистих, благородних, добрих і правдивих, є сіянням для Духа, яке принесе нам додаткові плоди Духа, чесноти Духа, і яке, якщо буде витривалим, припровадить нас до гармонії з ласкавими обітницями і постановами Господа – до вічного життя і Царства. – R 3321
* * *
Як обманює себе той, хто сіє природне зерно певного роду, а сподівається збирати врожай іншого роду, так само обманює себе й той, хто сіє символічне зерно певного роду, а сподівається збирати символічний врожай іншого роду. Яке сіє, таке і жне. Тому, якщо хтось, отримавши Святого Духа, сіє для тіла, той обманює себе, якщо сподівається жати від Духа. Зі свого тілесного сіяння він буде жати тілесне жниво, яке закінчиться смертю. Потішаючою для нас є незмінність права, що духовне сіяння приведе до духовного жнива. Отже, коли сіємо для Духа – вірно вивчаємо, розповсюджуємо і практикуємо духовні речі, то не будемо розчаровані, бо нашим жнивом буде життя вічне.
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити… А я та дім мій будемо служити Господеві — Іс.Н. 24:15.
Нехай інші шанують кого хочуть і що хочуть, але ми, котрі спробували, що Господь добрий, котрі пізнали Його через Його Слово, через Його провидіння і через силу Його Духа, яка побудила нас до віднови нашого життя, не можемо чинити нічого іншого, як тільки шанувати Бога. Шануючи Його, ми мусимо беззастережно Йому довіряти. А довіряючи Йому без застережень, ми з задоволенням будемо поступати дорогою, яку Він нам вказує. Довіряючи і поступаючи таким чином, будьмо задоволені зі всього, що нас зустріне, бо ж рука, яка нас провадить, це Його рука. І будьмо певні, що так ідучи за правдивим Пастирем, ми обов’язково дійдемо до вівчарні Царства. В цьому запевненні ми маємо радість, мир і благословення серця, навіть у домі нашої мандрівки. – R 2872
* * *
Швидке прийняття рішення виконувати Господню волю, коли ми розпізнаємо її, є єдиним гідним способом поводження вірних. Характерним є те, що частково невірні стримуються від виконання Божої волі і одночасно з тим ідуть на компроміс зі злом, навіть, якщо попередньо пізнали Божу волю стосовно добра і зла. Хоча Господь є довготерпеливим, та, остаточно, Він змусить таких прийняти рішення. Так покерує їхніми досвідченнями, що вони будуть змушені прийняти рішення чинити Його волю або піти проти неї. Тому нехай вірні, як старожитній Ісус Навин, словом і ділом заохочують частково невірних до властивого рішення; але незалежно від того, чи ті останні приймуть заохочення чи ні, нехай вірні під головуванням Христа, їх Голови, і надалі залишаться мертвими для себе і світу, а живими для Бога. Наскільки вони зможуть проявити свій вплив, так нехай служать Господеві.