В Божому домі, що ним є Церква Бога Живого — 1 Тим. 3:15.
Церква Божа, єдина, до якої відноситься назва екклезія, або Церква, є такою незначною, скромною і в порівнянні до багатства цього світу так бідною, що не є розпізнана, ані навіть не надається до розпізнання з точки зору світу. Вона не створена людиною і не керується людиною. Імена її членів не записані на землі, а лиш в небі (Євр. 12:23). Її Головою і Єпископом є Господь. Її правом є Слово. Церква Божа має одного Господа, одну віру і одне хрещення. Вона збудована на свідоцтвах святих Апостолів і пророків, а Сам Ісус Христос є головним наріжним каменем. – R 2427
* * *
Слово «Церква» в грецькій мові визначає вибрані характери Божого люду. Вибрані є дійсно «покликаними», бо Господь відлучив їх від царства темряви й панування сатани і запровадив до Царства дорогого Божого Сина і під Його панування. Стовпом, що тримає Церкву, і фундаментом, на якому вона збудована, є Ісус Христос, її Господь. Будучи заснована на цій Скелі, вона триватиме вічно.
Співзвучні вірші: Іс. 62:12; Мат. 15:13; 16:18; Євр. 12:23; Еф. 1:22,23; 2:20-22; 5:23-32; Ів. 15:1-8; Рим. 12:4,5; 1 Кор. 3:9; 12:12-28; 2 Кор. 6:16; Євр. 3:6; Об. 21:2,9,10.
Пісні:
Вірші Зоріння: 13. Статті з Вартової Башти: R 3143
Питання: Які були мої досвідчення цього тижня, пов’язані з Церквою? Як вони на мене вплинули? Які були результати?
Сьогоднішня манна
10 липняІ всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його — Лук. 4:22.
Це повинно бути правдою, наскільки це можливо, про всіх послідовників Господа: їх мова, випливаючи з сердець, наповнених симпатією до Правди, а також мова тих всіх, які її люблять і шукають, повинна бути приємна і поміркована. Їхні слова повинні бути завжди в межах розсудку і праведності, і в докладній згоді зі Словом Господа. Їх поведінка, як живих листів, повинна гармонізуватись з їх словами, щоб навіть їхні неприятелі дивувались і брали з них приклад, як з тих, які були з Ісусом і вчилися від Нього. – R 2437
* * *
Слова благодаті, що линули з уст нашого Господа, були прекрасними, глибокими, милими й помічними. Вони доводили, що Ісус був великим оратором, переконливим промовцем і найприємнішим проповідником. Його надзвичайні здібності в цьому відношенні викликали подив і захоплення серед слухачів і приводили до того, що вони мимоволі визнавали Його вищість в публічних промовах. «Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік».
Співзвучні вірші: Пс. 45:2; Пр. 15:23; Екл. 10:12; Іс. 50:14; Мат. 7:28,29; 13:54; Мар. 1:22; 6:2; Лук. 4:32,36; 21:38; Пр. 25:11; Рим. 15:4; Ів. 7:45, 46; 13:31-17:26.
Пісні:
Вірші Зоріння: 7. Статті з Вартової Башти: R 3795
Питання: Яка з частин Слова була для мене найбільш потішаючою на цьому тижні? В яких обставинах?