Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви! — 1 Кор. 9:24.
Щоб здобути перемогу, ми мусимо не тільки зодягнутися в Божу зброю, але й бути богатирями в боротьбі, ведучи агресивну війну з забаганками очей і тіла, з гордощами життя і з усіма ворогами праведності й чистоти. Любов – любов до Господа, до Правди і праведності – мусить надихати нас, інакше ми ніколи не станемо переможцями. Бо тільки любов допоможе бути вірними аж до смерті й допровадить нас до спадщини святих. Якщо палка любов керує серцем, то це вказує, що серце є вповні піддане Господу, а це означає, що дев’ять десятих боротьби вже виграно. Але навіть тоді, як говорить Апостол (Юди 21), ми мусимо берегти себе в Божій любові, в пильності, в молитві і в ревності. А де любов є рясною, там і ласка буде рясною. – R 1798
* * *
Життя християнина прирівнюється до змагання. Перемога в перегонах вимагає старанної підготовки, великих зусиль і не меншої витривалості, відповідних старань і найбільш стислого дотримання правил. Хто це занедбує, не зможе перемогти, натомість, той, хто витриває в цьому аж до кінця, без сумніву, переможе. Стараймося так бігти, щоб перемогти.
Милість та правда нехай не залишать тебе, – прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого — Пр. 3:3.
Хоча справедливість є першою рисою заповіді любові, вона не є єдиною її вимогою. Вона вимагає, аби наша любов, виходячи за межі точної справедливості, спонукала нас проявляти милосердя і прощення. А проявляючи таким чином милосердя, ми наслідуємо Божу любов. В нашому поводженні з іншими, які, як і ми, є грішними та недосконалими, ми повинні пам’ятати про цю важливу рису і бути не лише справедливими до них, але ще й милосердними, великодушними та доброзичливими, навіть до невдячних – щоб тим самим ми могли бути дітьми нашого Отця, Який є в небі. – R 3020
* * *
Правда є Господнім Словом; а милосердя є застосуванням Господнього Слова в теперішніх смутках. Жодне кольє, оздоблене дорогим камінням, не становить кращої оздоби, аніж ці риси, які прикрашають християнський характер. Любов до милосердя і правди повинна бути скристалізована в серці. Бо тоді ці прикмети стають нашою вічною оздобою, чинячи нас більш привабливими, ніж найрідкісніший самоцвіт чи найкоштовніший діамант, який випромінює ясне сяйво навколо нас.
Вірші Зоріння: 275. Статті з Вартової Башти: R 5309
Питання: Чи дотримувався я милосердя і правди, чи тривав в них, чи проявляв їх у практичному житті минулого тижня? Як? Чому? В яких обставинах? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? З якими результатами?