Питання: В Еф. 6:13-17 ми читаємо про зброю християнина, яка включає також «броню праведності (14 в.), але в 1 Сол. 5:8 вона названа «бронею віри і любові». Яка причина цієї різниці?
Відповідь: Здається, Апостол в 1 Сол. 5:8 подає більш стисле бачення, де хотів включити віру, надію і любов – найбільші з плодів або чеснот Святого Духа (1 Кор. 13:13; Гал. 5:22,23; 2 Пет. 1:5-8). Відповідно до цього надія порівняна до шолома, а віра і любов – до броні воїна.
Однак, в Еф. 6:13-17 Апостол подає більш розгорнуту точку зору, кажучи: «Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. Отже стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовність Євангелії миру. А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, як і меча духовного, який є Слово Боже!»
Тут, так само як і в Іс. 59:17, справедливість, тобто любов обов’язкова до Бога і ближнього, одна з частин любові, є порівняна до панцира воїна, в той час як в 1 Сол. 5:8 Апостол має на увазі не лише віру, але також несамолюбну безкорисливу любов (аґапе), яка не повинна практикуватися не в згоді з обов’язковою любов’ю. То ж, здається, що Апостол доповнює тут свій опис зброї християнина з Еф. 6, додаючи безкорисливу любов. Стараймося всі зодягнути і зберегти «зброю світла» (Рим. 13:12)!
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої — Пр. 23:26.
Віддане Богу серце, воля, старається пізнати Божу волю, аби зрозуміти Божу думку і бути їй слухняним в словах і ділах. І пропорційно до того, наскільки осягнений цей стан нового розуму, розпочинається цілком нове життя в кожному відношенні – в стремліннях, надіях, почуттях і зусиллях. Власне тому об’явлення Божої волі і Плану дане віруючим, аби через зростання в цьому знанні, через роздумування над тими речами, через наповнення розуму думками про Божий План і Його волю, перетворюючий вплив міг поширитися на всі сфери життя. – R 2890
* * *
Господь прагне нашого розуму, наших почуттів і волі. Він хоче нашого розуму, щоб очистити його від грішних, облудних, самолюбних і світських думок, а наповнити справедливими, правдивими, люблячими і духовними думками. Наш розум, випорожнений і наповнений в такий спосіб, може стати посудом, освяченим і відповідним Господу для його вживання при благословенні нас та інших. Він просить наші почуття і нашу волю, аби очистити їх від грішних, самолюбних, світських і облудних почуттів та інтенцій, а наповнити справедливими, правдивими, люблячими і духовними почуттями й інтенціями. Наші серця, так очищені і наповнені, можуть стати освяченим посудом, який надається для вживання Господом при благословенні нас та інших. Тому наш вірш сердечно заохочує віддати наші серце і розум Богові. Блаженний є той, хто піддається такому збагаченню серця і розуму!
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: