Питання: В Еф. 6:13-17 ми читаємо про зброю християнина, яка включає також «броню праведності (14 в.), але в 1 Сол. 5:8 вона названа «бронею віри і любові». Яка причина цієї різниці?
Відповідь: Здається, Апостол в 1 Сол. 5:8 подає більш стисле бачення, де хотів включити віру, надію і любов – найбільші з плодів або чеснот Святого Духа (1 Кор. 13:13; Гал. 5:22,23; 2 Пет. 1:5-8). Відповідно до цього надія порівняна до шолома, а віра і любов – до броні воїна.
Однак, в Еф. 6:13-17 Апостол подає більш розгорнуту точку зору, кажучи: «Через це візьміть повну Божу зброю, щоб могли ви дати опір дня злого, і, все виконавши, витримати. Отже стійте, підперезавши стегна свої правдою, і зодягнувшись у броню праведности, і взувши ноги в готовність Євангелії миру. А найбільш над усе візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, як і меча духовного, який є Слово Боже!»
Тут, так само як і в Іс. 59:17, справедливість, тобто любов обов’язкова до Бога і ближнього, одна з частин любові, є порівняна до панцира воїна, в той час як в 1 Сол. 5:8 Апостол має на увазі не лише віру, але також несамолюбну безкорисливу любов (аґапе), яка не повинна практикуватися не в згоді з обов’язковою любов’ю. То ж, здається, що Апостол доповнює тут свій опис зброї християнина з Еф. 6, додаючи безкорисливу любов. Стараймося всі зодягнути і зберегти «зброю світла» (Рим. 13:12)!
Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі — Пс. 116:7.
Звичка думки Християнина має багато спільного з його духовним поступом або занепадом, а також є показником його духовного стану. Добру звичку думки потрібно старанно розвивати. Під «звичкою думки» ми розуміємо нормальний стан, до якого розум зазвичай (як правило) повертається, коли він інтелектуально не зайнятий. Коли ми активно зайняті життєвими обов’язками, то змушені зосереджувати свою увагу на виконуваній праці, бо якщо ми щось робимо механічно, не концентруючи своєї уваги на цій справі, то ми не можемо робити її добре. Але навіть тоді християнські принципи, добре утверджені в характері, будуть підсвідомо керувати ним. А коли напруження в праці і турботи на якийсь час минуть, тоді вироблена звичка думки, як магнітна стрілка компаса, повинна швидко повернутися до свого відпочинку в Бозі. – R 1884
* * *
З точки зору тіла в християнському житті є дуже багато замішань і неспокою, але для християнина небезпечно дозволити в таких обставинах, щоб це замішання і неспокій стали частиною його характеру. Щоб перебороти цю схильність, необхідно постійно і з довірою звертання до доброї волі Господа і до Його мети щодо нас, як це виражено в Слові, бо в такому споляганні на Господа, через Його Слово, він знаходить відпочинок і спокій серед неспокою і замішання.
Вірші Зоріння: 25. Статті з Вартової Башти: R 5387, 5492
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з Словом як нашим місцем відпочинку? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Які були результати?