Питання: Чи Ісус зійшов до неба в Своєму людському тілі і чи й досі посідає те тіло з плоті, з його пробитими списом ранами і слідами від цвяхів?
Відповідь: Існує в основному два погляди, поширені серед християн на цю тему. Перший каже, що Ісус повстав зі смерті в тому самому людському тілі, яке мав під час Свого життя на землі, і що Він і досі має це тіло з плоті, з його очима, вухами, носом, язиком, руками, ногами і т.д. в небесному або в духовному стані. 3гідно цього погляду припускається, що Церква під час «переміни» (1 Кор. 15:51) у воскресінні стане також «подібна до Нього» (1 Ів. 3:2), отримуючи знову свої тіла з плоті. 3гідно з цим римо-католики стверджують, що Марія, мати Ісуса, була забрана до неба в своєму людському тілі!
Другий погляд каже, що Ісус повстав зі смерті в духовному тілі, яке не є в жодному значенні тілом з плоті; що Він був «умертвлений тілом, але Духом оживлений» (1 Пет. 3:18, АRV); що Бог, а також інші духовні істоти, які сяють у славі, не можуть бути бачені фізичними людськими очима без шкоди для них (Ів. 4:24; 1:18; Дії 9:3,4,8,9; 22:11; 1 Тим. 6:16); що наш воскреслий Господь, не будучи більше людською, але славною духовною істотою, з’явився перед Своїми учнями, як ангели колись об’явились іншим людським істотам (див., напр., Бут. 16:7,13; 18; 19:1; Суд. 6:11-22; 13:3-20), приховуючи Свою духовну славу, беручи тіло і одягаючись у відповідний одяг, щоб вони могли бачити Його своїми фізичними очима; що Він з’являвся перед ними в різних постатях (Мар. 16:12), аби продемонструвати їм, що більше не був мертвий, але живий.
Ми віримо, що другий погляд є правильний, тому що його підтримує Святе Письмо. Св. Павло каже нам ясно (1 Кор. 15: 35-50), що тіло, яке ми сіємо в смерть, не є тілом, «що має потім вирости», але коли душа або особа, яка померла (Бут 2:17; Єз. 18:4,20), збудиться зі сну смерті (Дан. 12:2; Ів. 5:28,29; 1 Сол. 4:13-18), «Бог йому тіло дає, як захоче» – декому (тій частині насіння Авраамового, яка стає як «зорі на небі», тобто духовими – Бут. 22:16-18) будуть дані «небесні тіла» (як у випадку «Другого Адама» – Ісуса, який став «духом оживляючим»), а іншим (тій частині насіння Авраамового, яка стає як «пісок, що на березі моря», тобто земними) будуть дані земні тіла (як у випадку першого Адама, який був «з землі земний»), тому що ті, котрі «вспадкують землю» (Пс. 37:9-11, 22, 29,34,38; Пр. 2:21,22; Іс. 60:21; 65:17; 66:22; 2 Пет. 3:13; Об. 21:1-5; Чис. 14:21; Ав. 2:14), потребуватимуть земних тіл, пристосованих до земних умов.
3вертаючись до Церкви, Апостол стверджує (49 в.): «І як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити». Таким чином, вони отримають духові тіла Божественної природи (2 Пет. 1:4), оскільки Ісус, котрий «засів на правиці величності на висоті», є від Свого воскресіння «образом істоти Його» (Євр. 1:3), і з того часу, як у випадку самого Бога, Ісус не має тіла з плоті. Так само, коли Апостол Іван (1 Ів. 3:2) говорить про Церкву, «але ще не виявилося, що ми будемо. Та знаємо, що, коли [Ісус] з’явиться [під час Свого Другого Приходу в час воскресіння мертвих], то будемо подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є», то не говорить про воскресіння людського тіла, оскільки тоді буде вже об’явлено, чим ми будемо, а скоріше відноситься до майбутніх духовних тіл Церкви, – до Божественної природи, – як у випадку славного воскреслого духовного тіла Ісуса. Церкві не було об’явлено, якими будуть ці духовні тіла.
Далі апостол Павло каже, що «тіло й кров [людська природа (порівн. Мат. 16:17; Гал. 1:16; Євр. 2:14) з її тілом, кров’ю, костями і т.д., пристосована й необхідна для існування в земних умовах] посісти Божого Царства не можуть, а ні тління [людське тіло складається з субстанцій, які підлягають зіпсуттю, напр. тіло, кості і т.д.] нетління не посяде» (1 Кор. 15:50). Коли ж Ісус з’явився перед Своїми учнями в замкненій кімнаті, маючи матеріалізоване тіло і відповідне для нього вбрання (Його попередні одежі були забрані воїнами під час розп’яття – Мат. 27:35), то Він сказав їм ясно, що «не має дух тіла й костей», – субстанцій, які підлягають зіпсуттю (які Він матеріалізував в той момент), – які Він створив для них: «Доторкніться» й «дізнайтесь» в спосіб, який би їх переконав, що Він більше не був мертвий, але живий (Лук. 24:39). Отож, щоб переконати їх про Своє вознесіння, Він матеріалізувався знову в тому тілі і затримав те тіло, аж «возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей» (Дії 1:9-11). Він не з’явиться знову в тій самій постаті (в матеріалізованому тілі з плоті), хоча прийде знову в такий самий спосіб – спокійно, таємничо, наскільки це стосується світу, і нерозпізнаний, за винятком Його послідовників – «Ось іду, немов злодій» (Об. 16:15). Ті, хто люблять співати: «Пізнаю Його по слідах цвяхів на руках», повинні дослідити Св. Письмо більш уважно. Нам принесе задоволення зацікавленість наших Читачів, які можуть мати питання, або прагнуть подальшої інформації зі сфери цього важливого предмету.
TP № 210/211, ’63:94; ТП № 33, 04:29