Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні — Ів. 8:36.
Правдиві послідовники, які прислухаються до Слова Великого Учителя і стараються в усіх справах бути Його учнями, є не лише звільнені від забобонів та неуцтва, але також і від служіння гріхові, замість того вони одержують здібність правильно оцінювати свої власні природні слабості й хиби, а також Божі думки – Правду. Внаслідок цього їх свобода є свободою, яка їх благословляє, а не шкодить, яка замінює гордість чи хвалькуватість покорою, розвиває терпеливість замість гніву, спроваджує великодушність і доброзичливість замість злоби і самолюбства, дає свободу, яка приносить радість і мир замість невдоволення і гіркоти духа. Дійсно, лише Син може зробити нас по справжньому вільними! – R 2438
* * *
Божий Син є великим Визволителем. Він звільняє найбільш жалюгідних невільників з найгнітючішої неволі (сатани), з рук найжорстокіших гнобителів (гріха, омани, самолюбства, світовості, смерті й аду). Він дає звільненим найславнішу свободу, яка прагне виконувати Божу волю з найчистіших мотивів – віри, надії, любові і послуху – задля отримання вічного життя. І все це є даром Його милості, можливим завдяки найвинятковішій жертві і послузі, записаній в літописах історії світу.
Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою — Кол. 2:6,7.
Загальна думка вчителів фальшивих доктрин, які вважають, що утвердження в вірі не є потрібним ані доцільним, є наступна: бути так утвердженим означає бути фанатиком. Це є правдою у випадку особи нечесної в своїх стремліннях щодо прийняття і непохитної оборони того, що ніколи не було доказане ані здоровою логікою, ані авторитетом Біблії. Але той, хто в простоті віри, опираючись на авторитет Бога, приймає Його Слово, не є немудрим фанатиком. І такі, і лише такі, що так роблять, є утверджені в Правді. Різниця між утвердженим і непохитним християнином та фанатиком полягає в тому, що один утверджений в Правді, тоді як інший – в неправді. – R 3215
* * *
Ми приймаємо Ісуса Христа як Господа, піддаючи свою волю і приймаючи Його волю як нашу власну. Так має бути завжди. Ми вкорінені в Ньому, коли з Нього черпаємо заспокоєння наших потреб. Ми на Ньому збудовані, коли будуємо характер, подібний до Його характеру. Ми утверджені в вірі, згідно з Його Словом, коли непорушно в ньому залишаємось. І збагачуємось в вірі з подякою, коли з вдячністю зростаємо в ній.
Співзвучні вірші: Ів. 1:12; Фил. 1:27; 1 Сол. 4:1; Юди 3, 20; Еф. 2:20-22; 3:17; 4:1; Кол. 1:23; 3:17; Іс. 61:3; 1 Кор. 3:9,11; 1 Пет. 2:5; 2 Пет. 2:12; Дії 20:32; 2 Кор. 1:21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 23. Статті з Вартової Башти: R 5557
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх сприйняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?