Вийдіть тому з-поміж них та й відлучіться, – каже Господь, – і не торкайтесь нечистого, – і Я вас прийму — 2 Кор. 6:17.
Тільки ті, які свідомо живуть відлученими від світу в справах духовних, а братами вважають лиш тих, які визнають обрізання серця і прийняття до Божої родини, зустрінуться з опозицією моралістів, вільнодумців і вищих критиків, а також мас, які ненавидять світло, тому що воно засуджує їхню темноту – доктринальну і будь-яку іншу. І, все ж, це єдиний добрий і безпечний спосіб поводження. Було б набагато краще, якби тільки правдивих ізраїльтян визнавали за братів, щоб таким чином правдива пшениця стала відокремлена від куколю. – R 2510
* * *
Це є Божою волею, щоб Його люд був відлучений від усіх зобов’язань, співпраці та симпатій щодо інституцій і практик, які перебувають під контролем сатани і мають його духа. Це означає відлучення від спілкування і від духа усіх тих людей, які свідомо чи несвідомо є слугами сатани, а також, на скільки це можливо, відлучення від спільноти з ними. Таким чином ми зможемо у значній мірі уникнути заплямування всім, що нечисте. Що з того, що деколи ми мусимо бути самотніми? Ми можемо потішити себе думкою, що Господь мав ті самі досвідчення перш за нас, і що Бог нас приймає і нас супроводжує. Таке прийняття і супроводження компенсує усі втрати.
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання. Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи — 1 Пет. 2:12,19.
Про нас можуть погано говорити і обмовляти нас, але всі, які нас знають, які мають з нами справи, повинні на досвіді переконатись в нашій відданості принципам, в наших стараннях, щоб слова наших уст, як і думки нашого серця і життєва поведінка, були приємні Господу і приносили славу і честь Його Імені і Його справі, щоб у тім всім ми могли прославляти Бога через Христа, якому належить слава і Царство навіки. – R 3246
* * *
Господній люд часто незаслужено обмовляють. Він повинен безперервно дбати, щоб в своєму житті не заслуговувати на докори. І навіть, якщо це сталося, він не повинен стомлюватися в правильному поводженні; нехай він і надалі поводиться шляхетно, впевнений, що хоча тепер йому не вдається благословити інших своїми добрими ділами, то потім, в День Христа, коли люди одержать можливість спасіння, вони пригадають собі ті добрі вчинки і одержать з того благословенство, яке буде корисним для Божої слави. Насіння, хоча дуже спізнене в паростінні, видасть тоді щедрий врожай. Тому дякуймо Богові за привілей терпіти зло через нашу доброчесність.
Співзвучні вірші: 2 Кор. 8:21; Рим. 12:17; Фил. 4:8; Нeeм. 5:9; 1 Пет. 2:15; 3:13-18; Мат. 5:16; Ів. 13:34,35; 1 Пет. 2:20-24; Рим. 8:17-19; 2 Тим. 2:10-12; Євр. 13: 10-14.
Пісні:
Вірші Зоріння: 287. Статті з Вартової Башти: R 5116.
Питання: Чи обходились зі мною погано минулого тижня? Як я це зносив? Які були результати?