Наші щоденні досвіди, з того часу, як ми стали послідовниками Господа, керуються і пильнуються невидимою силою, щоб ми, як учні в школі Христа, могли щораз більше навчатись від Нього і розвивати чесноти Духа, а особливо віру. Мабуть тепер ми не можемо вповні оцінити важливість віри. Здається, що вона є саме тим, чого Господь особливо шукає в тих, які покликані тепер стати Його послідовниками… Отже, відповідно до нашої віри, ми зможемо радіти навіть серед труднощів. Ми не можемо тішитися зі страждань, але можемо втішатись думкою, яку віра прив’язує до них, а саме, що це є лише легке горе, що достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги». – R 3324
* * *
Віра є розумовим оціненням якоїсь особи чи речі і споляганням серця на ній. Християнська віра означає розумове оцінення Бога і Христа і сполягання на Них. Проявляється вона до Бога й Христа, згідно з деякими вказівками, представленими в Святому Письмі, а саме, стосовно Їх осіб, характерів, слів і діл. З цієї точки зору Вони показали, що на них можна вповні покладатися, і тому Вони гідні нашого довір’я. Наші досвідчення в безлічі випадків довели, що це правда. І саме тому Ісус, не зменшуючи Свого достоїнства і не шкодячи нам, може закликати нас довіряти Отцеві і Йому.
Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою — Кол. 2:6,7.
Загальна думка вчителів фальшивих доктрин, які вважають, що утвердження в вірі не є потрібним ані доцільним, є наступна: бути так утвердженим означає бути фанатиком. Це є правдою у випадку особи нечесної в своїх стремліннях щодо прийняття і непохитної оборони того, що ніколи не було доказане ані здоровою логікою, ані авторитетом Біблії. Але той, хто в простоті віри, опираючись на авторитет Бога, приймає Його Слово, не є немудрим фанатиком. І такі, і лише такі, що так роблять, є утверджені в Правді. Різниця між утвердженим і непохитним християнином та фанатиком полягає в тому, що один утверджений в Правді, тоді як інший – в неправді. – R 3215
* * *
Ми приймаємо Ісуса Христа як Господа, піддаючи свою волю і приймаючи Його волю як нашу власну. Так має бути завжди. Ми вкорінені в Ньому, коли з Нього черпаємо заспокоєння наших потреб. Ми на Ньому збудовані, коли будуємо характер, подібний до Його характеру. Ми утверджені в вірі, згідно з Його Словом, коли непорушно в ньому залишаємось. І збагачуємось в вірі з подякою, коли з вдячністю зростаємо в ній.
Співзвучні вірші: Ів. 1:12; Фил. 1:27; 1 Сол. 4:1; Юди 3, 20; Еф. 2:20-22; 3:17; 4:1; Кол. 1:23; 3:17; Іс. 61:3; 1 Кор. 3:9,11; 1 Пет. 2:5; 2 Пет. 2:12; Дії 20:32; 2 Кор. 1:21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 23. Статті з Вартової Башти: R 5557
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх сприйняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?