Початок премудрости – страх [честь], перед Господом — Пс. 111:10.
Це єдина властива позиція, яку має займати створіння щодо свого Творця, Автора нашого існування і Сотворителя, Хранителя і Володаря цілого Всесвіту. Тому, коли Він говорить, наші вуха повинні бути шанобливо уважними до Його голосу, а всі наші сили повинні бути готовими виконувати Його накази. Наша безпека, наше щастя і та шляхетність характеру, яка спонукує нас до любові і вдячності, яка швидко й розумно звертає увагу на вказівки та поступ в знанні і мудрості, в першу чергу залежать від нашої найвищої пошани до Господа. Тому Господь буде виховувати і розвивати в нас цю належну синівську пошану, яка належить Його імені. –– R 2002
* * *
Мудрість охоплює не лише знання, але також практичне застосування знань для добрих цілей. Найпіднесенішими і найкращими речами є ті, котрі стосуються людини в її властивому ставленні до Бога і свого ближнього. Тому є очевидним, що джерелом мудрості є честь для Бога, коли вона дає можливість даній особі ввійти у властивий зв’язок з Богом і людиною, а також здійснює її покликання.
Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на Господа! — Пс. 31:25.
Виглядає, що інколи противник намагається знеохотити нас думкою, що наші випробування і труднощі «вузької дороги» жертвування так чи інакше будуть даремними, і ми могли б з таким же успіхом від них відмовитись. Який же шлях ми тоді повинні обрати? Ми повинні наслідувати приклад нашого Господа і шукати Отцівського обличчя, прагнучи дізнатися, чи всі наші справи є у згоді з Ним; прагнучи одержати якесь запевнення, що Він далі нас любить, і хоча світ може нас ненавидіти і говорити про нас всяке лихе і неправдиве слово, то ми і надалі маємо Його визнання; прагнучи якихось свіжих доказів того, що з нами все буде добре, що Господь дасть нам участь у воскресінні праведних до вічного життя. – R 2773
* * *
Надію в Господі мають ті, котрі покладаються на Його Слово і Провидіння. Оскільки Бог є на їхньому боці, то вони можуть бути відважними, незважаючи на те, якими б виснажливими не були обставини їхнього життя, розуміючи, що всі вони будуть діяти в напрямку зміцнення їхніх характерів в подібності до Христа. Нехай ці роздумування додадуть їм відваги і зміцнять у кожному доброму слові та вчинку, аж поки всі вони не стануть приємними в очах Того, котрий так ласкаво їх благословляє.