А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його — Ів. 10:4.
Голос Доброго Пастиря складається з різних звуків, поєднаних так, як не може бути поєднаний жодний інший голос. Його голос бринить акордом справедливості, поєднаним з акордом любові, а цілість настроєна мудрістю і силою. Інші теорії, плани та ідеї людей і демонів не мають такого гармонійного звучання, яке має послання, послане нам Великим Пастирем через Свого Сина. Більше того, коли правдиві вівці чують голос Доброго Пастиря, то він так задовольняє їхні бажання, як ніщо інше цього не зможе вчинити. Вони більше не будуть у небезпеці того, що їх можуть звабити якісь інші звуки чи голоси, теорії чи плани. Вони всім дадуть відповідь:Ісус мене задовільнив, Ісус є мій. – R 2672
* * *
Господь випустив свої вівці з вівчарні Мойсеєвої Угоди через Свою смерть і їхнє посвячення Йому. Як справжній пастир Він не поганяв їх, лиш провадив, і вони ступали за Ним до зелених пасовищ та спокійних вод Слова по благословенних стежках праведності. Вівці розпізнають Його голос – Правду – по солодкому, потішаючому та гармонійному звучанню. Він для них є життям.
Співзвучні вірші: Єз. 34:2,12,14,23; Ів. 14:6; Рим. 5:1,2; Євр. 10:19-22; Ів. 10:1-18; 15:13; Пс. 23:1-4; Євр. 13:20; 1 Пет. 5:4; Зах. 11:17; Наум 1:7; 1 Кор. 8:3; 2 Тим. 1:12; Іс. 53:6.
Пісні:
Вірші Зоріння: 70. Статті з Вартової Башти: R 4732
Питання: Як Ісус як Пастир, а я як вівця взаємно співпрацювали на цьому тижні? В яких обставинах? З якими результатами?
Сьогоднішня манна
9 ТравняОтже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою — Кол. 2:6,7.
Загальна думка вчителів фальшивих доктрин, які вважають, що утвердження в вірі не є потрібним ані доцільним, є наступна: бути так утвердженим означає бути фанатиком. Це є правдою у випадку особи нечесної в своїх стремліннях щодо прийняття і непохитної оборони того, що ніколи не було доказане ані здоровою логікою, ані авторитетом Біблії. Але той, хто в простоті віри, опираючись на авторитет Бога, приймає Його Слово, не є немудрим фанатиком. І такі, і лише такі, що так роблять, є утверджені в Правді. Різниця між утвердженим і непохитним християнином та фанатиком полягає в тому, що один утверджений в Правді, тоді як інший – в неправді. – R 3215
* * *
Ми приймаємо Ісуса Христа як Господа, піддаючи свою волю і приймаючи Його волю як нашу власну. Так має бути завжди. Ми вкорінені в Ньому, коли з Нього черпаємо заспокоєння наших потреб. Ми на Ньому збудовані, коли будуємо характер, подібний до Його характеру. Ми утверджені в вірі, згідно з Його Словом, коли непорушно в ньому залишаємось. І збагачуємось в вірі з подякою, коли з вдячністю зростаємо в ній.
Співзвучні вірші: Ів. 1:12; Фил. 1:27; 1 Сол. 4:1; Юди 3, 20; Еф. 2:20-22; 3:17; 4:1; Кол. 1:23; 3:17; Іс. 61:3; 1 Кор. 3:9,11; 1 Пет. 2:5; 2 Пет. 2:12; Дії 20:32; 2 Кор. 1:21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 23. Статті з Вартової Башти:
R 5557
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх сприйняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?