Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, — вони промовляли Господнім Ім’ям! — Як. 5:10.
Правдива дорога і надалі є «вузькою дорогою» самопониження і самозречення, – дорогою покори й смиренності, – і в цьому році вона вимагатиме стільки ж зусиль і благодаті, як і в минулому, а можливо й більше. Бо чим більше ми зростаємо в благодаті і знанні, тим більшою буде спокуса до хвальби, бундючності, гарячковості і зарозумілості, і чим вище ми підіймаємося у вірі й надії, любові й активності в Господній службі, тим більше великий противник буде чинити опір нашому поступові і тим більше його посланці будуть лихословити й обмовляти нас, і взагалі будуть намагатися шкодити нам. – R 1751
* * *
Божі представники завжди були об’єктом численних зневаг і наражалися на страждання, котрі, як Бог, переносили з великою терпеливістю. Тим самим вони подали гідний наслідування приклад тим всім, котрі хотіли б бути Господнім людом і Його представниками. Правдивий Господній люд отримає користь, якщо прийме їх за зразок, а Господнє Ім’я буде через це прославлене.
Вірші Зоріння: 177. Статті з Вартової Башти: R 5332
Питання: Яке добро приніс мені минулого тижня приклад терпеливого зношення зла пророками? В яких обставинах? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало?
Що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований — Іс. 53:12.
Як кожен, хто йде слідами Господа, мусить пережити певні гефсиманські досвідчення, то так само кожен, принаймні в якійсь мірі, мусить скуштувати всіх досвідчень свого Учителя. Тож не забуваймо шукати довкола себе нагод служити «братам», «малим», співучням Христа! Будьмо обережні, щоб не додавати наруг, які мусять впасти на всіх послідовників Агнця, але, навпаки, дарувати слова співчуття і допомагати нести один одному тягарі в труднощах і випробуваннях на цьому шляху. Таким чином ми найкраще покажемо нашому Господу і Голові, як ми оцінили б нагоду допомагати Йому нести Його хрест дорогою на Голгофу. – R 2473
* * *
Смерть нашого Господа не була вдаваною смертю. Його смерть була дійсною. Він був у всій Своїй істоті підданий смерті. Цей процес був повільним. Він тривав три з половиною роки і складався з Його фізичного виснаження, розумового смутку та фізичного насильства. Він так сильно нас полюбив, що для нашого блага впродовж трьох днів перебував у стані смерті. Його останні години життя також не пройшли в кращих умовах. Хоча Господь не вчинив ані гріха, ані злочину, все ж, був засуджений на смерть як грішник і злочинець з грішниками і злочинцями.