Браття, як людина й упаде в який прогріх, то ви, духовні, виправляйте такого в дусі лагідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти! — Гал. 6:1.
Навчімся добре цього уроку, щоб докоряти інших дуже лагідно, дуже розважно, доброзичливо, радше через натяк, чим прямою доганою і з перелічуванням зла, радше через досліджування теперішнього стану їх серця, чим їх минулого стану, в якому, як ми знаємо, вони помилились. Ми повинні менше старатися про карання за поганий вчинок, а більше про відвернення грішника з помилкового шляху. Ми не повинні старатися ні судити, ні карати один одного за помилки, але радше пам’ятати, що все це в руках Господа. Ми не повинні в жодному значенні цього слова самі мститися, карати чи відплачувати за зло. – R 2806
* * *
Помилятися є людською властивістю, отже ми всі помиляємося. Нагадувати з пожитком є Божою властивістю, тому лише небагатьом дано практикувати цю чесноту. Тільки розвинений християнин, який має відповідне знання, любов і самоконтроль, є здатний добре це зробити. Однак, в своєму зусиллі допомагати іншим, він мусить дуже старанно пильнувати себе самого, щоб, докоряючи іншим, він сам був без догани.
Співзвучні вірші: Іс. 57:15; Рим. 15:1,7; 1 Кор. 8:9,11; 9:22; Євр. 12:13; Як. 5:19,20; Пр. 24:16; 28:5; Рим. 8:9,14,15; 1 Кор. 4:21; 2 Сол. 3:15; 2 Тим. 2:25; 1 Кор. 10:12.
Пісні:
Вірші Зоріння: 277. Статті з Вартової Башти: R 3033
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цього вірша? Як вони були прийняті? Які були результати?