Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста — Пр. 16:32.
Хоча гнів в значенні ненависті, злоби, незгоди, заздрості повинен бути усунений тими всіма, хто старається бути відбитком дорогого Божого Сина, то гнів в значенні справедливого обурення проти беззаконня, гріха в його різних формах, є властивим. І хоча він повинен застосовуватися з великою поміркованістю, підтверджуватись любов’ю, то, однак, є такі обставини, в яких було б невластивим не мати праведного гніву і не виявляти його. – R 2068
* * *
Причиною, по якій повільні до гніву є ліпші від силачів, є те, що любов і симпатія спонукають їх брати до уваги слабкості інших, до чого не був би схильний силач. А причиною, по якій той, хто панує над своїм серцем, вищий від того, хто завоював місто, є те, що зусилля витіснити сатану, світ і тіло з фортеці свого серця вимагає більше витривалості, мужності і досконалої стратегії, аніж зусилля того, хто завоював місто. Таке панування над собою є правдивим завоюванням.
Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, – бо… той себе береже, і лукавий його не торкається — 1 Ів. 5:18.
Доки серце (розум, воля) є святим, в гармонії з Богом і праведністю, тобто, доки дух святості перебуває в нас, новий розум не може дозволити на гріх, але мусить бути і буде його противником. Не дивлячись на численні бої, що ведуться з членами нашої упалої і слабкої людської природи, з її апетитами й забаганками, ми є відособлені і відрізнені від тіла. Слабості і недосконалості тіла не приписуються новому розумові в Ісусі Христі, але вважаються прикритими завдяки заслузі викупної жертви нашого Господа. – R 2438
* * *
Нове створіння є сплоджене Богом. Воно є духовною якістю кожного органу мозку і дає кожному органу здатність співпрацювати у виконанні Божої волі. Тому нове створіння – як воля, що прагне виконувати і виконує Божу волю – ніколи не грішить. Це нове створіння пильнує всі думки, мотиви, слова і діла, піддаючи їх під Божу волю, і це робить неможливим противникові очорнити особу, сплоджену Богом.
Співзвучні вірші: Ів. 1:13; 3:3-5; Як. 1:18; 1 Пет. 1:5,23; Рим. 7:17; Юди 20, 21,24,25; Лук. 22:31,32; Рим. 16:20; 2 Кор. 4:4; 11:3; Ів. 8:44; 1 Ів. 2:13,14.
Пісні: 68, 88, 16, 41, 42, 65, 22 / 110, 1, 109.
Вірші Зоріння: 50. Статті з Вартової Башти: R 5742
Питання: Які я мав досвідчення на минулому тижні, пов’язані з думкою цього вірша? Як вони були прийняті? Що з того виникло?