Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста — Пр. 16:32.
Хоча гнів в значенні ненависті, злоби, незгоди, заздрості повинен бути усунений тими всіма, хто старається бути відбитком дорогого Божого Сина, то гнів в значенні справедливого обурення проти беззаконня, гріха в його різних формах, є властивим. І хоча він повинен застосовуватися з великою поміркованістю, підтверджуватись любов’ю, то, однак, є такі обставини, в яких було б невластивим не мати праведного гніву і не виявляти його. – R 2068
* * *
Причиною, по якій повільні до гніву є ліпші від силачів, є те, що любов і симпатія спонукають їх брати до уваги слабкості інших, до чого не був би схильний силач. А причиною, по якій той, хто панує над своїм серцем, вищий від того, хто завоював місто, є те, що зусилля витіснити сатану, світ і тіло з фортеці свого серця вимагає більше витривалості, мужності і досконалої стратегії, аніж зусилля того, хто завоював місто. Таке панування над собою є правдивим завоюванням.
Співзвучні вірші: Пр. 25:28; 1 Кор. 13:4,7; 2 Кор. 6:4-6; Гал. 5:22,23; Еф. 4:1,2,26,31,32; Кол. 1:11; 3:12,13; 1 Тим. 1:16; 2 Тим. 3:10; 4:2; 1 Сам. 10:27; 24:1-15; Мат. 27:12-14; 1 Кор. 9:25,27; Тит. 2:2.
Пісні:
Вірші Зоріння: 133. Статті з Вартової Башти: R 5635
Питання: Чи виявляв я довготерпіння і самоконтроль на цьому тижні? В яких обставинах? Що мені допомагає чи перешкоджає? З якими наслідками?
Сьогоднішня манна
27 КвітняНехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти:
R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?
VK
Facebook
Google+
LiveJournal