Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів… І ми мусимо класти душі за братів! — 1 Ів. 3:14, 16.
Одним з останніх і найбільш проникливих випробувань цих «братів» – в якому, правдоподібно, найбільше з уже пробуджених і озброєних впаде – буде любов до братів. Здається, багато впадуть на цьому пункті, і саме через те стануть негідними славного входу в Царство. Коли хтось є особливо слабкий і схильний спіткнутися, то правдивий воїн хреста не буде ним погорджувати, ані ображати його, так як цього не робив би наш Старший Брат і Провідник. Навпаки, він буде більше піклуватися про слабших і охоче допомагати їм, хоча сам волів би перебувати в товаристві сильніших. – R 2450
* * *
Одним з доказів нашого виправдання та наповнення Духом є любов до братів, учнів Ісуса Христа. Той, хто розвинув це достоїнство до рівня самозречення, так, що з вдячністю і оціненням віддає своє життя за братів, по причині свого споріднення з ними в Христі, може відпочивати, будучи впевнений, що має того Духа. Ми, котрі були прийняті до Божої родини, маємо обов’язок перед Господом віддавати своє життя за братів. Це зобов’язання, яке накладає на нас угода з Богом, під якою ми знаходимося.
Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас — Ів. 15:18.
Як наш Учитель був зненавиджений без причини, нехай так буде і з нами, наскільки це можливо, щоб ненависть, злість, заздрість і вбивство – які можуть бути звернені проти нас – були нами не заслужені; щоб наше життя було таке чисте, як тільки можливо. Так далеко, наскільки це можливо, нехай наші думки, слова і вчинки виявляють честь нашому Господу і говорять про нашу любов до всіх людей, а особливо до одновірних. В майбутньому, коли буде повністю запроваджена нова епоха, ті, які тепер нас ненавидять, головним чином по причині їх засліплення та зведення противником, вклоняться Господньому Помазанцеві, а ми матимемо велику радість підіймати та заохочувати їх, мати участь в їх благословенні та прощенні, а також будемо допомагати їм повернутися до повного Божого образу і подоби. – R 2880
* * *
Слово світ у Святому Письмі виступає в різних значеннях, а саме: Всесвіту, землі, порядку речей в суспільствах різних епох, згідних з ним людей і цілого людського роду. Очевидно цілий людський рід не мав ненависті до Господа, оскільки декілька поган, з якими Він зіткнувся, вшанували Його. А ненавиділи Його релігійні вожді євреїв і ті, на яких вони мали вплив. Ненавиділи Його тому, що Його науки висвітлювали їх помилки, Його приклад викривав їх лицемірство, а Його викривання шкодили їх престижу, Його реформи загрожували їх амбіціям, Його релігія розвалювала їхні секти, а Його вплив зменшував їх владу. Оскільки «темрява ненавидить світло», то вірний люд Божий під час віку Євангелії був зненавиджений номінальним людом Божим – з тих же самих причин, з яких зненавиджено Ісуса. І так буде аж до кінця.