Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів… І ми мусимо класти душі за братів! — 1 Ів. 3:14, 16.
Одним з останніх і найбільш проникливих випробувань цих «братів» – в якому, правдоподібно, найбільше з уже пробуджених і озброєних впаде – буде любов до братів. Здається, багато впадуть на цьому пункті, і саме через те стануть негідними славного входу в Царство. Коли хтось є особливо слабкий і схильний спіткнутися, то правдивий воїн хреста не буде ним погорджувати, ані ображати його, так як цього не робив би наш Старший Брат і Провідник. Навпаки, він буде більше піклуватися про слабших і охоче допомагати їм, хоча сам волів би перебувати в товаристві сильніших. – R 2450
* * *
Одним з доказів нашого виправдання та наповнення Духом є любов до братів, учнів Ісуса Христа. Той, хто розвинув це достоїнство до рівня самозречення, так, що з вдячністю і оціненням віддає своє життя за братів, по причині свого споріднення з ними в Христі, може відпочивати, будучи впевнений, що має того Духа. Ми, котрі були прийняті до Божої родини, маємо обов’язок перед Господом віддавати своє життя за братів. Це зобов’язання, яке накладає на нас угода з Богом, під якою ми знаходимося.
Співзвучні вірші: Ів. 13:34,35; 15:9-19; Рим. 12:9,10; 13:8-10; 1 Кор. 13; Гал. 5:13,22; Кол. 2:2; 3:12-14; 1 Сол. 3:12; 4:9; 1 Пет. 1:22; 2:17; 3:8; 4:8; 1 Ів. 2:10; 3:11,17,18,23; 4:7,11,12,20,21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 38. Статті з Вартової Башти: R 5346
Питання: Чи мав я на цьому тижні любов до братів і чи служив їм? Як? Чому? З якими результатами?
Сьогоднішня манна
27 КвітняНехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти:
R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?
VK
Facebook
Google+
LiveJournal