Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом — 1 Кор. 11:31, 32.
Переконаність християн щодо своїх користей і втрат, а також в тому, як, коли і де вони мають місце в нашій постійній боротьбі зі світом, тілом і дияволом, напевно буде корисною для всіх тих, хто щиро робить такий аналіз, щоб подобатися Господу. Духовний Ізраїль має щоденно, щогодинно жити життям, дуже близьким свого Первосвященика. Ми повинні постійно звертатися до крові дорогого Відкупителя, щоб очищатися від найменших плям сумління, щоб шата приписаної нам праведності нашого Господа не була забруднена, і щоб ми, усунувши навіть найменшу пляму, могли тримати її без «плями чи вади, чи чогось такого». – R 3125
* * *
Судити самого себе означає такий контроль, критику і регулювання поведінки, які можуть зберегти особу в Божій любові. Ті, які так чинять, є вірними християнами і не потребують керування батогом покарання. Однак, якщо в цій діяльності ми є недбалими, то Господь, бажаючи нас реформувати, мусить карати нас різкою, аби вберегти нас від осуду і довершити нашу реформу.
Що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахований — Іс. 53:12.
Як кожен, хто йде слідами Господа, мусить пережити певні гефсиманські досвідчення, то так само кожен, принаймні в якійсь мірі, мусить скуштувати всіх досвідчень свого Учителя. Тож не забуваймо шукати довкола себе нагод служити «братам», «малим», співучням Христа! Будьмо обережні, щоб не додавати наруг, які мусять впасти на всіх послідовників Агнця, але, навпаки, дарувати слова співчуття і допомагати нести один одному тягарі в труднощах і випробуваннях на цьому шляху. Таким чином ми найкраще покажемо нашому Господу і Голові, як ми оцінили б нагоду допомагати Йому нести Його хрест дорогою на Голгофу. – R 2473
* * *
Смерть нашого Господа не була вдаваною смертю. Його смерть була дійсною. Він був у всій Своїй істоті підданий смерті. Цей процес був повільним. Він тривав три з половиною роки і складався з Його фізичного виснаження, розумового смутку та фізичного насильства. Він так сильно нас полюбив, що для нашого блага впродовж трьох днів перебував у стані смерті. Його останні години життя також не пройшли в кращих умовах. Хоча Господь не вчинив ані гріха, ані злочину, все ж, був засуджений на смерть як грішник і злочинець з грішниками і злочинцями.