Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування — Рим. 15:2.
Уроком для кожного Господнього учня є те, що особливим завданням його уряду, його покликання і призову в теперішній час є самопожертва… Однією з форм служби, яка часто не є розпізнана Господніми учнями, є нагода зректися наших власних доріг і планів, наших методів чи вигод, і для справи миру прийняти на їх місце плани або вигоди інших, якщо йдеться про особисті вигоди, коли віримо, що Господь хотів би, щоб та справа була розв’язана в той чи інший спосіб. В інтересах миру ми можемо посвятити свої вигоди на користь інших, якщо бачимо, що з цього можна одержати певне добро. – R 5555
* * *
З контексту ми бачимо, що Святий Павло бачив в цьому ближньому співучня Господа Ісуса, а в інших – ближніх в меншому значенні. Не лише обов’язком, але й привілеєм учнів Христа є самозречення, щоб подобатися іншим, не їхньому тілу, але їхнім новим серцям, розумам і волі. Це має служити їх добру, щоб вони могли будуватися в вірі, надії й любові.
Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, – нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами — Мат. 5:11, 12.
Опозиція і переслідування є неминучими супутниками активності в Божій службі, і ми повинні приймати їх з розумом і неупереджено. Та коли вони не досягають своєї мети, тоді, давши серйозну пересторогу про небезпеку такого поводження, цьому добровільному опоненту потрібно дозволити іти власним шляхом, а ми повинні звернутися до інших з посланням спасіння. В опозиції, яку зносив наш Господь, в способі, в який Він її зустрічав, є цінні уроки для всіх тих, які є подібно випробовувані. – R 1735
* * *
Через те, що всі теперішні користі сатана поставив по стороні гріха, неправди, самолюбства і світовості, то всі ті, котрі стоять по стороні Божої праведності, правди, любові і зацікавленості Царством, мусять очікувати й зносити переслідування. Однак, нехай вони не бояться, бо в тих умовах вони мають радість і можуть тішитись в дусі товариством не лише вірних Старого Заповіту, але також Ісуса, Апостолів та святих і мучеників Нового Заповіту, а вінцем їхньої радості буде уділ з Ісусом в Царстві.