Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то – дар Божий — Еф. 2:8.
Як члени грішного роду, ми не здатні виконувати які-небудь добрі діла, які святий Бог міг би прийняти. Тому наше теперішнє становище як християн не є наслідком чого-небудь, що зробила чи могла б зробити стара істота. Це не від нас самих, це – дар Божий. Цей урок мусить бути ґрунтовно оцінений, бо, інакше, ми постійно будемо в небезпеці падіння. Апостол, будучи далекий від того, щоб розглядати новий розум, серце і волю як еволюцію старого створіння, хоче, щоб ми добре зрозуміли, що це нове і окреме створіння. Ми створені в Ісусі Христі як майстерний витвір Бога – приготовані до добрих діл, але не через добрі діла. – R 3166
* * *
Наше спасіння є незаслуженою ласкою від нашого Небесного Отця. Кожний дар або благословення походить від Нього, і воно не заслужене нами. Хоча Бог вимагає віри як умови, та наша віра не більше заслуговує на Його ласку, аніж жебрак заслуговує на отриману милостиню. З Божої ласки ми одержали доступ до спасіння на підставі виправдання і спасіння на підставі Божого поклику. Як же ми повинні дякувати і високо оцінювати нашого великого Доброчинця!
Вірші Зоріння: 24. Статті з Вартової Башти: R 1262
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з цим віршем? Як я їх зносив? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?
Милість та правда нехай не залишать тебе, – прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого — Пр. 3:3.
Хоча справедливість є першою рисою заповіді любові, вона не є єдиною її вимогою. Вона вимагає, аби наша любов, виходячи за межі точної справедливості, спонукала нас проявляти милосердя і прощення. А проявляючи таким чином милосердя, ми наслідуємо Божу любов. В нашому поводженні з іншими, які, як і ми, є грішними та недосконалими, ми повинні пам’ятати про цю важливу рису і бути не лише справедливими до них, але ще й милосердними, великодушними та доброзичливими, навіть до невдячних – щоб тим самим ми могли бути дітьми нашого Отця, Який є в небі. – R 3020
* * *
Правда є Господнім Словом; а милосердя є застосуванням Господнього Слова в теперішніх смутках. Жодне кольє, оздоблене дорогим камінням, не становить кращої оздоби, аніж ці риси, які прикрашають християнський характер. Любов до милосердя і правди повинна бути скристалізована в серці. Бо тоді ці прикмети стають нашою вічною оздобою, чинячи нас більш привабливими, ніж найрідкісніший самоцвіт чи найкоштовніший діамант, який випромінює ясне сяйво навколо нас.
Вірші Зоріння: 275. Статті з Вартової Башти: R 5309
Питання: Чи дотримувався я милосердя і правди, чи тривав в них, чи проявляв їх у практичному житті минулого тижня? Як? Чому? В яких обставинах? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? З якими результатами?