Що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали… – думайте про це! — Фил. 4:8.
Ми маємо любити і розвивати те, що чисте, до такої міри, щоб все нечисте було для нас неприємним, прикрим, і щоб ми бажали викинути усе це з нашої пам’яті; а досягти цього можна лише завдяки постійному роздумуванню про речі чисті, уникаючи думок про все нечисте. Ми повинні розпізнавати справжню красу і оцінювати її. Якщо будемо думати про виняткову чистоту речей, то це нас обов’язково змусить піднестися думкою так високо, як тільки можливо для нашого розуму, і це дозволить нам, так близько, як це тільки можливо, розпізнати красу досконалого характеру Бога і нашого Господа Ісуса Христа, а також відповідну красу, що виявляється в тому чи іншому послідовникові Ісуса, який іде докладно Його слідами. – R 3129
* * *
Під чистотою ми розуміємо безгрішну мету славити Бога. Під тим, що є любе, розуміється оцінення доброго характеру і добрих засад. Під тим, що гідне хвали, розуміється те, що є в гармонії з правильними взірцями. Роздумування про такі речі не може зробити нічого іншого, як тільки очистити наші наміри, розвинути безкорисливу любов і піднести наш характер.
Милість та правда нехай не залишать тебе, – прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого — Пр. 3:3.
Хоча справедливість є першою рисою заповіді любові, вона не є єдиною її вимогою. Вона вимагає, аби наша любов, виходячи за межі точної справедливості, спонукала нас проявляти милосердя і прощення. А проявляючи таким чином милосердя, ми наслідуємо Божу любов. В нашому поводженні з іншими, які, як і ми, є грішними та недосконалими, ми повинні пам’ятати про цю важливу рису і бути не лише справедливими до них, але ще й милосердними, великодушними та доброзичливими, навіть до невдячних – щоб тим самим ми могли бути дітьми нашого Отця, Який є в небі. – R 3020
* * *
Правда є Господнім Словом; а милосердя є застосуванням Господнього Слова в теперішніх смутках. Жодне кольє, оздоблене дорогим камінням, не становить кращої оздоби, аніж ці риси, які прикрашають християнський характер. Любов до милосердя і правди повинна бути скристалізована в серці. Бо тоді ці прикмети стають нашою вічною оздобою, чинячи нас більш привабливими, ніж найрідкісніший самоцвіт чи найкоштовніший діамант, який випромінює ясне сяйво навколо нас.
Вірші Зоріння: 275. Статті з Вартової Башти: R 5309
Питання: Чи дотримувався я милосердя і правди, чи тривав в них, чи проявляв їх у практичному житті минулого тижня? Як? Чому? В яких обставинах? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? З якими результатами?