Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре! — Пс. 90:12.
Коли християнин лічить свої дні, він не робить цього зі смутком чи розпачом, але він робить це розсудливо. Він лічить свої проминаючі дні як численні благословенства, численні привілеї, численні нагоди «звіщати чесноти Того, Хто покликав нас із темряви до дивного світла Свого», як нагоди допомагати іншим в цій пілігримській мандрівці і все більше виробляти в собі самому характер, який би подобався Богу – щоб щораз більше ставати відбитком дорогого Божого Сина. – R 2895
* * *
Під впливом досвіду з праведністю реституційний клас буде молитися про можливість такого аналізу свого життя з періоду досвіду зі злом, який навчить його ненависті до гріха і любові до праведності – страху Господньому як початку мудрості. На ці молитви Господь відповість в спосіб, який виявиться для людства вічним добром в правді і праведності.
Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх
— Євр. 4:10.
Право любові, замість вимагати одного дня з семи, по суті контролює і регулює весь наш час. Ми маємо сім днів в тижні любити Господа Бога нашого з цілого серця, розуму, душі і сили; сім днів в тижні ми маємо любити наших ближніх так, як себе, і сім днів в тижні ми маємо відпочивати – відпочивати від діл наших, відпочивати вірою в завершене Христове діло, відпочивати в Божій любові, відпочивати в мирі Божім, який перевищує всяке зрозуміння, який постійно панує в нашому серці. – R 3037
* * *
Ввійти до відпочинку означає прийняти завершене діло нашого виправдання перед Богом, також означає перебувати в досконалій упевненості, яка випливає з усвідомлення користання з усіх благословенств Тисячоліття. Хто має цю віру, той, замість намагань встановити власну праведність, має спокій в значенні користання з Христової праведності. Отже, виправдовуюча віра дає відпочинок виправдання. Крім того, ми маємо відпочинок в посвяченні, в відреченні від життя для себе самого і світу; привілей дивитися в майбутнє з певністю, яка досконало гарантована успішним результатом Божого Плану; маємо такий же спокій, яким насолоджується Бог.
Співзвучні вірші: Євр. 3:7-4:11; Йов 22:21,26; 34:29; Пс. 4:9; 17:15; 25:12; 29:11; 37:4,11,37; 119:165; 125:1,5; Пр. 3:17,24; Іс. 26:3,12; 28:12; 53:5; 54:10; 13; 57:2,19; Ів. 14:27; 16:33; Дії 10:36; Рим. 5:1; 8:6; 14:17; 15:13; Гал. 5:22; Еф. 2:14-17; Фил. 4:7,9; Кол. 3:15; 2 Сол. 3:16.
Пісні:
Вірші Зоріння: 83. Статті з Вартової Башти: R 5387
Питання: Якими були мої досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цього вірша? Як були прийняті? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? В чому виявився результат?