Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? — 1 Кор. 4:7.
Усі з Господнього посвяченого народу повинні розуміти, що вони прийшли до теперішньої благодаті і правди не через свою власну мудрість, ані через мудрість інших, але через мудрість і ласку Господа. Ця сама думка повинна розважатися всіма, які служать люду Божому як служителі, слуги в кожній ділянці праці, котрі в якійсь мірі відповідальні перед Господом за своє становище в домі віри, а їхні нагоди служби як Господніх речників повинні бути ними відчуті і визнані. Хто цього не визнає, той показує, що не оцінює їх належно. – R 3277
* * *
Те, чим ми відрізняємося від інших у важливих життєвих справах (в межах талантів, становища або привілеїв в Божій службі), залежить не від нас самих, але від Бога. Це Він робить так, що ми відрізняємося один від одного. Тому властива позиція нашого розуму щодо нашого становища в Господній службі – це покора. Вихваляння є виключене, оскільки все є милістю від Нього.
Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні — Ів. 8:36.
Правдиві послідовники, які прислухаються до Слова Великого Учителя і стараються в усіх справах бути Його учнями, є не лише звільнені від забобонів та неуцтва, але також і від служіння гріхові, замість того вони одержують здібність правильно оцінювати свої власні природні слабості й хиби, а також Божі думки – Правду. Внаслідок цього їх свобода є свободою, яка їх благословляє, а не шкодить, яка замінює гордість чи хвалькуватість покорою, розвиває терпеливість замість гніву, спроваджує великодушність і доброзичливість замість злоби і самолюбства, дає свободу, яка приносить радість і мир замість невдоволення і гіркоти духа. Дійсно, лише Син може зробити нас по справжньому вільними! – R 2438
* * *
Божий Син є великим Визволителем. Він звільняє найбільш жалюгідних невільників з найгнітючішої неволі (сатани), з рук найжорстокіших гнобителів (гріха, омани, самолюбства, світовості, смерті й аду). Він дає звільненим найславнішу свободу, яка прагне виконувати Божу волю з найчистіших мотивів – віри, надії, любові і послуху – задля отримання вічного життя. І все це є даром Його милості, можливим завдяки найвинятковішій жертві і послузі, записаній в літописах історії світу.
Співзвучні вірші: Іс. 49:24-26; 61:1-3; 63:4; Лук. 4:18; Ів. 8:31-35; Рим. 7:22,23; 8:2; 2 Кор. 3:17; Гал. 3:28; 5:1; Кол. 3:11; 1 Ів. 1:7-9; Об. 1:5; 5:9.
Пісні:
Вірші Зоріння: 98. Статті з Вартової Башти: R 5506
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні у зв’язку з християнською свободою? Як я їх приймав? Який був результат?