5 Том, 10 Розділ – Дух Здорового Розуму

ДУХ ЗДОРОВОГО РОЗУМУ

РОЗДІЛ 10

Дух Божий У Його Народі Усуває Страх – Людство В Загальному Не Є Здорове Ні Умово Ні Фізично – В Якому Значінню Святий Дух Є Духом Здорового Розуму – Чинності Спричиняють Цей Вислід – Докази Здорового Розуму.

“Бо дав нам Бог не духа страху, але сили і любови, і здорового розуму.”- 2 Тим. 1:7.

Через кожне мовне правило дух страху є тут протиставлений іншому духові. Якщо Дух любови, сили і здорового розуму був би особою, або трьома особами, то тоді зовсім слушно духа страху треба вважати як іншу особу. Безглуздя такого твердження с таке виразне, що тут не треба нічого більше говорити, лиш сказати, що це так не є.

В пропорції як Божий народ є наповнений Святим Духом, або впливом, і є через нього більше і більше розвинений і розширений, він має менше духа страху. У Християнині дух страху є духом сумніву і позначує брак віри, брак Святого Духа. Дух страху є в духових справах плодовитим джерелом злого в кожній частині зросту Християнина, індивідуально і яко Церква; і він близько солідаризується з фізичною слабістю і немочами. Божа дитина, яка є наповнена Святим Духом с великаном в 254 порівнянню з його власним природним станом, тому що його страх є придушений, його серце є основане, його віра вкорінена і уґрунтована і його душа є сильно і певно закріплена поза завісою. Тому, коли настають великі бурі горя, він є хоронений, щоб не розбився на камені нещастя. Таким чином Святий Дух є силою для тих, які його мають, який часто був причиною подиву для їх ворогів.

Ми не говоримо, що Євангелія Христа хапається сильних умів і сильних тіл і що тому ті, які є Його, є сильні; зовсім противно, ми говоримо, що так як справа мається і як про те Писання свідчить, що Євангелія Христа звичайно хапається слабих, які відчувають свою слабість, і які розуміють більше чим сильніші, що вони потребують помочі. Проте перемінююча сила Святого Духа в тих, які її мають, є такою, що в їх слабостях вони стаються сильними. Слабі речі цього світу є через Бога зроблені сильними (через Духа, силу Божу) на зруйновання твердинь блуду і гріха, і для провадження доброї боротьби, як добрі воїни Господа Ісуса Христа, і це досить дивує тих, що з природи є вищі від них- 1 Кор. 1:27; 2 Кор. 10:4; 2 Тим. 2:3,4.

Це було правдою в часах минувших, коли слабі світу підтримували справу Христа, і були стійкими до самого кінця життя, як мученики, переношуючи непохитно різні проби і труднощі, перед якими сильніші цього світу тремтіли. І коли йде про цю саму клясу, то це є дальше правдою, бо хоча особливі риси переслідування дуже змінилися, то це дальше є конечним “переносити лихо, як добрі воїни” і “класти наше життя за братів”; і слабі речі світу, тих, що є ніщо, яких Бог вибрав, ще дальше руйнують мудрість і силу цього світу- 1 Кор. 1:27,28.

Цей Дух Божий в нас є не тільки Духом сили, але Духом любови, говорить Апостол. Любов тут згадана, не є природною любов’ю, яку в певній мірі має ціле людство, та навіть німі тварини – в великій мірі духа самолюбства. В тих, які одержують Святого Духа любови, ця природна любов повинна збільшитися, поширитися і поглибитися і повинна чим раз більше і більше тратити свої самолюбні 255 характеристики, і повинна ставатися благородною любов’ю, саможертвуючою любов’ю, яка є основана не на самолюбстві, але на принципах праведности, правди, доброти і на посіданню в загальному Духа, або Божої вдачі. І цей дух любови повинен постійно збільшуватися і щораз більше рясніти, аж прийде те, що є досконале, а те що частинне, зникне- 1 Кор. 13:10. 

Нема більшої чудової маніфестації Святого Духа в Божому народі, від того, що тут Апостол називає “Дух здорового розуму.” З природи Господній народ не має більше здорового розуму, чим світові люди. Противно, бо як ми вже бачили, схильністю Євангелії є притягати більше недосконалих, які розуміють свою власну слабість і їх потребу ласки і сили з гори, радше чим впливати на тих, які мають сильніший і здоровший розум – які, порівнюючи себе з іншими, думають про себе, що вони є справедливі, і є з себе задоволені.

Але усюди там, де є одержана правда до доброго і чесного серця і приносить правильні овочі, і де Господній народ стається учасником Святого Духа, не дивлячись на те, чи природний чоловік є сильний, чи слабий, то вони через те одержують “Духа здорового розуму” – їх розсуджування є ясніше, більш правдиве, більш гідне довір’я, чим скорше, тому що вони мають перед своїм умом, насамперед, більш точні вказівки Господнього Слова відносно того, що вони мають робити, а чого не мають робити – вказівки, які покривають майже всі риси і цілі життя. Ті, які прийняли Господа, як свого учителя і провідника, і які мають Його духа послуху для волі Отця, мають “Духа здорового розуму”, тому що вони не сполягають тільки на свою власну розсудливість, ані навіть на своє власне розуміння, але через послух для вказівок Господа, вони є хоронені в різних непевних і зрадливих обставинах життя від засідок і труднощів, що наступають на тих, які не мають доброго провідництва і інструкцій надлюдської мудрости.

З причини упадку нашого роду в гріх і його вироку 256 смерти, цілий світ є умово і фізично нездоровий – але не в однаковій мірі, залежно від обставин і спадковосте. Як деякі є фізично менше здорові, чим інші, так деякі є умово менше здорові від інших, однак усі є нездорові, як говорить Писання, “Нема праведного (досконалого, здорового, так в тілі, як і в умі) ні одного” (Рим. 3:10). Образово, всі є покриті ранами, синцями і свіжими невичищеними поразами – умовими і фізичними (Ісая 1:5,6). Прокляття гріху зробило тяжке п’ятно на всіх людей – на ум і тіло.

Це є загально визнаним фактом, що терпіння в одному члені тіла спричинюють нездужання для цілого тіла, включаючи ум, або розум. Розум не може бути досконало здоровий, коли він є піддержуваний і відживлюваний нездоровим тілом. Розладнаний шлунок з причини нетравлення має прямий вплив на ум, як також на цілу систему. Особа, якої легені є хворі, не може уникнути певної міри відповідного умового пошкодження, і подібно як інші органи, серце, нирки, печінка є нездорові і виконують свої функції недосконало, то безсумніву наслідком того буде нелад в крові і в нервовій системі, осередком якої є мозок. Подібно мозок, який е непокоєний болем, або не є відповідно відживлений, або в стані гарячки з причини послабленої чинности секреторних органів, буде напевно пошкоджений в усіх його функціях; він не може думати і розважати правильно і логічно так, як в досконалому стані. Божевілля, або безладдя ума, є так загальне, що це слово божевілля не є вживане, за вийнятком дуже скрайних випадків і у більших, чим звичайних психічних хворобах і нерівновагах. Але ніхто з мудрих і досвідчених не буде цьому перечити.

Питання повстає: Як і у чому наділення Святого Духа Християнинові буде служити для поправи його думання, його розсуджування, і станеться для нього духом здорового ума? Ми відповідаємо, Божий ум є досконалий, “здоровий”, і тому до якої міри Християнин є в змозі відложити на сторону свій ум, або суд на деякі, або всі справи, щоб 257 замість того прийняти Божу волю, Божий ум і суд, щоб це конролювало його життям, то до такої міри він матиме духа здорового розуму – Божого розуму. Через те ми не розуміємо, що мозок Християнина переходить зміну, або відвернення природнього порядку в їх діяльності, але що під керівництвом Святого Духа, Духа Правди, такі постепенно   вчуться   справляти   помилки   свого   власного   думання   і   розсуджування відносно  всіх  різних  питань, які повстають перед ними, і погоджувати їх з  вченням Святого Духа через Слово Боже.

Наприклад: припустім, що ми маємо годинник, що недобре вказує на час і ми не маємо способу його зрегулювати; і припустім, що ми маємо доступ до точного хронометра (інструмент для точного мірення часу), який показує нам, що наш годинник тратить тридцять мінут під час двадцяти чотири годин, то ми навчилися б як його виправити, через пересунення вказівки після кожних двадцяти чотирьох годин. Більше того, ми би навчилися як пізнати скільки він помиляється в якому-небудь часі дня. Так само з нашим судженням і розбиранням різних справ життя: коли ми їх міримо досконалою мірою, пізнаємо, що ми є або за скорі, або за повільні, за сильні, або за слабі в наших умових або фізичних почуттях. І коли ми не є здібні змінити нашого способу думання і діяння, щоб бути досконалим в повній згоді з думками і ділами нашого Господа Ісуса, який є нашим взором, все ж таки, ми можемо регулювати наші думки і наші чини згідно з тим взором, який є перед нашим умом, в такий спосіб і до такої міри, якої ті, що не мають цього досконалого зразка, або які не стараються бути регульовані ним, ніколи не оцінять і не будуть в змозі відбивати.

Хто не помітив у своїх приятелях або сусідах (як і в собі самім) много доказів такого нездорового розуму, що вони не є здібні провадити своїх справ похвально, і які помимо того спричинюють велику неприємність через те, що стараються керувати справами інших? Вони судять других своєю зарозумілістю і втручаються в справи інших 258 людей, хоча виказують повну нездібність відповідно керувати своїми власними справами. Чи це не є доказом нездорового ума – певною мірою божевілля? Чи ми не знаходимо, що цей самий принцип, виконуваний на більшу скалю, с помітним у випадках усіх тих, яких розсудок є такий нездоровий, що їх треба віддати до домів для умово хворих? Безсумніву що самозарозумілість, хвальба і страх е основами умової слабости в більшості тих, які є поміщені до домів умово хворих – багато з оставших є опутані демонами. Коли ввійдемо до дому, де є умово хворі, то побачимо, що деякі з хворих уявляють собі, що вони е дуже багаті люди, що вони с королями, або королевами, або князями і тому дуже капризні і образливі. Інші уявляють собі, що їх не оцінюється відповідно і що їх приятелі стараються їх випхати з дороги, бо бояться їх впливу, або закривають їх здібності, або перешкаджають їм здобути багатство. Інші з причини страху уявляють собі, що кожний хоче їх забити, що цілий світ є божевільний і що тільки вони є здорові і мудрі; є такі що думають, що Бог є проти них і що вони є призначені на вічні муки, тому що зробили смертельний гріх тощо.

Усе це є прикладами скрайного умового стану і характерних рис, які обсервуючий може бачити довкруги себе в щоденному житті. Напрям світу і духа світу, з його амбіцією і гордістю, з його пересудами і блудами, і страхом, є, щоб підсилювати  ці  природні умови, і наслідком того ми бачимо, що божевілля в скрайних його формах збільшується в цивілізованому світі.

Те, чого вони потребують – чого ми і ціле людство потребує – є здорового розуму, але часом для загального оздоровлення умових і фізичних хворіб світу руками Великого Лікаря є вік Тисячоліття, коли він буде вповні встановлений; але цей вік і його поміч і благословення не може бути запроваджений, аж прийде властивий час. Однак, в міжчасі покликана Церква Євангелії одержує через її Господа і Його Слово, Його Святого Духа – Духа Його здорового розуму, який с такий самий як розум, або 259 Дух Отця. І в такій мірі, як кожний член буде користати з своїх привілеїв по цій лінії, він буде одержувати допомогу перемагати ці природні умові і фізичні клопоти, які оточують нас так, як і ціле людство. Слово Боже через Апостола так нам говорить, “Ласкою даною мені кажу кожному з вас не думати більше про себе, ніж повинен думати, але думати скромно (не згідно з тілом, але згідно з його новою природою) як Бог кожному наділив міру віри” (Рим. 12:3). Для багатьох це є працею цілого життя, щоб покопати своє за високе оцінювання себе, і одержати Духа здорового розуму відносно їх талантів, але вони дістають поміч в своїй праці виправлення їх гордости через слова Господа, Який говорить, “Блаженні тихі, бо вони вспадкують землю.” Вони також одержують поміч в словах Апостола “Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать.” “Смиріться, отже, під могутню Божу руку, щоб Він вас вивищив свого часу.”- Мат. 5:5; Яків 4:6; 1 Петра 5:5,6.

Але так, як справа мається, не багато великих, не багато мудрих згідно с поступованням цього світу і згідно з їх власною оцінкою їх мудрости, Бог вибрав; Він радше вибрав бідних цього світу, але багатих вірою – які не довір’яють своїй власній мудрості, ані своїй власній праведності, але принимають Христа як свою мудрість, своє виправдання, своє все.

Також подібно і ті, які мають “духа страху”, дістають поміч, щоб йому протидіяти через “Духа правди,” “Духа любови,” якщо вони його одержуть, тому що “Досконала любов геть проганяє страх” (1 Йоана 4:18). Як вони вчуться і пізнають Бога через Його Слово і пізнають Його славний план віків, який є там виложений, то це усуває з їх ума велике гніздо і змору страху і жахіття, які мучать так багато людей. Замість страху, це дає їм надію – надію, яка не осоромлює, тому що любов Божа розлилась в їх серцях через Святого Духа – Духа здорового розуму.

В такий спосіб також ті, які є за скромні (яким брак відповідної пошани для себе), які не можуть нічого досягти 260 в життю, є заохочені і піднесені, і стаються корисними для себе і для інших, через того самого Духа правди, який докоряє, справляє тих, які є забагато певні себе, надмірно настирливих в своїх твердженнях, зарозумілих і соромливих. Ті перші є заохочені запевненням Божої помочі для них, а ці останні є здержувані, приборкувані і припроваджені до підкорення і навчені того, що є приємне для Бога і що їм самим допомагає, бо Апостол говорить, “Коли хтось думає, що він будьто щось знає, то він ще не знає нічого” (1 Кор. 8:2). Але пам’ятаймо, що переміна характеру не приходить від говорення, Господи, Господи, ані від того, що ми маємо в посіданню Біблію, ані через з’єднання з людськими організаціями, що називють себе церквами, але через з’єднання з Христом і одержання від Нього Духа Його Слова, Духа правди, Духа святости, Духа здорового ума – Святого Духа Христа і Отця.

Чоловік, який з ласки Божої і через його прийняття цієї ласки, дістає Духа здорового ума, має велику перевагу під кожним оглядом над рештою людства, тому що Дух здорового розуму є Духом мудрости. Такий розглядає, розбирає більш правильно всі справи цього життя -здоровля, суспільний стан, славу тощо. З його нової точки погляду він бачить речі пов’язані з тими всіма, яких інші не помічають. Його розум навчений з Божого Слова, розпізнає, що коли б він навіть нагромадив все багатство світу, він не зможе його забрати з собою, коли помре. Він бачить, що слава є дуже пуста і скоро проминаючою річчю і що в у великому поспіху життя померші є скоро забуті. Він бачить, що суспільство є плитке і його заяви оцінення чогось є часто нещирі, і що його стан хвилювання кінчиться з смертю – якщо не скорше у фінансовім клопоті. Вони в словах світу бачуть, що – “Ця гра (нагода земської слави і багатства і насолоди) не варта свічки.” І дійсно, з точки погляду пересічного чоловіка і жінки в світі, життя є немов гра в карти – неприносячи жодних задовільняючих наслідків, тому що навіть для найбільше усгашних в життю це при кінці майже нічого не значить. 261

З другої сторони, для дітей Божих, які є тепер сплоджені з Святого Духа до “високого поклику” цього віку Євангелії, є щось представлене для них, що притягає іх ум і відлучує від дрібниць і ілюзій, чи оман, які захоплюють і часом приводять до шаленства уми людства в загальному, їх радість і амбіції є вищі – про вищий стан, про більші багатства і про Царство – про небесні багатства і про небесне і вічне Царство. Амбіції, або стремління, навіяні тими небесними обітницями, є святими амбіціями, повні милосердя і добрих овочів, і вони працюють по лініях любови, в той час, коли земські амбіції працюють по лініях самолюбства.

Чоловік, або жінка, яких ціль є піднесена з тих земських забавок і марноти і амбіцій, і поставлена на небесних, напевно має кращі нагоди керуватися здоровим розсудком відносно всіх справ цього теперішнього життя -тому що вони дивляться на нього в порівнанню з неупередженої точки погляду. Вони є в світі і мають жити в тій цілі, щоб приготовляти речі потрібні і властиві, і чесні перед усіма людьми; але, будучи звільненими з надмірних амбіцій про світові речі, вони є в такій мірі звільнені з напруги пожадливости, заздрости, гордости тощо, і є краще уздібнені думати і поступати справедливо і проявляти миле співчуття для всіх. Цей Дух здорового розуму, тобто кращого розсудку досвідченого Християнина не вважається як справлення або поправку їх земського, або тілесного ума, але як новий ум, або вдачу, сплоджену в них з гори через дуже великі і дорогогі обітниці Божого Слова (2 Петра 1:4). В такий спосіб вони одержують поміч з причинм цього нового способу, або схильности думання, Духа, або думання здорового розуму, Святого Божого Духа. І їх уми будуть здорові по мірі як вони одержують і є наповнені Святим Духом. І це буде діятися скорше,оабо поволіше в пропорції до їх любови для Господа і Його праведности, чи вона є гаряча, чи холодна.

Це був Господь, який питав: “Що дасть людина взамін за свою душу (його істоту – його існування)?” (Мат. 16:24) 262 Чоловік, що має здоровий розум, не буде замінювати найвартнішої речі, яку має (свого існування) за ніщо -багатство, славу чи посаду. І настільки як хтось одержує Духа здорового розуму, настільки він буде так цю справу оцінювати. Противно, ми бачимо що світ сьогодні поступає відворотне і тим самим доказує, що йому є брак умового розсудку. Ті, що є так звані наймудріші цього світу, марнують свою працю на те, що ніколи не задоволює – в нагромадженню багатства, і також в боротьбі за славою, громадського становища і підвищення по службі, в хвалькуватих виставах і насолодах гріха. Навіть коли б не було майбутнього життя, всі які мають Духа здорового розуму, можуть бачити, що таке поступовання не є мудре; тому що більшість проводить теперішнє життя приготовляючись до втіхи і тоді вмирають, розуміючи, що вони не одержали того, чого пошукували – і що слава, або багатство, яке вони залишають, буде скоро розпорошене, а як не розпорошене то залишиться як пам’ятник їх безглуздя, божевілля і нездорового розуму.

Життя світу позбавлене мудрих цілей і амбіцій, є таке, яке Апостол називає, “від марного життя вашого, від батьків вам переданого” (1 Петра 1:18). Звичай працювати за марні речі є переданий спадковістю; люди не пристануть, щоб застанавлялися над справою, але йдуть по дорозі, по якій їх родичі йшли. Але Апостол показує, що зміна нашого   поступовання   наступила   тому,   що   мипізнали,   що   мистали викуплені дорогоцінною кров’ю Христа. Ми розпізнали через Слово ласки, що шлях світу є марний і що всі наслідують цю марноту з причини гріховности – нездорового розуму через упадок – і коли ми пізнали про велике викуплення, ми радо посвятилися для Нього, Який нас викупив, і одержали Його Духа – Духа здорового розуму.

Коли на теперішнє життя дивитись з точки погляду Святого духа, представленого в Божому Слові, то його побачиться як час вишколювання, час приготовлювання для майбутнього життя для всіх, які бачуть нагороду і 263 чують “поклик.” Однак лиш ті, яких очі є відчинені і які бачуть з внутра, можуть розуміти, як немудрим є поступовання більшости, які є далекі від того, щоб приборкувати свої самолюбні пристрасі, і щоб розвивати більш шляхотні і правдиві елементи їх упавшої природи, і через те у багатьох випадках підривають свій характер, і лишають світ при смерти з слабшим характером, чим він був тоді, коли вони народилися, і при тім передаючи ці слабості свойому потомству. 

З другої сторони, коли Слово Боже і Святий Дух цього Слова вгамовує і обмежує наші амбіції про земські багатства і запевнює нас, що “любов грошей є корінем усього зла” (1 Тим. 6:10), то вони хоронять нас від противної скрайносги лінивства, млявости – повідомляючи нас, що кожний повинен старатися про речі чесні перед усіма людьми, особливо про речі конечні для своєї власної родини. Вони напоминають нас, щоб бути “в дбайливості не ліниві, духом палкі, служачі Господеві” (Рим. 12:11). Таким чином ті, які мають Господнього Духа, є хоронені від безглуздя тих, які витрачають життя з Баньяновими “граблями до болота”, якими громадять собі скарби, що не мають жадної вартости; вони є також хоронені перед хворобою лінивства і є напоминані, щоб бути енергічними в кожній добрій службі, яка буде корисною для людства і яка одержить признання від Господа і буде прийнята як служба “зроблена для Господа”, яка буде мати свою велику нагороду в майбутнім життю.

Дух здорового розуму бачить в теперішнім життю нагоду для осягнення багатства характеру, багатства ласки і складання скарбу, якого ні міль, ні ржа не знищить, але який буде триваючий – буде вічною радістю. Це не означає, що Дух здорового розуму веде нас, щоб ми жили в майбутності і занедбували теперішнє, але радше, щоб в теперішнім часі провадити життя в мудрий спосіб, маючи на увазі майбутність.

Дух здорового розуму поширює і поглиблює характер по всіх цих добрих лініях; це не тільки помагає його 264 посідачам мати властивий погляд відносно себе самого, але також і про їх упавших товаришів і це збільшує їх співчуття. Він розуміє слабості свого власного ума і тіла через упадок, і свою власну потребу милосердя і помічного справлення, так як і упадок цілого світу і загальну потребу для співчуття і помочі, і поправи. Як він вчиться направляти слабості і недостачі свого власного ума, він більше співчуває з іншими, які не мають цього регулюючого принципу, цього Духа здорового розуму і які мають перешкоди для його одержання з причини опозиції противника “бога цього віку”, який осліпив уми тих, які не вірують, щоб славне світло Божої доброти в Ісусі Христі не засвітило в їх серцях і не спровадило для них Духа здорого розуму. – 2 Кор. 4:4.

В пропорції як він розвивається в цьому Святому Дусі всиновлення, “нове створіння в Ісусі Христі”, то завдяки його діяльноти він постепенно стається також більше терпеливий, більше співчуваючий, більше щедрий, більш милий – більше Богоподібний. І ті добрі чесноти характеру будуть мати вплив не тільки на зовнішні діла його життя, але також його слова і думки. Наскільки його Святий Дух зменшує нечесні діла, настільки він буде зменшувати і усувати нечесні слова відносно приятелів, його сусідів і ворогів; і так само це усуватиме в ньому найменшу несправедливість і нежичливість в думках.

Тому Дух здорового розуму робить постепенно, але певно, мужа – кращим мужем, жінку – кращою жінкою, Батька – кращим батьком, сина – кращим сином, матір -кращою матір’ю, і дочку – кращою дочкою. Це буде так чинити тому, бо основа думок і слів, і поступовання змінилася з самолюбства до любови. Той, хто посідає цього Духа здорового розуму, Святого Духа, Духа любови, буде стосунково менше вразливий на свої власні права, привілеї і те, що він волів би, а буде більше зважати на права і, почуття і привілеї других. Очевидно, що воля Божа повинна бути на першому місці, але на другім місці після Господа він буде любити догоджувати іншим, з якими 265 матиме зв’язок, особливо тими, з його власної родини; і в гармонії з його бажанням служити і подобатися насамперед Господу і тоді Господній родині, і всім людям, коли матиме нагоду, будуть проходити його думки, і так будуть керовані і регульовані його слова, і так буде формуватись саме його поступовання.

З цего не виходить, що чоловік, або жінка, які одержали Духа здорового розуму стануться через те найкрачими чоловіками, стануться найкращими жінками, найкращими братами, найкращими сестрами, найкращими батьками і найкращими матерями в кожній особливості, тому що, як ми вже говорили, місія Євангелії Христа в своїм впливі на цивілізований світ, притягає незначне світу, і речі, що не є (не мають вартости), і цих підносить в пропорції, як вони приходять до стану посвячення для Господа і приймуть Духа здорового розуму. Противно, деякі краще уроджені і на вищому рівні, є більше схильні до самоправедности і відхиляють поміч, яку Господь представляє. Вони можуть бути шляхетними мужами, шляхетними жінками, шляхетними дітьми, шляхетними родичами з причини кращого, більш шляхотного народження, з причини унаслідження від Християнських родичів кращої рівноваги ума і більшої мудрости. Але, хіба що такі приймуть Спасителя і пропозицію нового ума, вони напевно будуть вироджуватися і їх милість, і шляхетність тощо, стануться більше зовнішним виглядом, покриваючи їх внутрішнє самолюбство, яке скорше чи пізніше виявиться в їх нащадках, припроваджуючи їх до нищого стану.

Думка, яку ми бажаємо виказати, є, що коли правда і ласка Божа досягне чоловіка, або жінку, на якому це не було б рівні умової дряхливости, неморальности, або глупоти, то вона піднесе його і зробить його, або її, білше шляхетним, чистішим, милішим і лагіднішим, і більше думаючим про добро других – в пропорції як він, або вона одержуватиме новий ум, Духа здорового розуму.

Брак здорового людського розуму, або ума, є в 266 загальному показаний в нероздуманім розмноженню людського роду. Це відбувається без звертання уваги на правила здоровля і часто без засобів для піддержання життя дітей, і тут вповні переступається закони природи, які є вдержувані в розмножуванню нищих тварин: худоби, овець, коней, псів тощо. Не дивно, що Апостол дораджує вірним, щоб вживали здорового ума у вживанні найвищої сили людини, розмножування, кажучи, “Чоловіки також, жийте з своїми жінками розумно, як з слабшою жіночою посудиною …” (І Петра 3:7). Коли б люди держались цієї поради, коли б Дух здорового ума мав перевагу, то яке більше зрозуміння було б виказане для слабших і перетяжених жінок, чоловіками, які дійсно люблять своїх жінок – поступаючи з ними розумно.

Але тільки слуги і слугині Господа одержали Святого Духа Божого – цього Духа здорового розуму. Дякувати Богові, що вже недалекий час, коли через служіння цих слуг і слугинь, які будуть прославлені і уповноважнені з Царем в славі, увесь світ буде благословенний і Господь злиє свого Святого Духа, Духа здорового розуму “на все тіло”.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.