ДУХОМ цього віку є неспокій. Майже кожен шукає якоїсь зміни в житті. Звідси доцільність нашої статті. Цитований вірш говорить про задоволення, яке є третьорядною ласкою. Зречення – є її рисою, що розвивається в несприятливих умовах, однак в сприятливих обставинах вона є рисою, визначеною словом – задоволення.
Ми хотіли б процитувати деякі вірші Святого Письма, щоб показати, що так само є і з задоволенням. З багатьох віршів Святого Письмами вибрали кілька: “Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ’я” (Прип. 16:8). “Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніждім, повний учти м’ясної зо сваркою” (Прип. 17:1). “Серце радісне добре лікує” (Прип. 17:22). “Віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай!“
“Годуй мене хлібом, для мене призначеним” (Прип. 30:8). “Краща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!” (Екл. 4:6).
“Питали ж Його й вояки й говорили: „А нам що робити?” І він їм відповів: „Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво,удовольняйтесь платнею своєю””. (Лук. 3:14).
“Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую… Нехай кожен лишається в стані такому в якому покликаний був. Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це. Браття, кожен із вас, в якім стані покли-I каний був, хай у тім перед Богом лишається!” (ІКор. 7:17, 20, 21, 24).
“Не за нестатком кажу, бо навчився я бути задоволеним із того, що маю. Умію я й бути в упокоренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всього й у всім: насищатися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі” (Фил. 4:11, 12). “Великий же зиск – тоблагочестя із задоволенням. Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєш поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того”. (1Тим. 6:6-8). “Будьте життям не грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте. Сам бо сказав: „Я тебе не покину, ані не відступлюся від тебе!” (Євр. 13:5).
Можемо взяти під увагу деякі приклади, які показують задоволення: Ісав, який відкидає дар Якова (Бут. 33:9); Барзіллай якийвідмовляється підтримувати Давидові кампанії по дорозі до Єрусалиму (2Сам. 19:33-37). Шунамітянка, яка не скористалася з нагодипопросити Єлисея про щось (2Цар. 4:3).
РОЗГЛЯД ПРОТИЛЕЖНОСТЕЙ ЗАДОВОЛЕННЯ
Розмірковування над протилежністю задоволення можливо дасть нам дещо краще розуміння цього предмету, бо знаємо, що наші розуми часто роблять висновки на підставі контрасту. Прямою протилежністю задоволення є ремствування, нарікання і схильність жалітися в благополучних досвідченнях. А в несприятливих досвідченнях може виступити бунтівничість, крайнє незадоволення, гризота. Ці протилежності всюди і завжди тяжко зносити, особливо коли переважає почуття нещастя, що пов’язане з платнею та умовами існування,політичними системами, особливими інтересами, споживчими товарами, продукцією, процентами і т.п. Іншою протилежністю може бути повільність, летаргія або пасивність, яка відрізняється від старанності – інакше кажучи – забагато задоволення коштом вищих першорядних ласк характеру, таких як самоконтроль і терпеливість.
СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ ЗАДОВОЛЕННЯ
Складовими частинами задоволення є: в несприятливих досвідченнях – зречення, в сприятливих досвідченнях – сатисфакція, Отже бачимо, що задоволення складається з двох частин. Якщо виступає досвідчення зі злом, то задоволення піддається зреченню в виконуванні Господньої волі, яка виражена в Його Слові, Дусі і провидінні, якщо ж досвідчення сприятливі, легкі і приємні, тоді задоволення ми називаємо сатисфакцією — не сатисфакцією в значені повної досконалості, такої, яка буде у Царстві, але земною сатисфакцією, в такому значенні, в якому люди звичайно вживають це слово. Обставини, в яких розвивається задоволення, з одного боку суворі, неприємні, несприятливі, вельми піддані пробі і дуже трудні, з іншого боку можуть бути легкими, приємними, радісними і сприятливими.
СФЕРА ЗАДОВОЛЕННЯ
Сферою задоволення передусім є родина. Чоловіки повинні бути задоволені своїми дружинами, а жінки повинні бути задоволені своїмичоловіками. Дуже часто чоловіки і жінки від заручин до весілля стараються взаємно ставити себе на п’єдестал, думаючи що кожен з них є уособленням всяких добрих достоїнств, не усвідомлюючи в собі будь-яких помилок, упадків та відмінностей. І будучи разом у щоденній співпраці в шлюбі, вони часто взаємно помічають в собі риси, які їм важко зносити.
Батьки також часто думають, що їх діти є взірцем чесноти, але в якомусь особливому досвідченні щоденного життя вони часто помічають, що багато їхніх вад проявляються в їх дітях, такі як впертість, нечемність, непослух, риси які в великій мірі самі успадкували від своїх батьків, вони й надалі мають, а це для батьків є непомірно тяжким випробуванням.
Натомість діти сподіваються, що батьки будуть їх прибічниками, часто розраховуючи на те, чого батьки, бажаючи мати чисте сумління, не можуть їм дати, бо вони мусять мати над ними опіку з більшою чи меншою суворістю для їх власного добра.
ЗАДОВОЛЕННЯ В ЦЕРКВІ
Брати в зборі часто усвідомлюють, що вони незадоволені один одним. Деколи в них проявляються риси, якими вони незадоволені, і коли такі особи мають наміри позбавити збір миру і перешкодити поступу в дорученій йому місії, то нагадуванняв любові з метою поправи з певністю було б в згоді з порядком. Часто деякі брати сподіваються, що збір буде на їхньому боці, думаючи, що вживання запобіжних кроків буде проти справ збору, як цілісності. А ми тим часом маємо бути задоволені Ісусом як нашим Учителем і Його учителями в зборі, особливотоді, коли вони вже продемонстрували чого варті та прийняли науку, яка показана в Діях Ап. 17:11.
Існує також велика потреба вживання тих достоїнств в нашому поводженні зі світом. Часом наші співпрацівники у великому універмазі, в якому ми можемо працювати, кладуть на нас тягарі, яких не повинні класти, і часто сподіваються, що ми виконаємо якусь працю, чого ми однак не повинні сподіватись. Іноді також очікують, що ми зробимо те, що вони мають зробити, і очевидно нам тяжко в такій ситуації чинити їм добро.
Також в крамниці, чи фабриці часто наша праця є тяжкою по причині тих осіб, які стараються покласти на нас тягарі, котрі вони самі повинні носити. Якби вони позбулися тих тягарів, то були б задоволені.
Працедавці також змушені в своїх взаємних торгових стосунках розвивати ласку задоволення. Іноді їх справи перебувають в колізії. Хоча вони зазвичай є в згоді між собою, але не дивлячись на це працедавці мають більше чи менше різних досвідчень в своїх взаємних стосунках.
Наші близькі сусіди часто бувають нестерпні. Йдеться про тих, що живуть близько. Вони часто засмічують вулиці та роблять те, що шкодить нашому середовищу. А однак ми мусимо бути задоволені, незважаючи на зло, якого ми зазнали з їх сторони, тому що маємо пам’ятати, що наші сусіди, як і ми, є людьми, і до того ж недосконалими людьми. Ми мусимо бути до них настільки толерантними, наскільки ми хотіли б, щоб вони терпіли нас. Інакше кажучи, ми маємо старатись принаймні застосовувати Золоте Правило до наших сусідів, котрі живуть близько нас.
Світ бізнесу також є сферою діяльності задоволення. З приводу конкуренції системи виявляється немало клопотів серед ділових людей. Якщо ці люди стараються поступати у взаємостосунках згідно Золотого Правила, то роблять це для добра, однак, коли намагаються когось використовувати, тоді напевно з’являються клопоти в бізнесі, і то з приводу всебічної конкуренції.
Часто люди політики завдають клопотів своїм виборцям. Вони дають різні обіцянки під час виборчої кампанії, але коли кампанія завершиться, то в більшості випадків вони їх порушують. Замість дотримання обіцянок, вони замилюють очі своїм виборцям будь-якими можливими способами, що показує їх нещирість під час виборчої кампанії. Нехай це не буде для нас дивним, люди політики не є взірцем чесності, хоча вони хотіли б, щоб їх такими бачили. Вони люди грішні, деградовані, як і ціле людство. Багато стараються дотримувати слова, але з причиниполітичних союзів неможливо поступати чесно, коли їхня праця в поєднанні з взаємною залежністю часто ведеться проти виборців.
ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРІБНЕ
Задоволення як прикмета характеру дуже потрібна. Воно необхідне в поступуванні щодо нас самих. Часом ми занадто незадоволені собою, більше, ніж Господь хотів би, щоб ми самих себе осуджували. Таке положення приносить нам смуток і терпіння, більше, ніж на це заслуговує сама причина нашого поступку.
Задоволення також потрібне в наших взаємних стосунках з іншими. Ми мусимо брати під увагу те, що інші також страждають підпрокляттям і тому вони не в стані поступати справедливо щодо нас, хоча б нам цього духа хотілось з їх сторони. Коли вони виявляють погані риси характеру, котрі нас ранять, то замість незадоволення їхніми поступками, виявленого їм через брак милосердя, ми повинні їх залишити Божому судові, тому що ми знаємо, що Небесний Отець, судить їх не тільки в зв’язку з Адамовим прокляттям, але також згідно ступеня освічення, яке вони могли мати завдяки контактам з Божим людом, і освіченням, яке могли отримати у взаємних стосунках. Отже ми бачимо, що задоволення є прикметою, необхідною для Божого люду.
ВОРОГИ ЗАДОВОЛЕННЯ
Задоволення має своїх ворогів. Деякі вороги є особовими, як, наприклад, світ, тіло і сатана. Його неособовими ворогами є нечесності які ми проявляємо і які діють всупереч прикметі задоволення, такі як, наприклад, часте думання про вади інших осіб і наші власні. В такий спосіб ми дозволяємо самим собі на пасивність і зазнавання шкоди від наших вад, як і вад інших. Ми уникнемо цього, якщо будемо думати про ці вади не тільки доброзичливо, в гармонії з Золотим Правилом, але також жертовно, що було б в інтересах Божої справи.
ЗЛОВЖИВАННЯ ЗАДОВОЛЕННЯМ
Ласка характеру, якою є задоволення, часто зловживається. Часом задоволення є перебільшене. Батьки часто перебільшено проявляють цю рису щодо своїх дітей і занедбують виявлення необхідної суворості, що закінчується для дітей злом.
Деколи винні вчителі, бо застосовують подібну практику, занедбуючи виховання дітей у властивій дисципліні і дозволяють їм нехтувати правами і обов’язками в школі, а це приносить шкоду всім, кого це стосується.
Також брати не повинні взаємно зловживати цією ласкою характеру. Не повинні бути занадто поблажливими один до одного, але повинні собі взаємно допомагати, щоб показати якнайкращі достоїнства, які вони можуть маніфестувати. Поступаючи так, вони будуть благословляти один одного і взаємно збагачуватись.
Задоволення часто недооцінюється. Батьки часто не виявляють задоволення своїми дітьми, на яке вони заслуговують, коли забувають, що їх діти успадкували їх вади. І дітям дуже прикро, коли від них очікують забагато.
Подібно й діти часто недооцінюють цього достоїнства, з незадоволенням очікуючи поблажливості зі сторони своїх батьків; якщо батьки її проявлять, то вона шкодитиме дітям.
Люди часто очікують один від одного того, що є набагато краще, аніж вони на це заслуговують, чи є чимось більшим, аніж вони самі хотіли б дати іншим. Пам’ятаймо, що в стосунку до інших ми повинні практикувати принаймні Золоте Правило, не сподіваючись того, що вони дають нам неохоче. Так далеко, як це можливо в посвяті, маємо виявляти до інших багатство ласки, знання і служіння. Якщо так будемо поступати щодо інших і себе, то нам запевнено, що для всіх випробовуваних виникне добро, якщо ж ми так не поступаємо, то будьмо певні, що шкода в ласці, знанні і служінні спіткає випробовувані особи.
ПЛЕКАННЯ ЗАДОВОЛЕННЯ
Задоволення є прикметою характеру, яка вимагає плекання. Ця ласка властиво розвивається тоді, коли в своєму розвитку піддана керівництву вищих першорядних ласк характеру, бо коли першорядні ласки не розвинуть цього достоїнства, то воно незабаром стане невластивим і грішним. Правильним також є те, що вищі першорядні ласки охороняють цю ласку від її викривлення, самому або іншими. Ми мусимо старатись про її зміцнення в кожній деталі під керівництвом вищих першорядних ласк характеру, як це роблять батьки в приготуванні своїх дітей, в наших стосунках з учнями, якщо ми є вчителями та у всіх стосунках з ближніми в нашому житті.
Ми не лише маємо розвивати, берегти і зміцняти цю ласку характеру, але також врівноважувати її з іншими ласками так, щоб вона не стала бунтівничою і не зробила шкоди в удосконаленні нашого розвитку. Таке достоїнство мусить бути випробуване. А випробовується вона через наші вади та вади інших.
Отже, так чоловіки, як і жінки, набагато суворіше під час своїх спільних стосунків взаємно піддаються пробі. Інші, як, наприклад, вчителі неможуть показати це достоїнство в досвідченнях та дозволяють своїм вадам кривдити дітей. Поки що проби в 1996 році будуть такими, які схилили нас до прийняття вірша, процитованого на початку статті як підстава нашого девізу.
Не піддаваймось спокусі духа неспокою теперішнього часу, радше будьмо задоволені! Будьмо також вірні як брати і сестри, незалежно від того, чи ми є батьками, чи працедавцями, чи вірними працівниками на своїх становищах, бо ж проба триває. Пережиті проби принесуть плоди благословенства. За гімн який супроводжуватиме цьогорічний девіз, ми обрали пісню № 44 на стор. 50 (укр. співник), маючи надію, що брати і сестри часто будуть її співати і зауважать її будуючий вплив…
Теперішня Правда №5-6, 1996
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша – то надмір пиття! — Пс. 23:5.
Повна чаша, яка переливається, має подвійне значення. Це є чаша радості й чаша смутку, і в обох випадках вона переливається. Той, хто хотів би брати участь в радості Господа, мусить також брати участь в Його чаші страждань. Ми мусимо страждати з Ним, якщо хочемо царювати з Ним. Теперішні страждання ми вважаємо негідними навіть порівняння з славою, яка об’явиться в нас, і тому ми можемо радіти в терпіннях, бо як терпіння будуть переливатись, то подібно і радість теж буде переливатись, і ми зможемо повторити за Апостолом: «Радійте… і знову кажу: радійте!». – R 3268
* * *
Голова Церкви, наш Господь Ісус Христос, був помазаний Святим Духом без міри, і це помазання спливало додолу по Тілі. Досвідчення, встановлені Богом для цього класу, були чашею, що переливалась, багатою на благословенства від Господа, що вимірювалися смутком і радістю. Але висота радості була більшою, ніж глибина смутку, і цього слід було сподіватися.
Співзвучні вірші: Пс. 45:8,9; 92:11; Іс. 61:1-3; Мат. 3:16; Дії 10:38; Ів. 14:16,17,26; 15:26; 16:7; 15:11; 16:20-24,33; 17:13; Дії 13:52; Рим. 14:17; 15:13; 2 Кор. 12:10; Євр. 10:34; Як. 1:2; 1 Пет. 4:13; 2 Кор. 1:8,9; 4:7-12,16-18; 6:4-10; 11:23-30; Євр. 12:6-9; 1 Пет. 5:9.
Пісні:
Вірші Зоріння: 26. Статті з Вартової Башти: R 5653
Питання: Які я мав досвідчення на минулому тижні, пов’язані з думкою цього вірша? Як були сприйняті? Що мені в них допомагало або перешкоджало? В чому був результат?
Отже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою — Кол. 2:6,7.
Загальна думка вчителів фальшивих доктрин, які вважають, що утвердження в вірі не є потрібним ані доцільним, є наступна: бути так утвердженим означає бути фанатиком. Це є правдою у випадку особи нечесної в своїх стремліннях щодо прийняття і непохитної оборони того, що ніколи не було доказане ані здоровою логікою, ані авторитетом Біблії. Але той, хто в простоті віри, опираючись на авторитет Бога, приймає Його Слово, не є немудрим фанатиком. І такі, і лише такі, що так роблять, є утверджені в Правді. Різниця між утвердженим і непохитним християнином та фанатиком полягає в тому, що один утверджений в Правді, тоді як інший – в неправді. – R 3215
* * *
Ми приймаємо Ісуса Христа як Господа, піддаючи свою волю і приймаючи Його волю як нашу власну. Так має бути завжди. Ми вкорінені в Ньому, коли з Нього черпаємо заспокоєння наших потреб. Ми на Ньому збудовані, коли будуємо характер, подібний до Його характеру. Ми утверджені в вірі, згідно з Його Словом, коли непорушно в ньому залишаємось. І збагачуємось в вірі з подякою, коли з вдячністю зростаємо в ній.
Співзвучні вірші: Ів. 1:12; Фил. 1:27; 1 Сол. 4:1; Юди 3, 20; Еф. 2:20-22; 3:17; 4:1; Кол. 1:23; 3:17; Іс. 61:3; 1 Кор. 3:9,11; 1 Пет. 2:5; 2 Пет. 2:12; Дії 20:32; 2 Кор. 1:21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 23. Статті з Вартової Башти: R 5557
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх сприйняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?
А оце та обітниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя — 1 Ів. 2:25.
Ми всі повинні розуміти, що теж маємо щось робити, аби дорогоцінні Божі обітниці здійснювались в нас. У зв’язку зі справами теперішнього життя Він обіцяв, що хліб і вода будуть нам забезпечені, але це не означає, що ми маємо занедбувати відповідні нагоди, щоб їх здобути. Він також обіцяв нам участь в майбутньому Царстві, але ми самі повинні зробити так, щоб наш поклик і вибір був певним. Бог є цілком здатний і завжди охочий виконати все зі Свого боку в кожній справі. Але Він покликав нас, щоб ми показали нашу віру в наших ділах, нашій співпраці з Ним усіма розумними способами. – R 3204
* * *
Вічне життя не є природною вродженою властивістю людини, але даром, даним Богом тим, характери котрих перебувають в гармонії з Його характером. Для вірних ця обітниця є певна, підтверджена присягою Єгови. Якщо ми вірні, то наша віра може з непохитною певністю очікувати виконання Божих обітниць. Чи ж така обітниця не має нас надихати до лояльності щодо Бога?
Співзвучні вірші: Пс. 21:5; 133:3; Дан. 12:3; Мат. 19:29; Лук. 20:36; Ів. 3:14-17; 4:14; 5:24,25,29,39; 6:27,40,47,50-58,68; 10:10,28; 12:50; 17:2,3; Дії 13:46,48; Рим. 2:7; 5:21; 6:22,23; 1 Кор. 15:53,54; 2 Кор. 5:1.
Пісні:
Вірші Зоріння: 251. Статті з Вартової Башти: R 5608
Питання: Як цей вірш вплинув на мене на цьому тижні? Чому? З якими результатами?
І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії! — 1 Кор. 9:16.
Ми повинні завжди бути готовими розповісти іншим найкращі новини, які знаємо. Співчуття до стогнучого створіння в його різних життєвих труднощах повинно привести нас до того, щоб ми завертали увагу на Господні обітниці щодо наступаючого Царства і благословенств, які будуть доступні всім народам землі. Хто щоденно не проповідує таким чином при будь-якій відповідній нагоді, той дає доказ, що йому або бракує знання чи віри в об’явлені речі, або не робить цього з причини самолюбства, яке Господь не може похвалити. Перебування в такому стані остаточно позбавить його участі в Царстві. – R 3204
* * *
Під Євангелією розуміється добра новина про спасіння в Ісусі і через Ісуса. Найвищий привілей, який може отримати людина, це – надання їй функції вісника Євангелії. Ті, котрі сповнені духом цього становища, дуже засмучуються в своєму серці, коли не можуть виконати своєї місії. Виконання цієї функції так глибоко укорінене в їх характері, що позбавлення їх привілею звіщання Євангелії робить їхні серця нещасними.
Співзвучні вірші: Пс. 40:9,10; Екл. 11:6; Мар. 8:38; 2 Тим. 1:8; Єр. 1:17; 20:7,9; 23:29; Ам. 3:8; 7:15; Ів. 18:37; Дії 4:20; 9:6,15; 26:16-20; 1 Кор. 1:18; 15:58; 2:4; 15:2; Кол. 1:5,6; 4:17; Рим. 1:14-16; 1 Сол. 1:5; 2 Тим. 4:2; Євр. 4:12.
Пісні:
Вірші Зоріння: 138. Статті з Вартової Башти: R 5893
Питання: Чи я проповідував Євангелію на цьому тижні? Як ? Чому? Що мені в цьому допомагало чи перешкоджало? Які були результати?
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі — Рим. 8:14.
Отже, Дух є тим провідником, завдяки якому ми можемо пізнати наше справжнє становище, і не лише на початку бігу, але й при його кінці. Якщо ми є проваджені Духом Божим, – якщо це той напрямок, у якому ми прямуємо, якщо це те, чого ми шукаємо, – тоді ми є синами Божими. Він визнає і підтримує всіх, які приходять до Нього через Христа, які надіються на заслугу Господа Ісуса і які надалі перебувають в такому стані серця. – R 3200
* * *
В цьому вірші під Духом Божим розуміється Божа вдача в Його дітях. Його вдача поєднує в собі мудрість, справедливість, любов і силу в досконалій гармонії. Ті, чиї мотиви, думки, слова і вчинки є побуджені і підтримувані цією вдачею, мають Божу печатку, яка свідчить, що вони належать Йому. Через те вони мають, можливо, найсильніше свідоцтво Божого синівства. О, яка ж за знатна та родина, знаком і печаттю якої є Божий характер!
Співзвучні вірші: Вих. 33:13,14; Чис. 9:15-23; 2 Хр. 5:13,14; Пс. 5:9; 23:2,3; 25:5,9; 32:8; 143:10; Пр. 8:20,21; Іс. 48:17; Ів. 16:13; 1 Кор. 3:16; 6:19; Гал. 4:6.
Пісні:
Вірші Зоріння: 113. Статті з Вартової Башти: R 5582
Питання: Чи я маю свідоцтво Духа про яке говорить цей вірш? Як воно проявлялося? Які були результати?
Коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити — Рим. 8:13.
Умови, на яких ми можуть тривати наші відносини з Господом і зберігатися надію участі в славі воскресіння, полягають, як це виразно зазначено, в умертвленні тілесних вчинків, стримуванні тілесних нахилів – умертвленні, розпинанні та вживанні їх в службі для Господа і Його справи. Таке умертвлення вчинків тіла, така боротьба проти слабостей тіла, є тим, про що Апостол в іншому місці говорить як про «війну», коли каже нам, що тіло воює проти духа, а дух проти тіла, тому що вони супротивні і будуть опонентами аж до кінця життя. Якщо, однак, дух є охочий і бореться в міру своїх можливостей проти слабостей тіла, то Господь зарахує таку боротьбу як повну перемогу через заслугу Відкупителя.
– R 3200
* * *
Під духом мається на увазі нове серце, розум і воля, а під тілом – людська натура. Під вчинками тіла маються на увазі самолюбні, світові, облудні і грішні нахили та їх вчинки. Вчинки тіла умертвляються особливо двома способами: через витіснення їх протилежними їм добрими якостями і вчинками і через обмежування вчинків тіла тими добрими якостями і вчинками, які не є їм протилежні. Хто так поступає – осягне життя.
Співзвучні вірші: Гал. 4:6; 5:16,17,22,25; 6:8; Еф. 3:16; Кол. 3:10; 1 Пет. 2:21; 3:4; Рим. 6:6-23; 8:11; 1 Кор. 3:16; 6:19; Еф. 4:22-32; Кол. 3:5-9; Повтор. 30:6; Єз. 18:21; 33:15,16; Зах. 4:6; Мат. 16:25; 19:12, 16, 21; Лук. 18:29,30; Ів. 12:25.
Пісні:
Вірші Зоріння: 144. Статті з Вартової Башти: R 5805
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою даного вірша? Який ужиток я зробив з цих досвідчень? Якими були результати?
Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце — 1 Сам. 16:7.
Якщо ми випустили з уваги той факт, що Бог дивиться на нас з точки зору волі, і якщо дійшли до того, що оцінюємо себе (і що Бог нас оцінює) за тілом, то напевно ми в такій же мірі впадемо в темноту, замішання та знеохочення. Але з іншого боку не забуваймо, що дух або воля вважається живою по причині її праведності, гармонії з Богом. Тому ніколи не будьмо недбалими щодо нашої волі чи намірів, які керують нашою поведінкою в житті, але пам’ятаймо, що кожна недбалість буде означати пропорційну втрату духовного життя. Для нас завжди є можливим правильне бажання, бо лише абсолютно лояльна воля може бути прийнята Богом в Христі. – R 3200
* * *
Критерій судження багато свідчить про характер особи, яка ним керується. Поверховість і помилковість, як риси характеру пересічної людини, проявляються в її судженні на підставі зовнішнього вигляду. Характер Єгови об’являється в Його способі судження. Замість оцінювати на підставі зовнішнього вигляду, Він проникає в суть справи і базує Свою оцінку на тому, що є дійсним, а не на тому, що тільки здається. Всі речі є оголені і відкриті перед Його всевидючим оком. Наскільки це можливо, ми повинні судити, опираючись не на тому, що здається, а на дійсності.
Співзвучні вірші: Повтор. 10:17; 2 Хр. 19:7; Йов 34:19; 37:24; Мат. 22:16; Ів. 7:24; Дії 10:34,35; Рим. 2:16; 2 Кор. 10:7; Гал. 2:6; Еф. 6:8,9; Кол. 3:25; Як. 2:1-6.
Пісні: 93, 64, 114, 27, 36, 40, 51 / 101, 126, 53.
Вірші Зоріння: 139. Статті з Вартової Башти: R 5652
Питання: Чи я на цьому тижні судив по вигляду чи згідно дійсності? Чому? Як? З якими результатами?
А страва тверда – для дорослих, що мають чуття, привчені звичкою розрізняти добро й зло — Євр. 5:14.
Ті, які мають правдиву і щиру віру в Бога, охоче довіряють Його словам. Ці підставові засади вчення повинні бути вже раніше в них утверджені. Будована ними будівля з золота, срібла і дорогоцінного каміння повинна вже бути в більшій мірі зведена, а пов’язана з нею праця повинна постійно просуватись вперед. Коли вони лояльні і вірні Богу, тоді вони здатні відрізнити правду від неправди. Ми повинні знати, у що ми віримо і чому так віримо, а тоді відважно і без компромісу це проповідувати, бо «коли сурма звук невиразний дає, – хто до бою готуватись буде?». – R 3199
* * *
Як буквальні діти не мають фізичних органів, достатньо сильних, аби перетравлювати тверду їжу, так і духовні діти не мають достатньо сильних органів, здатних засвоювати тверду духовну їжу. Треба бути добре розвиненим у Христі, щоб властиво правильно найглибші правди, а такий розвиток можна осягнути тільки через безперервне тренування розумових, моральних і релігійних здібностей в духовному значенні. Як фізичні, так і духовні м’язи зміцнюються через тренування.
Співзвучні вірші: Єр. 15:16; Єз. 3:3; Ам. 8:11-13; Рим. 16:19; 1 Кор. 2:6-16; 13:11; 14:20; 1 Пет. 2:2; Пс. 119:99; 131:2; Еф. 3:5; 4:13-15; Кол. 3:16; 2 Тим. 3:15-17; Євр. 6:1; 2 Пет. 3:16-18; Як. 1:18-25.
Пісні:
Вірші Зоріння: 8. Статті з Вартової Башти: R 5688
Питання: Як досвідчення минулого тижня підтвердили цей вірш? Яке добро з того вийшло?
Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, – будуть переслідувані — 2 Тим. 3:12.
Слід сподіватися опозиції, і вона, без сумніву, буде тривати аж до закінчення нашого бігу в смерті. Терпеливо змиритися з цією опозицією означає пожертвувати своїми власними природними бажаннями щодо дружби та різних приємностей теперішнього життя, зносити труднощі як добрі воїни для справи Правди і переборювати перешкоди (в якому б вигляді вони не прийшли), прикладаючи наші зусилля, щоб чинити Божу волю і працю, пов’язану з просуванням інтересів Його Царства. Дійсне тривання в Господній службі – це, в першу чергу, постійне й уважне досліджування Божого Плану; по-друге, присвоювання його духа; а це веде, по-третє, до палкої ревності в реалізації цього плану, а також до активності в цій службі відповідно до наших здібностей, незалежно від ціни або жертви, якої це від нас вимагало б. – R 3199
* * *
Ті, що живуть у Христі Ісусі – це посвячені. Посвячення робить їх жертвувателями для праведності в світі, в якому перевага надається беззаконню, а невигоди – праведності. Посвячені не можуть інакше поводитись, як тільки переносити переслідування від тих, чиє самолюбство супротивне вчинкам посвячених. Отже всі вірні будуть переслідувані.
Співзвучні вірші: Бут. 49:23; Йов 12:4,5; Пс. 11:2; 37:32; 38:21; 44:16-19, 23; Пр. 29:10, 27; Іс. 29:20, 21; 51:12,13; 59:15; Єр. 20:8; Мат. 5:10-12,44; 10:16-18,21-23, 28; 24:8-10; Лук. 6:22,23; Ів. 15:18,19; 16:1,2; Дії 28:22; Рим. 8:17,35-37; 1 Кор. 4:9-13.
Пісні:
Вірші Зоріння: 121. Статті з Вартової Башти: R 5116
Питання: Чи побожне життя було для мене причиною переслідувань на цьому тижні? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Як я це переносив? Які були результати?
Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити — Мат. 20:28.
Якщо ми посвятились Господу, тоді кожна жертва з наших слушних прав та інтересів на нашу власну користь як християн, або на користь чоловіка чи дітей, батька чи матері, сусідів чи друзів, братів у Христі, розцінюється Господом як зроблена для Нього; та якби ці самі послуги були зроблені з інших мотивів, – ким-небудь невиправданим і непосвяченим Господу, або зроблені лише для користі тих осіб, а не як жертва для Господа, – то такі речі не будуть нам, як посвяченим, зараховані як жертви.
– R 3265
* * *
Як чудово, що Син Людський, видатний нащадок Адама, прийшов не для того, щоб служили Йому, але щоб послужити іншим. Наскільки ж Син Людський перевершив людину Адама, бо Адам служив собі і зруйнував надію цілого людства, тоді як Ісус, служачи іншим, довершив спасіння для цілого людства. Він перевершив першого Адама настільки, наскільки безкорисливість є вищою від самолюбства. Тому Він є для нас прикладом, і якщо ми будемо Його наслідувати, то будемо надаватись до Царства.
Співзвучні вірші: 2 Кор. 8:9; Мат. 1:21; 4:23; 5:17; 9:13; 15:24; 18:11-14; 20:25-27; Мар. 1:38; Лук. 1:78; 4:18; 22:27; Ів. 4:34; 10:10; 13:4-17; 18:37; Дії 10:38; Гал. 5:13; Євр. 2:9,14,15,18.
Пісні: 112, 13, 20, 67, 93, 86, 116 / 63, 70, 76.
Вірші Зоріння: 163. Статті з Вартової Башти: R 5375
Питання: Яке значення мав для мене цей вірш минулого тижня? Як я його застосовував? Чому? Які були результати?
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: