Царює Господь (Девіз 2006)

Теперішня Правда

ЦАРЮЄ ГОСПОДЬ!

“Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: Царює Господь!”

1 Хронік 16:31

Текст Девізу; який ми обрали на цей рис, описує умови в світі, що торкаються посвяченого люду Божого. Святі пророки Старого та Нового Заповіту подають нам численні описи наших часів і подій, що мають сьогодні місце в світі. Вищенаведений текст говорить пророчо про майбутнє з точки зору спостерігача подій. Він став дійсністю, коли наш Господь Ісус, повернувшись на землю в своєму Другому Проході, щоб заснувати своє Царство, посів цю велику владу. Але його славне панування буде помітно виражене лише тоді, коли його Царство буде вповні установлене на землі

Те, що пророк Давид відноситься особливо до теперішніх часів, від 1878 р. аж до повного встановлення Царства, видно з його наступного твердження: “Хмара [хмари в перекладі КJV] та морок круг Нього, справедливість та право підстава престолу Його. Огонь іде перед лицем Його, і ворогів Його палить навколо” (Пс. 97:2,3). Як же правдивим є те, що грозові хмари є всюди навколо нас в цей день присутності Царя, могутнього Представника Єгови та Виконавця Його прекрасних замірів! З дня на день темрява мороку та замішання поглиблюються з усіх сторін для тих, котрі не ознайомлені з цілями Єгови.

ОГОНЬ ІДЕ ПЕРЕД НИМ

Якщо запитати: чому цей день Його присутності є часом такого утиску й горя народів, то відповідь звучить: тому що справедливість та право є підставою Його Престолу, а Він судить народи та важить їх на вазі. Суд виконується по мірилу, а справедливість за вагою (Іс. 28:17), для того щоб вже незабаром справедливі засади Його урядів могли бути встановлені по всій землі. Не лише вся несправедливість буде явна, але огонь іде перед Ним і палить його ворогів (символічно, Пс. 97:3). Всі, котрі свідомо та вперто чинять опір Його справедливому поступуванню, будуть відтяті, знищені, спалені і поглинуті огнем Його ревності – Соф. 3:8, оскільки це діло суду та час утиску, що з цього виникає, становлять необхідне Приготування до славного панування справедливості, що настане після них; і оскільки всі будуть мудро навчені через Величного і Святого, котрий є надто мудрий, аби чинити зло, надто добрий, аби бути немилосердним – пророк заохочує нас, аби ми зауважили в цьому велику причину до радості та задоволення (Пс. 96:9-13; 98:1-9). Справді, є поважні причини до радості не лише серед люду Божого по всій землі, а привілеєм правдивих християн є оповідання доброї новини усім, котрі бажають слухати.

Але незалежно від того, чи люди слухають, чи не розуміють, ми оповідаємо її, а незабаром, коли великі нещастя цієї години суду почнуть витискати уроки на серцях людей, то радісне свідоцтво буде як лікувальний бальзам. Тоді вони побачать, що той, котрий шмагав їх в своїм гніві та бичував їх в своїй ревності, є також милосердний та ласкавий, і не хоче, щоб вони загинули, але прагне, щоб звернулися до Нього, додержувалися Його рад і жили.

БЛИСКАВКА З ПРЕСТОЛУ

Слова пророка: “Освітили вселенну Його блискавиці; те бачить земля [суспільство] та тремтить” виявляються правдивими, власне, серед хмар і темряви цього дня утиску, що супроводжує закладання Царства Месії. 

Як вдало підібраний цей образ! Справді, так як блискавка світить серед мороку й замішання цього похмурого дня, до людей доходять незвичайні проблиски прекрасних засад Правди та справедливості, що так відрізняються від пануючої сьогодні в світі метушні, що є так очевидна! Сяйво блискавки з невидимого престолу викриває тут один блуд, там зле поступування, а ще десь гріх.

Незабаром весь світ буде пробуджений, і вже тепер поступово пробуджується. Кожен день посилює інтенсивність утиску, а цілий світ тремтить від страху, не знаючи, який буде результат, але побоюючись найгіршого. Статті на перших сторінках наших найбільших газет звучать так, ніби це писалося з точки зору Правди Жнива, в такий незвичайний спосіб провіщають те, що на їхню думку майже напевно станеться після теперішньої страшної війни. Всюди передбачають, що революція та чорна анархія (тероризм) будуть попереджувати період великого відновлення. Для того, аби показати контраст, велику Французьку Революцію вони прирівнюють до квітневого дощику, а наступаючі події – до нищівного тропічного урагану. Як вірно виконуються слова Месії, що стосуються цього часу – “люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ” (Лук. 21:26)!

Незвичайною річчю є те, що спалахи блискавки безперестанку звертають увагу на Слово Боже, на Золоте Правило, на рівні права і привілеї людського братерства, на нетлінний характер, люблячу та жертвенну схильність Ісуса Христа, на Право Любові на відміну від загально пануючого права самолюбства. Здається також незвичайним те, як часто в сьогоднішній час війн і стресу світські люди звертають увагу на пророцтва Святого Письма і задумуються, чи теперішні умови та проблеми, які всі розумні люди бачать вже перед собою, не є виконанням тих біблійних пророцтв. Все це провадить людей до того, що вони задумуються над справедливістю і наступаючим судом (Дії 24:25), маючи надію і віру, що тоді теперішнє зло буде направлене якимось чином, а справедливість буде встановлена.

Через несподівані, а тепер щораз частіші спалахи світла, що виходять з грозових хмар, що оточують невидиму духовну присутність нашого славного Царя, ці засади Божого Слова є освітлювані і виводяться на поверхню на розсуд всіх людей. Вони обговорюються не лише в щоденній пресі, але в Інтернеті, на телебаченні, в популярних часописах, в офіційних спілкових органах, в магазинах і на фабриках, а також на публічних зібраннях. Навіть поганські народи обговорюють їх і також порівнюють, як щоденне життя конфесійних християн, так і теперішнє поступування конфесійних християнських народів з характером та вченнями великого Засновника християнської релігії, вихваляючи останніх та висміюючи перших.

ЧОГО ВИ ТАКІ ПОЛОХЛИВІ

Внаслідок спалахів блискавок, які посилає Бог, які освітлюють світ, всюди виразно видно велике замішання. Ніколи раніше не панували такі умови. Чути зловісні нарікання, відбуваються страйки та неспокій, а цілий круговорот загальної думки по всій землі є звернений в революційному напрямку. Спалахи блискавок виказують зіпсуття в світі, зле поступування в релігії, нечесність урядів, і показують світові, що він живе набагато нижче людської гідності. Не дивлячись на це, урядові керівники та особи, що займають високі церковні посадові становища, не в стані побачити, як направити це сучасне зле суспільство. Суперечні погляди, голоси, теорії та погрози виявляють факти, що були провіщені пророками, оскільки народи є розірвані, погани бунтують, а вся земля тремтить від шуму словесного конфлікту та від ударів, що вже тепер починають пробуджувати світ.

ПОЧУВ І ЗВЕСЕЛИВСЯ СІОН

Але серед усього цього утиску та замішання в світі, яка є підстава для правдивого посвяченого і вірного люду Господнього? Чи він теж полохається? Коли тяжко спадають Господні суди на самолюбних та неслухняних, так, що вся земля хитається як п’яна (Пс. 107:27), то чи посвячені вражені і пригноблені? О, ні, бо є написано: “Почув і звеселився Сіон, і потішились Юдині дочки через Твої присуди, Господи”. То грішники в Сіоні бояться. Чому святі раділи і мали спокій в серці та розумі під час свого земного розвитку, як сказано в Псалмі 91 і 96, тоді як інші засмучені й плачуть? Тому що жили в таємному місці Всевишнього (представленому в Святая типічної Скинії) і мешкали в тіні Всемогутнього (так як типічна скинія була закрита стовпом хмари вдень і стовпом огню вночі). Так було тому, що Бог був їх Охороною і Твердинею. Таємниця Господня була з тими, хто цінує Його, а Він ознайомив їх зі Своїми Завітами (Пс. 25:14).

Ці сплоджені від духа нові створіння представлені як такі, що замешкують таємне місцеВсевишнього (Святая), але тепер живуть в стані народження від духа (Святая Святих), були наділені в теперішні небезпечні часи ясним знанням Божого Плану, з його часами та порами, що дало їм можливість зауважити як необхідність Божественної методи наведення дисципліни в світі, так і повних спокою плодів праведного життя, яке з них випливає.

МОЛОДІ ГІДНІ ТА ПОСВЯЧЕНІ ТАБІРНИКИ ЕПІФАНІЇ

Тепер, коли ці два сплоджені від духа класи закінчили свій земний біг і є духовими істотами, що служать разом зі своїм Господом в духовому царстві – який є наш зв’язок з Господом як потенційних Молодих Гідних та Посвячених Табірників Епіфанії, котрі є в процесі приготування до нашого уділу в земній фазі Тисячолітнього Царства? Ми маємо пам’ятати, що Господь надалі планує і що працює  при допомозі прославленого класу Церкви та Великої Громади над поваленням злого царства сатани, котре запустило коріння в кожному аспекті людського суспільства. Ворог не здається без боротьби, і тому світ зустрічає багато перешкод.

Серед бур та боротьби цього великого Дня Господа ми чуємо голос Господа, що видає накази, котрий виражений в Святому Письмі і наші серця радіють, оскільки ми маємо повну довіру щодо того, що Він є в стані вивести порядок з цілого цього замішання. Ми зрозуміли, що в судах цього Дня саме Господь промовляє з неба – з високого місця панування та влади, тому ми складаємо подяку на пам’ятку Його святості (Пс. 30:5) – Його справедливості, любові та силі, які гарантують, що Він усе зробить правильно й справедливо.

ТІ, ЩО НЕ ПОЧУЮТЬ

Але псалмист дав зрозуміти, що хоча світ в більшості буде занурений в незнання щодо правдивого значення теперішніх подій, і тому буде в страху та боязні, і хоча люд Божий, що має ясне знання, буде радіти та підіймати голову, оскільки бачить результат, то деякі – що не зважають ані на утиски світу, ані на голос, що говорить з Неба – вони надалі будуть пишатися своїми божками. Бог каже: “Нехай посоромлені будуть усі, хто ідолам служить, хто божками вихвалюється”. Ці слова приводять на думку остереження Апостола Павла: “Глядіть, не відвертайтеся від того, хто промовляє… з неба” (Євр. 12:25). Святий Павло звертається з цими словами до тих, котрі знають голос Господа І розпізнають його, остерігаючи їх від того, щоб ніколи не переставали бути Йому слухняними, коли він промовляє у гніві й суді.

Але! Є такі, котрі не є послушні тому остереженню і котрі, хоча розпізнають голос Господа, відмовляються бути і надалі послушні йому. Вони відвертаються від Того, котрий промовляє з неба стосовно ідолів, що їхнє свавільне серце поставило замість Бога. Ці ідоли є по суті ділом їх власних рук – людською філософією та теоріями, що фальшиво названі наукою, – витвором теперішнього злого світу. А ті з нас, котрі відкидають свідоцтво Бога, коли вже раз його почули і зрозуміли, неминуче потрапляють в одну з багатьох форм ідолопоклонства, що тепер поширюються, або в противному випадку вони дрейфують в бік блуду в такій чи іншій його формі.

Всі такі будуть засоромлені, засмучені та розгублені; їхні ідоли будуть знищені. Самолюбний грішник, що був один раз просвічений та благословенний святим впливом Святого Духа та Правди, як заявляє Апостол, не уникне справедливої кари за свої вчинки (Євр. 12:14- 19]. Він вказує Божим дітям на це благословення та остерігає їх перед страшними карами за відвернення від даної їм святої заповіді. Апостол Павла описує тут сцени, що супроводжували інаугурацію Старого Закону, та показує, що вони є образом подій, що супроводжуватимуть установлення Нової Угоди Закону при кінці теперішнього віку під керівництвом вождя, що є більшим від Мойсея – нашого Господа Ісуса Христа.

Гора (Царство) Дому Господнього встановлюється тепер на вершині гір, витискуючи великі царства цього світу і вивищується понад згір’я – менші уряди (Іс. 2:2). Хмари та темрява, утиск і замішання, а також пригнічення народів мають місце всюди довкруги, а громи та блискавки (утиск і неспокій) призводять до того,  що ціла земля трясеться так, як Ізраїль при Горі Сінай (Вих. 19:1-25). А тепер від весни 1878 р. Бог настановляє свого царя на своїй Святій Горі Сіон (Пс. 2:6). Тому якщо ті, котрі відмовилися від послуху Мойсеєві і зухвало зганьбили обряди, виконувані тоді на Сінаї, зустрілися з негайною смертю, як же ми зможемо втекти, якщо легковажимо голос великого Посередника Нової Угоди та незвичайні обставини, що супроводжують його встановлення.

  ЗАВЕРШАЛЬНІ ДУМКИ

Ми бачимо щораз густіші хмари утиску. Чуємо голоси громів суду, що кличуть землю від сходу сонця аж до його заходу (Пс. 50:1) – від сходу до заходу. Ми бачимо спалахи блискавки Правди і Справедливості і спостерігаємо, як теперішнє суспільство всієї землі є в процесі потрясіння, котре завершиться повним поваленням усіх несправедливих існуючих на сьогодні інституцій, систем та урядів. Теперішні події направду говорять голосом сурми. Як ми маємо дивитися на ці речі? Звичайно, дорогі брати, з роздумуванням та честю в серцях! Звичайно ми маємо пильнувати та молитися, щоб ніхто з нас не втратив даної нам обітниці входу до Його відпочинку (Євр. 4:1)! Ми маємо слідкувати за своєю поведінкою з більшою старанністю для того, щоб могли зробити наші поклик та вибір певними.

В цьому сповненому подій періоді все, чим можна потрясти, потрясеться для того, щоб могли залишитися лише непорушні речі правди та справедливості (Євр. 12:25-29). Кожен, хто був покликаний до уділу в наступаючому Царстві, чи то в його небесній, чи земній частині, мусить бути кимось, хто пильнує справедливість, кимось, хто відважно та з любов’ю стане на бік Правди, незалежно від того, з яким великим спротивом він зустрінеться. Всі, хто не буде послушний його вимогам Правди та Справедливості, відпадуть зі своїх становищ в кожному з його класів. Пастки та звідництва цього злого дня, власне, роблять цю річ. Вкінці кінців залишаться лише праведні. Оскільки ми бачимо ці речі, то стараймося, щоб могли бути знайдені Ним в мирі, без плями і без вини, готові до входу до того відпочинку, який ще залишається (2Пет. 3:14). Хвала нехай буде нашому Всемогутньому Єгові за прекрасні перспективи на майбутнє, що сьогодні стоять перед нами.

Теперішня Правда №39, Весна 2006

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.