Надія Світу не в Місіях, а в Божому Царстві

 НАДІЯ СВІТУ НЕ В МІСІЯХ, А В БОЖОМУ ЦАРСТВІ

    Від часу до часу ми об’являємо фальшиву надію загальних благословень для світу через Христа  згідно загально прийнятим поглядам християн – навернення світу через теперішні місіонерські старання. Нижче ми подамо деякі дані на цю тему з авторитетних джерел, але не для того, щоб відкинути будь-яке визнання щодо всіх місіонерських старань, але для того, щоб довести, що ці старання, спрямовані для навернення світу, не приносять сподіваних результатів і тому тим самим можна зашкодити людові Божому, спрямовуючи їхню увагу до помилкових сподівань, а в результаті скерувати його зусилля у невластивому напрямку.

Закордонні місії були розпочаті на підставі трьох переконань – одного властивого і двох помилкових: (1) властивого біблійного погляду, що єдине ім’я, яким будь-хто може спастись, це ім’я Ісус – через віру в Його жертву, наш послух і посвячення Богові; (2) помилкового небіблійного погляду, що немає жодної надії тим, котрі помирають, не знаючи про те єдине ім’я, яким ми можемо спастись; (3) переконання, що погани мусять бути спасенні від вічних мук в палаючому пеклі і вже в цьому житті отримати шанс майбутніх благословень в небі. Поєднання цих теорій стало мотузками, якими були притягнені тисячі шляхетних людей до посвячення. Вони також є мотузками, які витягували і продовжують витягувати гроші зі щирих кишень, додаючи мільйони до мільйонів доларів. (Ми не можемо дивуватися, якщо ці гроші, в свою чергу, втягнули когось до місіонерської праці просто в замін спокійного, але гідного життя).

МИ НЕ ПРОТИ МІСІОНЕРСЬКОЇ ПРАЦІ

Ми також не маємо нічого проти жертви шляхетних людей і посвячених грошей, оскільки твердо віримо, що життя і гроші, віддані зі щирістю, приємні Господу, навіть, якщо вони віддані під впливом серйозних блудів, що зневажають Божий характер і план спасіння людства. Ми докоряємо цій мішанині правди і блуду в тому, що вона дуже шкідлива для Божого люду, оскільки відвертає його серця і старання від правди. Відтягує Божий люд від дослідження Біблії, від зростання в знанні й ласках (достоїнствах) духа. В замін за це вони прививають думку, що головною ціллю життя усіх християн повинно бути виривання ближніх з рук розгніваного Бога, який замірив вкинути їх до вічних мук, віддавши в руки демонів. А якщо не це, то принаймні заробіток і виділення грошей, які покриють кошти тих, хто займається цим вириванням.

Внаслідок цього багато християн «не мають часу» на дослідження Отцівського Слова, не мають часу на дослідження Божого плану, розвиток власного серця і т.п. Часто вони собі кажуть (інколи нерозважно також іншим): «Дослідження Біблії – це нонсенс! Ми вже знаємо достатньо багато, якщо знаємо, що гинуть мільйони – вони йдуть до пекла. Ми „живі знаряддя”, і можливо менш дбаємо про наш власний духовний розвиток і дослідження Біблії, але ми більш палкі і дбаємо про душі. Ми отримаємо прекрасніші корони, аніж ви, якщо ви, „дослідники Біблії, що все копаєте”, взагалі ще не були зовсім відкинені від неба».

Багато і надалі вірять, що будь-яка надія завершиться в момент смерті, і відкидають натхнені слова, що віра в Христа, в це єдине ім’я, є єдиною надією майбутнього життя. Щораз більше вони переконуються, що хоча ім’я Ісус є добрим закликом для збору коштів (особливо під час закликів до пожертв на місії), та воно не є  єдиним ім’ям для спасіння. Вони, скоріше, приходять до висновку, хоча не виражають це стількома словами, що єдиними назвами, що дають спасіння, є «освіта», «цивілізація», «медицина» і т.п. Спасіння в країні та поза її межами щораз частіше починає означати не особистий зв’язок з Тим, хто є світлом для світу і в кому єдиному є вічне життя, але, скоріше, суспільний прогрес, місцеві та національні реформи – «суспільний розвиток». Таким чином, помилкові погляди про потребу місій для навернення світу щораз більше відводять люд Божий від Його Слова і плану, який вони (в своїй позбавленій знання ревності) відкидають.

БОГ ВИБИРАЄ ТЕПЕР СВІЙ ОСОБЛИВИЙ ЛЮД

Це цілком підтверджують слова Біблії, що теперішньою працею Бога є вибір Його особливого люду (Дії 15:14-17), який після завершення, виполірування і прославлення з Господом і Головою вже скоро, як Авраамове насіння, зможе реалізувати провіщені благословення для цілого світу (Гал. 3:29). Це буде виконанням прохання Господньої молитви: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі».

Здається, що за останні десять чи двадцять років християнство зробило великий поступ. Використання телебачення, радіо, газет, журналів і швидких засобів зв’язку призвело до того, що місіонерські старання здаються результативними настільки, наскільки це було неможливо на початку цього століття*. Тепер, коли одночасно можна звернутися до мільйонів глядачів в більшості країн світу, то може скластися враження, що навернення стали частішими, аніж можна було б сподіватися. (* написано в 1992 р.)

Але ці успішні результати це лише зовнішня оболонка. Приведені нижче діаграми показують неуспішність місіонерських старань в наверненні світу за останнє століття. Не дивлячись на всі ті гроші і посвячений час відсоток християн у світі зріс лише з 28% до 33%, тоді як нехристиян є до 67%, тобто дві третини все ще не наверненого світу. Візьмімо, крім того, до уваги сотні тисяч душ, що помирають кожного дня в нехристиянській розпачі, і спроби навернення світу виглядатимуть ще більш гнітючими.

Будучи навчені Словом, ми не можемо повірити, що великий Божий план спасіння мав коли-небудь потерпіти таке фіаско (і так не буде!). Яким полегшенням для стурбованої Божої дитини є факт, що пророк Ісая провіщає, власне, такий стан речей разом з ліками для нього: «Ось темрява покриє землю і морок на народах. А над тобою з’явиться Господь, і його слава з’явиться на тобі. І царі підуть у твому світлі і народи [погани] у твоїй світлості» (Іс. 60:2,3, УБТ). В цьому пророцтві темрява роз’яснюється веселкою обітниці: «І… підуть… народи [загальні маси народів землі] у твоїй світлості».

Хоча це й надалі залишається правдою, що «темрява покриє землю і морок на народах», та світ не має назавжди лишатися в такому стані. Ми впевнені, що «надходить ранок» (Іс. 21:12, Хом.). Так як тепер Бог робить, що фізичне сонце світить над праведними і неправедними, так сонце праведності в день Тисячоліття засяє на користь цілого світу і «висвітлить таємниці темряви» (1 Кор. 4:5). Розпорошить шкідливі випари зла, несучи життя, здоров’я, мир і радість. 

BS №674, ’92,38;  SB №64, ’93,44

Біблійний Прапор №2, травень-серпень 2015