ПОДЯКУ СКЛАДАЙТЕ ЗА ВСЕ
1 Сол. 5:18
Божий люд, маючи стан серця, що є в спільності з Господом i цілковито посвячене виконуванню Його волі, не тільки благає про Його благословенство на початку кожного дня й складає подяку при конці кожного дня, але у всіх справах життя старається пам’ятати, що все своє він посвятив Господу й вірою буде дивитися на Нього у всіх справах свого життя. Пропорційно до важливості справ, за які він береться, він усвідомлює собі зв’язок Божого провидіння з усіма життєвими справами i відповідно складає подяку за них. Це Божа воля, яка стосується нас. Бог хоче, щоб ми жили в стані постійного шукання Його волі та Його благословенств. Він хоче цього від нас, бо це буде найбільш сприятливим станом для нашого поступу на вузькій дорозі i найкраще допоможе зробити наш поклик та вибір певними.
* * *
Шляхетна людина визнає відповідність вдячності за отримані добродійства, однак ми часто не дякуємо за них, бо з причини нашої короткозорості ми не зауважуємо факту, що наші несприятливі досвідчення, хоч діють на нашу тілесну некористь, є для нас осередками великих духовних благословень. Таким чином, так несприятливі, як i сприятливі досвідчення повинні вважатися благословенствами, які схиляють нас до складання подяки Господу. Всі разом виходить на добре тим, хто любить Бога. Тому дякуймо за всі речі – за тяжкі i легкі, радісні й смутні, сприятливі й несприятливі. Вони всі є листами й доказами любові з боку нашого дорогого Отця i заміряні для нашого найреальнішого, найвищого добра.
TP № 455,’97:82
Теперішня Правда №32, весна 2004
Сьогоднішня манна
27 КвітняНехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти:
R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?