Суд Ангелів

СУД АНГЕЛІВ.

АНГЕЛИ

ЧИ МИ СПРАВДІ ЗНАЄМО, ЯКІ ВОНИ?

    Вони є всюди. На малюнках, як оздоба на прикрасах і на американських поштових марках. Вони є молоді і пухкі. В певний незрозумілий нам спосіб вони є добрими до нас і піклуються про нас. Здається, що ангели сьогодні викликають велике захоплення. Але якими є ці істоти насправді? З Біблії ми знаємо, якими ангели не є. Звичайно, це нас не здивує, що їм не потрібні крила. Вони також не є тими підштовхуючими до кохання амурами з казки. Ангели є серйозними. Вони виконують справжню важливу працю. Природа цих захопливих істот і праця, яку вони виконують, – добра і зла, – представлена в двох статтях цього номеру. Ми віримо, що після їх дослідження Читач по іншому бачитиме цих особливих істот, і щодо Бога, Який їх створив, буде мати глибше визнання. «І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня» (Юди 6).

В наших працях є багато думок щодо досвідчення або проби для Божих ангелів, пов’язаних з гріхопадінням людини (див. Студії Святого Письма, Том 5, 418-419 с., Том 6, 627-632 с., і брошуру «Спіритизм Стародавній і Сучасний», 110-112 с., пол.). Така проба вірності Божих ангелів була властивою. Тим не менше, ми можемо сказати, що це було б неможливим, якби не відбувалося в обставинах, пов’язаних зі створенням людини в таких умовах, які дійсно мали місце. Проба усіх тих досконалих істот, які існували в досконалих умовах, повинна була б показати їх вірними щодо Господа і Його різних розпоряджень, усвідомлюючи, що в кожному випадку вони були благі, наймудріші і найкращі.

Ми зауважуємо, що гріх, як хвороба, символічно представлений у Святому Письмі як проказа, і що спокуса прийшла з причини відмінності людей від ангелів: людство мало здібність розмноження свого виду.

Ця здібність була спокусливою, і Святе Письмо нам говорить, що багато ангелів воліли залишити свій власний стан чи житло, щоб поєднатися з людьми і мати участь в цій земній здібності розмноження (Юди 7). Звичайно, ми повинні зрозуміти, що Божий план по відношенню до них є набагато кращий, аніж ми могли б самі уявити. Ми повинні покладатися на Боже запевнення, що їх рівень існування був до того часу вищий, ніж стан людини. Коротше кажучи, вони повинні були б бути задоволені, радісні у виконанні влади, використанні прикмет і благословень, які раніше щедро дав їм Отець. Так було у випадку багатьох з них, але не всіх. Про упадок тих ангелів говорить також Апостол Петро: «Бо як Бог Анголів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду, і передав зберігати на суд» (2 Пет. 2:4), а ще більш детальний опис є в Бутті 6:1-5.

Проаналізуймо те, що ми представили вище: ангели, що відпали від ласки, були обмежені до Тартару (гр. Tartarus), атмосфери нашої землі; це відокремило їх від святих ангелів; вони були зв’язані «кайданами темряви», які, від потопу, унеможливлюють матеріалізування в людській постаті і змушували їх – якби вони хотіли, щось зробити по відношенню до людства – робити це в таємний спосіб, через своїх агентів, медіумів, чародіїв і т.п. Тому ці впавші ангели, знані в Біблії як «злі духи», «демони» і «духи неправди» довгий час від потому Ноя діють в обмеженні темноти, хоча тепер впавші ангели ловлять людство в пастку через розповсюдження фальшивих доктрин – особливо через вчення, що ті, які є мертві, в дійсності не померли, але є живими як духовні істоти – і через так звану комунікацію з «померлими», що фактично є спритним обманом. Таким чином вони намагаються утвердити своє власне твердження, що «померлі» є «живими»! В дійсності це було обманом сатани в Едемському саду – «умерти – не вмрете», точне перекручення виразної Божої заяви: «смертю помреш» (Бут. 3:3,4).

ЯК ВОНИ ТЕПЕР ЛОВЛЯТЬ У СІЛЬЦЯ СВОЇ ЖЕРТВИ

Ми вважаємо, що нашим обов’язком є сказати християнам, а також нагадати усім посвяченим братам, що знаходяться в сфері нашого впливу, щоб остерігалися перед небезпеками спіритизму, окультизму (включно з гіпнотизмом) і т.д., а також хитрими підступом та обманами злих ангелів, що мають місце в наш час. Від часу до часу ми довідуємося про людей, котрі мали досвід з «літаючими тарілками», зі спіритичними медіумами, духовними «повідомленнями» (прямими чи посередніми), столиками уіджа, видіннями та іншими духовними матеріалізаціями. Ці демони можуть матеріалізуватися, вести розмови і бути дуже переконливими; вони можуть приймати вигляд, спосіб поведінки та голос особи, яку вони з себе вдають. Прикладом цього є демон, що видавав себе за брата Рассела (R 4736, 6-12 абз.).

Здається, що разом з поступаючим в’язанням сатани, «князя демонів», «князя, що панує в повітрі» (Мат. 12:24; Еф. 2:2), відбувається поступове звільнення демонів з їх «кайданів темряви» (2 Пет. 2:4; Юди 6). Їх зв’язки з людством та їх таємничі практики та обмани здаються набагато більш поширеними та результативними сьогодні, аніж тоді, коли була дана Обітниця Господеві (1908) для захисту Господнього люду 107 років тому. Людське суспільство щораз більше деморалізується та підлягає зіпсуттю під їх злим впливом. Зауважмо, наприклад, як низькі та неморальні стандарти (якщо ми взагалі можемо їх назвати стандартами) панують сьогодні в музиці, мистецтві, різьбярстві, танці, літературі, кіно, радіо, телебаченні, суспільній культурі і т.д. В кожній сфері і в кожному напрямку швидко росте беззаконня. У нас є причини вважати, що в міру того, як послаблюються обмеження, накладені на впавших ангелів, і відбувається поступ людського суспільства, матеріалізування демонів  та розбещеність людей буде відповідно зростати, поки умови не стануть дуже подібними до тих, що описані в Бут. 6:1-5.

Ці злі духи, незадоволені діями людей в якості своїх медіумів, намагаються «попутати» або «мучити» людей так, щоб використовувати їх тіла, як ніби вони були їх власними, що може статися тільки тоді, коли покірні їм особи піддають свій розум під їх вплив. Коли чиясь воля через послух стає зламана, певне число тих упавши духів може попутати таку особу, доводячи свою жертву до безумства. В одному випадку наш Господь запитав ім’я нечистого духа й одержав відповідь: «Легіон» (Мар. 5:9), бо багато духів заволоділи тим попутаним. Коли Господь вигнав демонів, вони увійшли в стадо свиней, яке, охоплене безумством, кинулося в море і втопилося. Наші теперішні розважання особливо відносяться до суду тих упавших духів, про які ми читаємо: «Хіба ви не знаєте, що ми [святі] будемо судити Анголів?» (1 Кор. 6:3).

ПРОПОВІДЬ ХРИСТА ДО УПАВШИХ АНГЕЛІВ

Ми вже розглянули питання надії цих ангелів і зауважили спосіб, в який Христос їм проповідував через свою смерть і воскресіння – проповідував у в’язниці духам, які були неслухняні за днів Ноя – ангелам, які не зберегли свого початкового стану. Наш Господь не міг їм проповідувати усно, коли був у гробі, але проповідував їм через свої страждання, смерть і воскресіння. Стара приказка добре це виражає: «Вчинки говорять голосніше за слова».

Ми можемо бути певні, що сатана і ті упавші ангели знали Господа і ретельно спостерігали за всім, що стосувалося Його земного життя, смерті і воскресіння. Чи ж вони не казали: «Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий» – що Ти Месія? (Мар. 1:24). Тоді як святі ангели спостерігали за кожною справою, впавші ангели були особливо зацікавлені тим виявом Божої любові для людського роду, яка перенесла Відкупителя з небесного рівня на земний рівень існування, і потім ціною Його смерті, щоб відкупити Адама і його рід, оскільки карою була смерть.

Ангели знали Божу думку про справедливість. Їх власний досвід був ілюстрацією того і досвід людства подібно свідчив про це. Але тут була проявлена Божа любов і співчуття, і це несло допомогу деградованому роду Адама. У воскресінні нашого Господа вони також усвідомили собі, що Його послух приніс Йому чудову нагороду і велике вивищення, що Він повстав із гробу як потужна Божественна істота, учасник Божественної природи. Вони спостерігали за цим зі здивуванням.

Пошукаймо тепер думки Пастора Рассела на тему справедливості: «Іноді християни бачать в Біблії доктрину любові і забувають, що є урок, який попереджає любов. Це урок справедливості – праведності. Перш за все – справедливість, потім – любов, така повинна буди засада, що керує всіма нашими діями щодо інших. Кожен, хто не буде схильний до справедливості в такій мірі, що буде охочий радше понести певні втрати, аніж вчинити несправедливість, не отримає уділу в Царстві». Так, Біблія завжди показує Бога як великого Речника Справедливості!

Чи ж ми можемо сумніватися, що ці події, як натякає Апостол, були великою проповіддю, зрозумілим уроком для них? Ці світлі, розумні й мудрі істоти, безсумнівно, зрозуміли, що якщо Бог так багато зробив для Адама і його грішного роду, то Він буде схильний, колись у майбутньому, виявити певну ласку також і для них. Звичайно, ми слушно можемо припускати, що деякі з тих упавших ангелів, побуджені надією поєднання з Богом у майбутньому, негайно почали направляти свою поведінку і намагалися жити в більшій згоді зі справедливістю. Ми можемо припускати, що такі ніколи більше не обманювали людство і не виступали проти нього, хоча надалі є ув’язнені, мають надію й чекають на певне розуміння зі сторони Господа під час суду великого дня.

Отож, ми запитуємо: ЯКИМ БУДЕ ЇХ СУД?

Маючи в нашому розумі ці факти, – що це має бути суд і що це означає пробу, – ми запитуємо, яким буде вид цієї проби, тобто суду. Слово, перекладене на суд в Посланні Юди 6, це грецьке слово krisis, а його першим значенням є рішення, постанова, відтак – проба з ціллю прийняти рішення. Це означає, що у випадку тих упавших ангелів рішення ще не прийняте і що вони мусять перейти певне випробування чи пробу, яка вирішить результат.

Господнє Слово виразно вказує, що не дивлячись на поступування Бога в міжчасі, незмінність Його суду вказує на те, що ніхто, за винятком тих, які будуть в повній згоді з принципами праведності, не буде мати вічного життя; всі інші будуть повністю знищені без надії повернення до життя. Тому не може бути жодного сумніву щодо результату проби. Як слова Апостола, що упавші ангели є збережені на суд, krisis, на пробу, так і пізніший вираз, що святі будуть судити ангелів, показують, що справа ще не вирішена по відношенню до їх усіх, що, однак, є надія для тих упавших ангелів, які щиро зізнаються у своїй поганій поведінці і повернуться до послуху Господеві.

Коли наступить цей суд? – на початку великого дня, ближче до його закінчення, чи може буде тривати цілий Христовий день? Ми відповідаємо, що на суд людства потрібна ціла тисяча років і Бог для цього визначив Тисячоліття. Оскільки людина є несвідомою, обманеною і ослабленою по причині досвідчень під пануванням гріха і смерті, а також по причині інтриг тих злих духів, тому буде потребувати особливої поради та допомоги. Бог приготував своїх представників, Церкву, Голову і Тіло, задля суспільного, розумового, морального і фізичного піднесення людини під час Тисячоліття, і його проба, тобто екзамен, буде проходити на протязі цілого того періоду. Бог оцінить готовність кожної людини прийняти і скористатися з допомоги різних благословенних чинників, які будуть тоді доступні. Отож ціле Тисячоліття є в Біблії назване Днем Суду людини. Як Апостол заявляє, Бог «визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ» (Дії 17:31).

Якщо йдеться про впавших ангелів, то Святе Письмо не говорить, що цілий Вік Тисячоліття є зарезервований на їх день суду. Дійсно, ми можемо здогадатись, що це не було б ні потрібним, ні властивим, бо ніколи не підлягаючи вироку смерті, вони так само є живі і досконалі в своїй структурі, як були завжди, і що будь-яка переміна, можлива в їх випадку, відбувається в розумі, їхній волі. Знання цих ангелів є великим, оскільки на початку вони знали доброту, святість і чистість, а не як у випадку людини, обмеженої до пізнання гріха і злих речей. Більше того, вони бачили Боже поступування в різні періоди історії людства: найперше по відношенню до Ізраїлю під керівництвом їх образного посередника, Мойсея, і образної угоди, Закону; далі бачили Христа, позаобразного Мойсея, і були свідками проголошення Євангелії на протязі цілого того віку та її впливу на тих, які були через неї властиво розвинуті, що допровадило їх до посвячення і наслідування Ісуса.

Отже, нам видається, що ці впавші духи мусять дещо навчитися на тему добра і зла, і що суд або проба, яка приходить на них, не буде вимагати такого довгого процесу, як у випадку з людьми. Їх суд означатиме доведення їх до прийняття рішення, остаточної проби їхніх сердець, їхньої волі, щодо праведності й гріха – гармонію з Богом чи сатаною. Щоб дозволити таку пробу, krisis (гр. krisis означає: суд, рішення, засудження, карання, процес, справедливість, проба – прим. перекл.), будуть необхідні особливі умови, в яких ці ангели будуть мати можливість чинити зло або протистояти спокусі й чинити добро.

Як ми вище сказали, буз сумніву, деякі з них вже поступили згідно з проповіддю про смерть і воскресіння Христа, про об’явлення Божого люблячого характеру і надію, яка є їхнім натхненням по відношенню до майбутнього. Можна було б сказати, що умова проби буде такою для усіх під час цього Віку Євангелії – чи твердо вони будуть тривати в опозиції до гріха і тих, які є пов’язані з ним, чи піддадуться і будуть приймати участь у гріхах. Але, згідно Святого Письма, звичайно буде певна вирішальна деталь їх проби, яка вирішить подальшу долю усіх упавших духів – «krisis великого дня».

ТЕПЕР МИ ЖЕВЕМО В ЧАСІ KRISIS

Враховуючи всі ці умови й розважання, стверджуємо, що тепер ми живемо в часі цього krisis – що обмеження темряви, що було накладене на тих впавших ангелів, мало тривати тільки до цього критичного моменту, тобто суду «великого дня». Ми розуміємо, що цей великий день Господа хронологічно розпочався в жовтні 1874 року, і тому ми можемо певні, що з того часу їх «матеріалізування» стають дедалі більш поширеними. Визнаючи, що в цих справах є багато обману, ми вважаємо, що доказ на те, що трапляються чисельні справжні з’явлення, – матеріалізування, – в яких дух, що уособлює мертву особу, приймає матеріальне тіло, що має масу і різні подібні до людських риси, є надто сильний, аби можна було піддавати його сумніву.

Одна посвячена сестра – яка колись була спіритичним медіумом – розповідала, що в кімнаті її дому, коли двері були закриті, дух матеріалізувався перед нею в постаті чоловіка, що підійшов до неї. Він сильно схопив її за плече – в цей самий момент її брат відкрив двері до кімнати і матеріалізація миттєво зникла.

В іншому випадку, брат, який колись загравав зі спіритизмом, побачив привида, що вдавав із себе його померлу дружину, яка протягувала до нього руку. Він відмовився подавати руку, натомість звернув своє серце в молитві до Господа з проханням про звільнення його з-під влади противника. привид зник.

Газета «Щоденні Вісті» в Санбарі, Па., розповіла в лютому, що нещодавно одружена дев’ятнадцятирічна жінка, разом зі своїм чоловіком, визнали і були заарештовані за вбивство одного чоловіка, коли той відповів на оголошення Списку Крейга в газеті. Після цього визнання жінка заявила, що вбила принаймні 22 людини, правдоподібно за період більш як 6 останніх років, в рамках її участі в сатанинському культі. Влада зайнялась вивченням її заяв.

Маючи можливості доступу до мережі завдяки комп’ютерам і шукаючи по запиту «спіритичний матеріалізм», ми можемо знайти багато свідчень про такого роду дії ангельських сил. Коли ми увімкнемо телевізор, то можемо знайти багато програм, що розповідають про те, як духи поселяються в старих будинках чи готелях. Ми можемо почути про мисливців за духами, котрі з сучасними камерами та інфрачервоним світлом прикладають багато зусиль, щоб вловити зображення духа. Буде правильно, з точки зору Господнього Слова, уникати перегляду таких програм по телебаченню.

Як бачимо, ці злі духи мають особливу силу й свободу щодо тих, які колись піддалися цікавості щодо викликання духів. Ми маємо тут ще одну причину повторити нашу пораду, щоб Господній народ повністю відкидав усе, що має зв’язок зі спіритичними медіумами, сеансами, гіпнозом і надприродним сприйняттям чи будь-якими формами окультичного ворожіння за допомогою маятника, дошки уіджа чи інших речей подібного роду. Намагання демонів перешкоджати нам зазвичай пов’язані з чимось, що викликає нашу цікавість. Ми радимо, щоб Господній народ обмежив свою цікавість і вважав злом таке нав’язування як небезпечні початки того, чого під кінець ми не будемо в стані опанувати.

«О ДУШЕ, СТЕРЕЖИСЯ»

Коли ці злі духи намагаються нас турбувати, відповідною поведінкою буде звернення до Господа з вірою і довір’ям, наказуючи в ім’я Господа Ісуса злому духові відійти. Ми не повинні боятися їхньої силі проти нас доти, доки ми належимо Господу і поступаємо в нашому щоденному житті не згідно волі тіла, а згідно духа.

Пам’ятаймо слова нашого Господа звернені до Пілата: «Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було» (Ів. 19:11), а також запевнення Апостола: «І знаємо, що тим, які люблять Бога і які покликані Божою постановою, усе допомагає на добре» (Рим. 8:28). Більший є Той, хто за нас, ніж всі, які проти нас. Якби противник мав силу зробити нам кривду, то зробив би це вже давно. Вірш в заголовку першої статті говорить: «Ангол Господній стає табором кругом тих, хто боїться (шанує) Його і визволяє їх» (Пс. 34:8).

СУСПІЛЬНІ УМОВИ БУДУТЬ ПОГІРШУВАТИСЯ

Апостол заявляє, що демонам подобається представляти себе за чистого, доброго, «ангела світла» (2 Кор. 11:14), щоб таким чином можна було успішно шкодити. Однією з приємностей злих осіб є провокування інших до гріха і поганого поступування. Ми не можемо забути додати до цієї картини свідоцтво Апостола, що відноситься до теперішнього часу. Він засвідчує, що оскільки християнство не прийняло правди з любові до неї, але надало перевагу неправді, – хотіло вірити, що померлі живуть, хоча Святе Письмо говорить, що мертві не мають жодної надії окрім воскресіння, – тому Бог дасть їм сильні ілюзії, щоб вони повірили у неправду, бо не знайшли жодного задоволення в Правді, – що всі вони можуть бути засуджені, – виявившись негідними займати становище серед Вибраних в Царстві. Кажучи про цей час, наш Господь також через пророка сказав: «За те, що народ цей устами своїми наближується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене – заучена заповідь людська, тому Я ось ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається» (Іс. 29:13,14).

На завершення, щодо часу суду упавших ангелів можемо сказати, що під час Віку Тисячоліття, коли праведність буде мірилом, а суд вагою, і коли ніхто не зможе шкодити ані зробити кривди у цілому святому Божому Царстві, не буде можливим, щоб упавші ангели мали проходити якусь особливу пробу, пов’язану з людством – дійсно, здається, тоді їх проби закінчаться – безперечно, тоді вони будуть мати менш можливостей і тому менше спокус, аніж тепер.

Отже, ми приходимо до висновку, що в теперішньому часі безпосередньо відбувається суд над ними – що дозвіл на пошук і використання різних методів матеріалізування й комунікації з людством, забезпечить тим ангелам особливу пробу і досвідчення, що є назване їх судом, krisis, і часом їх проби, що названий їх судом, і їх час проби доведе, які з них шкодують за гріх і в серці є тепер вірні Богу. І в той же час, було так передбачено, щоб це збігалося з періодом часу утиску людства – з «днем гніву та об’явлення справедливого суду Бога» (Рим. 2:5).

Коли ми розважаємо над Божим Словом, то приходимо до висновку, що розв’язання і звільнення цих демонів з «кайданів темряви» буде зростати, і правдоподібно дуже швидко. Ми можемо сподіватися зростаючого зацікавлення суспільства окультизмом та екзотичними, «таємничими» ідеями, а такі умови дають добре підґрунтя, на якому можуть діяти демони. Ми могли б тремтіти від думки про майбутнє, де будуть панувати злі впливи, неморальність і загальне беззаконня. Однак, нашою метою не є викликати зайву тривогу з причини теперішніх злих умов, але радше звернути увагу на розпорядження, що дають охорону і захист, які Бог запевнив; а посвячені, що з них користають, можуть бути збережені в досконалому спокої та безпеці. Ми вважаємо, що в певний спосіб існує охороняючий вплив, що оточує людських істот, котрий оберігає їх від нікчемних намагань і впливів сатани та його ангелів, хіба що люди підкорять їм в певному значенні свою волю або дадуть дозвіл. Ми віримо, що цей охороняючий вплив є різнорідним у випадку посвячених. «Ангол Господній табором стає кругом тих, хто боїться [шанує] його, і визволює їх» (Пс. 33:8; 124:1). Твердження сатани щодо Йова є підтвердженням цього погляду: «Хіба ти не огородив його та його дім» (Йов 1:10, Хом.).

Ми були б у розпачі, якби не Божа обітниця Царства, яке надходить під пануванням Христа. Однак надходить кращий день, в якому всі речі на небі і на землі будуть поєднані в Христі (Еф. 1:10). Слава нехай буде Богові, від якого походять усі благословення! 

SB №260, ’14,50; BS№883, ’14, 50

Біблійний Прапор №3, вересень-грудень