Отче, у руки Твої віддаю [в депозит] Свого духа! — Лук. 23:46.
Наш дорогий Відкупитель звернувся з повним довір’ям до Отця, і сповнений віри заявив, що Він усе Своє життя і всі блаженні надії на майбутнє віддає любові Отця і силі Отця, щоб бути в гармонії з Планом і Словом Отця. І так само ми, як послідовники нашого Учителя, мусимо дивитись вперед з вірою, і в нашу смертну годину передати усі наші справи Тому, Який виявив Свою велику любов до нас не лише в даруванні Сина Свого, як нашого дорогого Відкупителя, але і в передбачливій опіці впродовж усієї нашої мандрівки, в Його великих і дорогоцінних обітницях, які йдуть перед нами і дають нам силу, заохочення і запевнення. – R 2473
* * *
Хоча на кілька хвилин перед Своєю смертю наш Господь відчув себе покиненим Богом, та, однак, в момент смерті до Нього повернулось усвідомлення Божої ласки, тому Він звернувся до Бога як до Отця. Його довір’я до Божої ласки було так повним, що Свої надії майбутнього існування Він без тіні сумніву доручив Отцівській силі, маючи досконале запевнення, що Отець знову поверне Його до життя. Дослівний переклад вказує, що Господь, також для блага інших, віддав на зберігання Отцю Свої людські життєві права і Своє право до людського життя.
Вірші Зоріння: 189. Статті з Вартової Башти: R 5621
Питання: Що означала для мене заслуга Христа на цьому тижні? Як на мене вплинуло Його довір’я Богові? Які благословенства вилились на мене, а через мене на інших?
Як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його
— Пс. 91:15.
Це є завжди нашим благословенним привілеєм – представити наш смуток і журбу Господу:
«Бо Він знає, як усувати
Всю гіркоту печалі у житті».
Він чинить це, показуючи нам через досвід марноту земних справ і їх повну неспроможність задовольнити прагнення душі чи потішити зраненого духа. В таку мить приходить думка, що, не дивлячись на те, що наші випробування є неприємними для нас, незабаром вони проминуть, і якщо ми їм дозволимо, то вони лише розвинуть в нас мирні плоди праведності і розвинуть сильні і благородні характери, привчені до повного самоконтролю, розсудного роздумування і терпеливого зношення страждань, а також до практикування люблячої лояльності, вірності і довір’я до Бога. – R 1937
* * *
Привілеєм християн є можливість молитися до Бога через Христа, щоб через молитву мати доступ до Нього в будь-який момент. І вони мають запевнення про ласкаву відповідь на молитву. Бог також є з ними через Свою симпатію, любов і поміч у всіх турботах. Він запевнив їх звільнення від усіх турбот, коли ті досягнуть передбаченої мети. Серед турбот Бог є для християн підпорою і зберіг для них найвищі почесті в Його славному Царстві, які тільки можна осягнути,.
Співзвучні вірші: Йов 14:14,15; Пс. 27:8; 50:15; 145:18; Мат. 6:6; 7:7,8; Ів. 16:23-26; Дан. 12:1-3; Пс. 21:3,5; 107:6,7; 2 Тим. 4:8,18; Об. 2:7,10,17,26, 27; 3:4,5,12,21.
Пісні: 15, 23, 72, 38, 60, 92, 91 / 12, 132, 26.
Вірші Зоріння: 30. Статті з Вартової Башти: R 5757
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з думкою цього вірша? Як його запевнення вплинуло на мене?