А коли [хтось страждає] – як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те — 1 Пет. 4:16.
Різного роду хвороби і труднощі, викликані нашою активністю в служінні Правді, є допущені нашим Отцем як доказ нашої вірності й любові. Бо, якби ми не були піддані під такі терпіння, або якби були з них раптово звільнені в чудесний спосіб, то Господня служба не була б жертвою і виникала б потреба випробування нашої готовності тривати в Правді. Однак кожне страждання, біль, рана тіла чи почуття, а також кожне моральне чи буквальне умертвіння задля Правди стає свідоцтвом Духа, засвідчуючи нашу вірність. І у всіх таких стражданнях ми повинні дуже радіти – як говорить наш Господь і Апостол Петро. – R 2004
* * *
Страждати як християнин означає страждати з тих самих причин, в тій самій формі, в тому ж дусі, для тих самих цілей і з подібним результатом, що й Ісус. Кожен, хто був високо привілейований в цьому відношенні, нехай не соромиться, але нехай приймає це як найвищий привілей і причину радості та вдячності, на яку тільки здатна людина. Це дає спільність з Отцем, Сином і святими, дає можливість оцінити їхні характери, дає великий спокій і радість в цьому житті, дає можливість приготуватися до Царства і остаточно отримати нагороду нашого поклику.
Співзвучні вірші: Мат. 5:10-12; Рим. 8:35,36; 1 Кор. 15:31,32; 2 Кор. 1:5,9; 12:10; Гал. 2:20; 6:17; Фил. 1:29; 3:10; Євр. 10:32-34; Як. 1:2,12; 1 Пет. 1:6,7; 2:19-24; 4:12-14; 5:1,10.
Пісні:
Вірші Зоріння: 287. Статті з Вартової Башти: R 5778
Питання: Які я переживав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з думкою цього вірша? Як я їх зносив? Які були результати?
Сьогоднішня манна
18 квітняУлюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись — 1 Пет. 4:12, 13.
В неприязному ми світі можемо сподіватися, що одержимо лише зневаги, такі ж, як впали на нашого Господа, тому що учень не більший від свого Учителя. Світ, тіло і диявол противляться нашій дорозі. Існує боротьба всередині і страх назовні, і є багато стріл і вогненних жал, спрямованих на праведних. Якою ж є найбезпечніша постава душі в нещастях і суворих пробах? Чи це не є тихість перед Богом – очікування і пильнування, щоб перш за все пізнати Його керівництво, Його волю в кожній справі, перш ніж наважимось братися до якихсь справ, які часто мають велике значення? Тому Псалмист говорить: «Занімів я в мовчанні, замовк про добро [навіть від чинення чи говорення того, що виглядає добрим в моїх очах]». – R 1937
* * *
Нехай Божі Діти не дивуються, коли приходять випробовування, тому що їх посвячення означає страждання з Христом. Ці випробовування також не повинні їх знеохочувати, а радше мають бути причиною радості, бо вони дають їм привілей страждання з Христом, а такий досвід зробить нашу майбутню славу набагато солодшою. Чим більше ми переносимо страждань, тим більшою буде й майбутня слава. Нехай ця думка буде для нас заохоченням.
Співзвучні вірші: Рим. 6:1-11; 8:10,17; 2 Кор. 1:5; 4:10; 1 Кор. 15:29-34; Мар. 10:35-39; Кол. 2:11,12; Гал. 2:20; 2 Тим. 2:10-12; Фил. 3:10; 1 Пет. 2:19-24; 3:14,17,18; 4:16,19; Євр. 7:26,27; 13:10-16; 10:4-10, 19; 9:13-23; 1 Пет. 2:5,9.
Пісні:
Вірші Зоріння: 174. Статті з Вартової Башти: R 5778
Питання: Чи терпів я з Христом на цьому тижні? Як? Чому? З якими результатами?