Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає — Євр. 10:38.
Хитання може спочатку бути дуже малим зверненням з вузької дороги жертвування – лише поглядом, кинутим назад, жалем за полишеними речами, незначним сповільненням швидкості бігу в запропонованому нам змаганні, а потім в незначній схильності погоджувати Правду з домаганнями зіпсутої природи. Таким чином приготовляється дорога для підступів спокусника, який швидко помічає наші слабкі сторони, аби використати їх в спосіб, найвідповідніший в нашому випадку. Витончені неправди починають діяти проти розсудливості, приємні принади, під виглядом праведності, представляються для тілесного розуму і, майже непомітно, душа забуває свою «першу любов» до Господа і свій перший запал в Його службі та віддаляється від Правди і її духа, не керуючись більше святим Божим Духом. – R 1798
* * *
Хитання означає відступлення від своєї посвяти і повернення до життя в гріху, неправді, самолюбстві і світовості. Залишення грішного життя і посвячення себе Богові приносить Єгові велике задоволення, як читаємо: «Бо знаходить Господь уподобу в народі Своїм [святих]». Відповідно, Бог є більше незадоволений тими, котрі пізнали дорогу життя і залишили її, аніж тими, які ніколи не знали її. Ті перші знаходяться в руках Бога живого і призначені на знищення.
Співзвучні вірші: Бут. 19:26; Пс. 85:11; 125:5; Ос. 11:7; Лук. 9:62; 17:32; Мат. 5:13; 6:23; Ів. 17:12; 2 Тим. 2:12; Євр. 6:4-9; 10:26-31; 2 Пет. 2; 3:17; 1 Ів. 5:16.
Пісні:
Вірші Зоріння: 130. Статті з Вартової Башти: R 5093
Питання: Які я мав спокуси, пов’язані з цим віршем? Як я їх переборов? Якими є мої постанови, пов’язані з тими досвідченнями?
Сьогоднішня манна
29 КвітняЯк він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його
— Пс. 91:15.
Це є завжди нашим благословенним привілеєм – представити наш смуток і журбу Господу:
«Бо Він знає, як усувати
Всю гіркоту печалі у житті».
Він чинить це, показуючи нам через досвід марноту земних справ і їх повну неспроможність задовольнити прагнення душі чи потішити зраненого духа. В таку мить приходить думка, що, не дивлячись на те, що наші випробування є неприємними для нас, незабаром вони проминуть, і якщо ми їм дозволимо, то вони лише розвинуть в нас мирні плоди праведності і розвинуть сильні і благородні характери, привчені до повного самоконтролю, розсудного роздумування і терпеливого зношення страждань, а також до практикування люблячої лояльності, вірності і довір’я до Бога. – R 1937
* * *
Привілеєм християн є можливість молитися до Бога через Христа, щоб через молитву мати доступ до Нього в будь-який момент. І вони мають запевнення про ласкаву відповідь на молитву. Бог також є з ними через Свою симпатію, любов і поміч у всіх турботах. Він запевнив їх звільнення від усіх турбот, коли ті досягнуть передбаченої мети. Серед турбот Бог є для християн підпорою і зберіг для них найвищі почесті в Його славному Царстві, які тільки можна осягнути,.
Співзвучні вірші: Йов 14:14,15; Пс. 27:8; 50:15; 145:18; Мат. 6:6; 7:7,8; Ів. 16:23-26; Дан. 12:1-3; Пс. 21:3,5; 107:6,7; 2 Тим. 4:8,18; Об. 2:7,10,17,26, 27; 3:4,5,12,21.
Пісні: 15, 23, 72, 38, 60, 92, 91 / 12, 132, 26.
Вірші Зоріння: 30. Статті з Вартової Башти: R 5757
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з думкою цього вірша? Як його запевнення вплинуло на мене?
VK
Facebook
Google+
LiveJournal