Старі і Нові Небеса і Земля (Ісаї 65)

СТАРІ І НОВІ НЕБЕСА ТА ЗЕМЛЯ

Ісаї 65

  Ісая 65:16-25 є одним з найбільш чудових частин Писання, де говориться про нові небеса і нову землю, особливо про тисячолітні і післятисячолітні умови на новій землі. Іс. 65:1-7 розглядає тілесний Ізраїль у Єврейському віці та його жниві, а у 8-15 в. розглядає правдивий та номінальний духовний Ізраїль у віці Євангелії та його жниві. Отже, сфера пророчого застосування Іс. 65 є широкою, починаючи з Єврейського віку і закінчуючи майбутніми післятисячолітніми віками.

ТІЛЕСНИЙ ІЗРАЇЛЬ ВІДКИНЕНИЙ І ЗНИЩЕНИЙ

Ісая у 1-7 віршах представляє правдивих слуг Бога, правдивих ізраїльтян у Єврейському жниві, коли Євангелія була звернена до поган після закінчення сімдесяти тижнів (490 років з 455 до н.е. до 36 р. н.е.). Апостол Павло пояснює це в Рим. 10:20, де він цитує Іс. 65:1. Тепер погани шукали і знаходили цих християнських Божих слуг, щоб отримати від них послання про спасіння через Христа, чого раніше не було. Ці слуги час від часу звертали увагу на те, що вони ідуть до поган (Дії 13:46-48; 14:27; 15:7,8; 18:6; 28:28).

Божі християнські слуги Єврейського жнива, промовляючи від імені усіх Божих слуг Єврейського віку, стверджували, що протягом цього віку вони служили Богові, маючи справу з народом, тілесним Ізраїлем, який ішов дорогою сваволі, непослуху і бунту (2 в.; пор. з Іс. 1:4,23; 30:1; Рим. 10:21; Пс. 36:4; Прип. 1:24; 16:25).

Час від часу тілесний Ізраїль під керівництвом негідних провідників викликав в Бога та його слуг справедливе обурення (в. 3; Пс. 78:17; Євр. 3:15, 16); хоча номінально вони служили Богові, проте вони чинили ідолопоклонство, ставили на перше місце в своєму серці та розумі інші речі, а не Єгову, пропонуючи на свій вибір людські сили в поєднанні з ідольським поклонінням витворів свого власного розуму, серця і рук (Вих. 20:25; Е 11:369).

Замість того, щоб дозволити Закону бути провідником до Христа (Гал. 3:24), ці провідники та їх віддані прихильники залишалися зі своїми переданнями старших і зберігали своє становище там, приймаючи участь в духовно нечистих речах їхніх наук (4 в.; пор. 8:19,20). Вони одержували виняткове ставлення; не знижувалися, аби допомогти людям з низьким статусом (Мат. 23:4), але присвоїли собі вищу святість в порівнянні до інших (5 в.; Луки 18:9-14). Замість того, щоб їх ставлення, шлях та служба Богу були приємними пахощами (Фил. 4:18), це було смородом, як дим з вогню, який постійно видає неприємний запах.

 Тому, як і було передбачено (наприклад, в Лев. 26:1,2,14-39; Повтор. 29:25-27), Бог не буде мовчати і бездіяти (6 в.; пор. Пс. 50:3), але встане і принесе справедливу відплату тому поколінню за їх власні беззаконня, а також за попередні покоління (7 в.; 59:18; Мат. 3:8-12; 23:34-36; Луки 11:49-51; 1 Сол. 2:16). Ця страшна відплата за беззаконня прийшла на них в кінці єврейського жнива, під час їх народного падіння від римської армії.

Але Єгова запевнив усіх, що останок з правдивих ізраїльтян, знайдених в тілесному Ізраїлі, не втратить своє становище перед Богом, але виявляться благословенням від Єгови для інших, не лише в цьому житті, але також і в Царстві. Бог так зробив, заради своїх вірних слуг, що не всі втратили свій стан перед Ним (8 в.).

ПРАВДИВЕ НАСІННЯ АВРААМА ВИБРАНЕ

Єврейські провідники були задоволені тим, що вони були вибраним тілесним насінням Авраама, через Ісаака та Якова (Мат. 3:9; Ів. 8:33-39), і через те, що головна Божа ласка була їхньою; але через їх неправильний розвиток і невіру вони були відкинені (Мат. 8:12; 21:43; Рим. 11:7-10); і справжні ізраїльтяни, а також погани, які замінили єврейські відламані гілки (Рим. 11:19,20), стали правдивим першорядним насінням Авраама (9 в.; Гал. 3:16,29; Об. 7:1-8). Тому, разом з Ісусом (Іс. 42:1; 52:13) вони стали головним духовним вибором Бога, щоб стати спадкоємцями Бога і співспадкоємцями з Ісусом, спадкоємцями Царства – їх вічного дому (Пс. 2:8; Євр. 1:2; Об. 21:7; Рим. 8:17).

Шарон – це родюча долина на західному боці Святої Землі, біля Середземного моря, тоді як Ахор, біля Єрихону, був у східній частині; таким чином, вся земля Ханаану від заходу до сходу вказана у 10 в. Вся сфера Правди на часі та її Дух, позаобразна земля Ханаан, яка текла молоком та медом, була пасовиськом і місцем відпочинку для Божих овець віку Євангелії, тих, які мали властивий дух та дорогу, які наполегливо шукали Його як свого Великого Пастиря. Вони будуть також Його тисячолітніми і після-тисячолітніми вівцями (Ів. 10:16), всі, хто тоді у властивому дусі і через правдиву дорогу, через Христа, будуть наполегливо шукати Його як свого Великого Пастиря.

ВІДСТУПНА ЦЕРКВА ВІКУ ЄВАНГЕЛІЇ ПОКАРАНА

Номінальний Божий народ віку Євангелії, особливо духовенство та інші лідери, звинувачені Богом у відступництві, що забувають Його святе Царство (11 в.). Без сумніву, йдучи вслід за духовенством та іншими лідерами, які навчали неправди, номінальна церква у великому відступництві втратила з поля зору Боже Царство, яке наближається, а замість цього навчала, що Царство вже було тут, а також іншим серйозним помилкам (1 Кор. 4:8; Е 11:419,420).

Таким чином, ці лідери привели Божий номінальний люд до того, щоб вони організували серед себе заходи для того, щоб розважатися та поклонятися ідолам віровчень, таким як індивідуальне призначення та різні пов’язані погані практики (Єр. 19:13; 32:29; 44:17).

Остання частина 11 віршу: «Що ставите Гаду трапезу, а для Мені виповнюєте жертву литу» (пор. ASV, KJV – див. примітки, Rotherham і т. д.). Єврейське слово Гад, (перекладене в англійській Біблії як «успіх»), це ім’я одного із синів Якова, голови одного з 12 поколінь; воно означає загін (військо) (Бут. 30:11; 49:19). Але воно також, здається, пов’язане з Ваалом (Іс. Нав. 11:17; 12:7) і означає успіх (фортуна). Гесеній у своєму Єврейсько-англійському лексичному словнику пояснює: «Богу успіху, Гаду, поклонялися вавилоняни і юдейські вигнанці, Іс. 65:11. В іншому місці він названий Ваал, Бел, і т. д., планета Юпітер, стелла Юпітера, яка на цілому сході рахувалася дарувальницею удачі, і тому араби її називають bona fortuna major».

Єврейське слово Мені (перекладене в ASV як «доля»), походить від манаг, корінь цього слова означає «зважити» або «виділити». Мені означає Розподілений, тобто Доля. Гесеній подає Мені як «ім’я ідола, котрому євреї у Вавилоні поклонялися разом з Гадом…».

Очевидно планета Венера, визначена як джерело доброї удачі (bona fortuna minor), була розцінена стародавніми семітськими народами як пов’язана з Гадом або з планетою Юпітер.

 Тому Єгова вирішив скинути їх зі становища перед Ним через відступницьке духовенство та інших відступницьких лідерів номінальних церков. Деякі з них втратили своє фізичне життя під час великого горя і, без сумніву, ще більше будуть втрачати.

Це тому, що вони згрішили бездіяльністю – вони не змогли зробити дві речі: (а) Коли Бог покликав їх через Своїх слуг дати їм деяку інформацію, питання, інструкції чи попередження, вони не відповіли або не відповіли належним чином (Мат. 22:33-41). Вони не були подібні до Ісаї (6:8). (б) Коли Бог говорив, вони не слухали і не були слухняні (Іс. 6:10; Мат. 13:13-15). Вони не були схожі на Самуїла (1 Сам. 3:10).

Також ці провідники згрішили своїми діями – вони зробили дві погані речі: (а) вчинили велике зло в присутності Бога (Мат. 23), особливо через відкинення і розп’яття (руками римлян) свого Месії Ісуса; (б) обрали і наполегливо продовжували слідувати традиціям, заповідям людей і лицемірству, з чого Бог не тішився і не отримував задоволення (пор. Євр. 10:38).

ВЕЛИКІ БЛАГОСЛОВЕННЯ НА БОЖИХ СЛУГ

В 13 і 14 в. подані чотири протилежні вирази, в яких ідеться про великі благословення Єгови, що зійдуть на Його правдивих слуг тут вкінці цього Віку, але також про неприємні випробування, які прийдуть на духовенство та інших сектантських лідерів і провідників номінальної церкви, особливо у великому Часі Горя:

 (а) Божі слуги присвоювали Правду як належить, як велике духовне свято (Луки 12:37; Мат. 24:28; Об. 3:20), але духовенство і його лідери будуть мати духовний голод і умови голоду (Іс. 3:1; 8:21; Амос 8:11-13; Прип. 29:18).

(б) Божі слуги також мали б присвоювати простіші правди як належить, але ці будуть духовно спрагнені.

(в) Божі слуги мали б радіти (Об. 18:20), але ці будуть посоромлені.

(г) Божі слуги будуть співати (14 в.; Єр. 51:48) через радість серця (включаючи спів або проголошення великої пісні Мойсея – реституції, невиборного спасіння, а також великої пісні Агнця виборного спасіння), але ці, особливо в час падіння Вавилону, будуть плакати зі смутку серця і голосити через своє нещастя (Єр. 25:32-38; 51:54-56; Об. 18:8-20; Е 13:58).

Духовенство та інші вожді сектантства в номінальній церкві втратять свої становища, репутацію, і т.п., які є негідними для вибраних Божих слуг (15 в.; Повтор. 29:20); бо Єгова відітне їх, старі небеса, від їх становища перед Ним (у випадку сплодженого з Духа, який не зміг отримати звання Малої Черідки чи Великої Громади, це означало другу смерть). Але Бог наділить Своїх слуг новою природою, честю, урядом, репутацією і т.п. (Іс. 62:2; Об. 2:17).

Це робиться для того, щоб ті, хто благословляє себе на новій землі, після того, як почнеться посередницьке панування Христа, благословляли себе в Єгові, Великому Дарувальнику Правди (16 в.), і щоб ті, хто посвятяться під Новою Угодою, зробили це для Нього через Христа (Іс. 19:18; Е 6:415). Багато інших уривків Писання, такі як Бут. 12:3; 13:14-17; 22:16-18, принесуть благословення цілому людству через насіння Авраама; але тут показано, що людство, аби отримати благословення реституції, повинне буде зробити свою частину, відповідаючи на працю благословення, і таким чином воно буде благословляти себе.

Після того, як Тисячоліття значно посунулося, а [свого часу] великий час утиску і всі біди імперії сатани, старих небес та землі, не будуть більше перед їх серцями і розумами, тому що Бог учинить необхідну відплату, на злочинителів у часі горя, і тому вони будуть збережені від подальшого спілкування з ними (Єр. 31:34).

«НОВІ НЕБЕСА І НОВА ЗЕМЛЯ»

Бог дає оживляюче послання, що протягом віку Євангелії Він дійсно породив нові сили Царства, сили духовного контролю і нового суспільного порядку (17 в.; 2 Пет. 3:13; Об. 21:1). Старі символічні небеса і земля не будуть більше згадані, тобто вони не будуть згадані з бажанням повернути їх (не прийдуть на серце).

Бог закликає усіх вічно радіти (Луки 2:10) тим, що Він створив. Він звертає увагу на Його створення великої радості для Єрусалима – він стане Новим Єрусалимом і зійде з небес від Бога (18 в.; Об. 21:2,10). Бог буде тішитися Новим Єрусалимом і його мешканцями, Його тисячолітнім народом, а плач та смуток, які були так поширені під час ночі прокляття Адамового гріха, будуть небажаними речами з минулого (19 в.; 62:5; Пс. 30:5; Об. 21:3-5; 22:3).

Після інавгурації Нової Угоди ніхто не помре, не проживши менш як 100 років проби. Після проби ті, які відмовляться робити або продовжувати робити хоча б зовнішній поступ на святій дорозі, будуть знищені другою смертю. Всім буде дано принаймні 100 років проби (20 в.). Не буде і тих, які будуть жити віками в посередницькому пануванні і протягом Малого Періоду після закінчення 1000 років і в «грядущих віках» (Еф. 2:7) і не будуть робити добро. Ті, хто житиме самолюбно (Мат. 25:42-46), лише зовнішньо підпорядковуючись правилам Посередницького Царства (Е 15:554,555; Е 17:125), доживуть до Малого Періоду, але потім будуть схоплені сатаною в пастку, коли він буде звільнений в кінці 1000 років (E 17:423); і як клас козлів, вони в кінці Малого Періоду підуть на вічне знищення, в озеро огняне, яке зображує другу смерть (Об. 20:7-15; 21:8; Пс. 9:6; Йов. 7:9).

Ті, хто відмовиться робити будь-який поступ на святій дорозі під сприятливими умовами, будуть подібні до юнака, який помре у віці 100 років, коли як грішники будуть прокляті (пор. PТ ʼ67:44,45).

Члени класу реституції побудують свої буквальні і символічні доми і будуть жити в них (21 в.; Мат. 25:34); вони приготують буквальні і образні виноградники і будуть користати з їх плодів (Мих. 4:1-4). Вони не будуть трудитися, щоб інші отримували користь (22 в.; Повтор. 28:30; Е 16:153). Продовження їхнього життя буде безкінечним (як дні дерева, дні мого народу [деякі дерева, такі як дуб і ліванський кедр, живуть дуже довго; відомо, що деякі дерева живуть більше 1000 років]).

Єврейське слово бахір (в KJV перекладене як «вибранці» в Іс. 65: 9,22; 42:1; 45:4 і «вибраний» 8 разів у Старому Заповіті) походить від єврейського дієслова бахір, в KJV 152 рази перекладене як «вибирати». В Іс. 42:1 бахір відноситься до Ісуса Христа як Вибранця Єгови; але в іншому зв’язку, наприклад в Пс. 105:6; Іс. 45:4, воно відноситься до тілесного Ізраїлю як Божого вибраного народу.  В Іс. 65:22, як і в 9 в., бахар, очевидно, відноситься до вибраного Богом насіння Авраама, до Христа (E 6:445).

Те, що бахір відноситься до класу Христа, не так очевидно з перекладу KJV, проте буде більш ясним, якщо ми розглянемо, що передає примітка: «І обрані мої змусять їх продовжувати справу рук своїх». Інтерлінеарна Біблія в своєму міжрядковому перекладі передає це так: «І справа їх рук постаріє (для) Моїх обраних».

Таким чином, думка цього тексту, очевидно, полягає в тому, що Божі вибрані продовжуватимуть довгий час своє служіння на користь невибраних, щоб щедро благословити людство. Більше не буде безплідної, некорисної праці (23 в.; 49:4; 55:2; Е 16:154), якої в цьому злому світі було дуже багато, наприклад у виготовленні воєнної зброї. Вони більше не будуть виробляти речі, які використовуються лише у війні, для воєн і воєнної підготовки (Іс. 2:2-4; Мих. 4:1-4). Відновлене і вірне людство буде образними дітьми або потомками Христа, Голови і Тіла. Остання частина 23 віршу повинна звучати так: «Вони бо насіння, благословенне Господом, і нащадки їхні з ними» (Пор. PТ ʼ40:168, абз. 1,2). Бог через Христа задовольнить усі потреби відновленого і вірного людства, передчуваючи їхні потреби і даючи їм швидку відповідь (24 в.).

Ті, які раніше були немов вовки і ягнята, будуть разом духовно кормитися, а ті, які були подібними до левів, покинуть свої хижі звички. Сатана буде остаточно знищений другою смертю, яка є представлена в озері огняному (Євр. 2:14; Іс 14:15; Єзек. 28:19; Об. 20:10,14,15; 21:8). Ніхто на небесах і на землі не буде приносити шкоди чи руйнувань у Божому святому Царстві. Які чудові перспективи відкриває Біблія перед вірними реституціоністами! Ми дуже радіємо дивовижному посланню Правди минулого, теперішнього і майбутнього, яке  міститься в цьому розділі.

РТ №577, ’82:12

Теперішня Правда №73, вересень-жовтень 2021

Читай також: Старі і Нові Небеса (Ісаї 66)