Заперечення сучасного «говоріння мовами» не є гріхом проти Духа.
П: Коли хтось пише або говорить проти теперішнього «говоріння мовами», чи не чинить він богохульства та гріха проти Святого Духа?
В: Ні! Якби Біблія навчала, що в наш час належить сподіватися «говоріння мовами» як чудесного «дару» Святого Духа, і ми вірили б, що Біблія дійсно так вчить, тоді, заперечуючи сучасне практикування «говоріння мовами», грішили б ми проти Духа.
Однак, як ми показали це в наших двох публікаціях, які відносяться до «мов», Біблія ясно вчить, що «говоріння мовами» з різних причин не слід очікувати в наш час як чудесного «дару» від Бога. Деякі з цих причин наступні: (1) Біблія вчить, що тільки дванадцятьом Апостолам була дана сила давання «дару» «говоріння мовами» (Дії 8:5-24; 10:44-47; 19:1-6 ) і (2) що «дар» «говоріння мовами» мав припинитися, коли Новий Заповіт буде вповні даний Церкві (1 Кор. 13:8-12). Також (3) факти історії Церкви показують, що цей «дар» «говоріння мовами» припинився в Церкві після смерті Апостолів і тих, яким вони той «дар» уділили.
BS № 531, ’80, 47; ТP № 401, ’89, 93
Сьогоднішня манна
27 КвітняНехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти:
R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?