Сьома Сурма

СЬОМА СУРМА

Об. 11:15-19

«І розкрився храм Божий на небі, – і ковчег заповіту Його в Його храмі з’явився. І зчинилися блискавки, і гуркіт, і громи, і землетрус, і великий град…»

  ДОСЛІДНИКИ БІБЛІЇ, які старанно дослідили шість томів Викладів Святого Письма розпізнають процитований на вступі текст як добре знаний (як цитата Святого Письма). Він є поміщений на титульній сторінці кожного екземпляру Біблійного Прапора, нашого другого журналу, який є більш призначений для загальних читачів. Багато з цього віршу Святого Письма виконалося в наших днях, але він також відноситься до радісної перспективи досягнення Царства різними класами Божого народу. Тому ми віримо, що докладний аналіз цього тексту в його різних частинах буде особливим благословенством для наших читачів. І про це ми молимося.

Звичайно, ми добре розуміємо, що чисельні фундаменталісти і євангелічні вчителі стверджують, що сім сурем і більшість Книги Об’явлення є буквальними і виконаються в майбутньому. Але ми віримо, що Об’явлення є книгою високо символічною, що показує Об. 1:1 «Об’явлення Ісуса Христа … показав [подав в знаках] і послав через Свого Ангола». Звідси ми пізнаємо, що сім сурем є символічними, а не буквальними. Багато дослідників Біблії розуміють, що шість перших сурем з Об’явлення вже «сурмило», не як буквальне сурмлення, але як проголошення Божих декретів та їх виконання. По цій причині розумним є розглядати сьому сурму як символічну.

Природна людина набагато легше присвоює собі буквальні речі, навіть абсурдні, які рекомендують самі себе замість Правди. Це відноситься до нас аж до моменту, коли Святий Дух починає вводити наші розуми до властивого каналу, «порівнюючи духовне до духовного» (1Кор. 2:13) – так, як у випадку порівняння сьомої сурми з попередніми шістьма, а не з буквальним сурмленням. Буквальна і футуристична (твердження, що це станеться в майбутньому) інтерпретація є так сильно окопана, що багато, навіть серед передових християн і вчителів, в дійсності очікують, що одного дня почують голосний і проникливий звук, який зможе пробудити мертвого, часом названий «рогом Гавриїла». В поступуванні з такими християнськими братами властивим і необхідним є виявлення великого такту і прикмети довготерпіння, бо вони проявляють недозрілий розвиток в знанні по відношенню до духовних справ.

СЬОМА СУРМА ЗВУЧИТЬ ТИСЯЧУ РОКІВ

Сьома сурма позначає набагато більше і важливіше виконання, ніж будь-яка з попередніх шести сурем. До неї відносяться також такі визначення як: «сурмовий гук» (Мат. 24:31), «остання сурма» (1Кор. 15:52) і «Божа сурма» (1Сол. 4:16). Її образом є ювілейна сурма (Лев. 25:9) і та сурма, яка довго і голосно звучала оголошуючи Угоду Закону (Лев. 19:19; Євр. 12:19).

Опис багатьох речей перерахованих під образом звучання сьомої сурми вказує, що її звук почав бути чутний з початком Другого Приходу нашого Господа і тисячолітнього панування Христа, в жовтні 1874 року (Р4, 516) і буде звучати протягом тисячі років. Отже, початок її звучання збігається з початком сьомої тисячі років від падіння Адама.

Сім ангелів з сімома сурмами (Об. 8:2,6) відповідає сімом «зіркам» або інакше ангелам, або також посланникам до семи церков (Об. 1:16,20; 2:3). Послання до семи церков представляють Божі послання до Церкви в її семи історичних періодах. Послання до сьомої церкви є посланням до лаодикійського періоду. Ці «зорі» є складовими зорями. Так, наприклад, «зірка» ефеського періоду, в історії Церкви, складалася з дванадцяти Апостолів, кожен з яких мав владу «зв’язувати і розв’язувати» (Мат. 18:18,19; Z 5992). Брат Рассел сказав: «Ці сім зірок, які Господь тримає в своїй правиці, здається представляють спеціальних носіїв світла в церкві, у кожному з її семи періодів (Z 3570, абз. 3, порівняй з ТП ʼ46, с. 51).

Коли сьомий, лаодикійський, період в історії Церкви розпочався в 1874 році, тоді зірка Лаодикії, в особі брата Рассела, почала (сурмлення) проголошування послання про наближення вічного Царства Бога і Христа на землі для не вибраних спасенних і про «часи відновлення всього» (Дії 3:19-21). Вперше в жовтні 1874 року брат Рассел на основі Святого Письма зрозумів, що Ісус в Своєму воскресінні став духовною істотою і повернеться як духовна істота, а не як істота тілесна. Він навчав цих правд особливо в брошурці під назвою «Ціль і спосіб повернення нашого Господа». В 1876 році він навчав, що Ісус вже від 1874 року був присутній, невидимий, в Своєму Другому Приході. Тоді він розпочав свою «енергійну кампанію», щоб розповсюдити це велике послання, за посередництвом брошурки «Три світи» і журналу «Вісник ранку», і т.п. Найперше він почав публікувати Вартову Башту, а в 1879 році отримав світло на тему намету (скинії), і в 1881 році видав «Образний Намет» і «Покарм для думаючих християн» (пізніше замінений на «Божий План Віків»). Далі видав наступних п’ять томів Викладів Святого Письма. Ці та інші його публікації були засобами, поза усним словом, проголошення ним, між іншими, послання з Об. 11:15-19. Звичайно, інші єдналися з ним в проголошуванні цього послання.

«ГУЧНІ ГОЛОСИ НА НЕБІ»

Першим, серед тих переносних голосів в релігійній сфері (небо) був «голос архангела» (1Сол. 4:16), який видав наказ, офіційні правила, і т.д. (Р2, 138). Це збігається з «повстанням» (Дан.12:1) Михаїла (Ісуса). Пс. 46:7 говорить: «Він голос подав Свій – і земля розпливлася».

Ті, яких Бог послав проголошувати послання небесного Царства, щоб виконати діло Жнива Єврейського Віку, були людськими посланниками (Ів. 4:35-38). Подібно наш Господь Ісус, як Господь Жнива, вислав людських посланців з сьомою сурмою, з посланням Царства і Жнива, для виконання діла Жнива Євангельського Віку (Мат. 24:31). Отже, проголошення тими посланниками словом, усним і друкованим, становило спеціальні засоби, через які «гучні голоси на небі» говорили на землі. Ці «гучні голоси» і далі є чутними, проголошуючи послання Царства в релігійній сфері. Чи кожен з нас слухає ці «гучні голоси» і виконує свою частину в приєднанні свого «голосу» до його проголошення усним і писаним словом, регулярно і витривало?

«ПЕРЕХІД» ЦАРСТВА

«Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, – і Він зацарює на вічні віки». Ця всесвітня декларація про перехід царства, або влади землі, з-під узурпованої влади сатани (Мат.4:8; Ів. 12:31; 2Кор. 4:4) під владу вічного панування Бога і Христа, є першою згаданою подією, яка надходить в часі сурмлення сьомої труби. Як вже було вказано, це радісне проголошення Христа, як Спасителя і Царя, і Його вічно триваючого Царства на землі, на місці узурпованого панування сатани, було і є проголошуване і ми маємо благословенний привілей підвищити наші «голоси» і приєднатися до проголошення цього послання.

Ми усвідомлюємо це та із задоволенням слухаємо ці «голоси» серед фундаменталістів і євангелічних християн, які широко оголошують послання про Тисячолітнє Царство Христа, яке наближається, хоча небагато з них розуміють, що це Царство на землі буде тривати вічно. Про реституцію – привернення людського роду до людської досконалості, і цим самим до вічного життя на землі – вони не навчають. Тож оголошують послання з 15-го віршу, але тільки частково.

В 1874 році в номінальній церкві навіть в цьому частковому діапазоні, в дуже невеликій мірі навчалося, якщо взагалі навчалося, про наближення Царства на землі. Але це навчання зростало, особливо в останніх роках, серед фундаменталістів і євангеліків. Це зростаюче підвищення «голосів» в проголошенні послання Царства, навіть в навчанні послання з 15-го віршу тільки частково, здається є одним із доказів, що ми живемо в часі, коли 15 вірш виконується.

Отже численні агенції проголошують це послання. Вони використовували і використовують багато методів включно з проповідями і навчанням усним і письмовим словом, публічно і приватно, через кольпортерів, стрільців, добровольців і працю до осіб в жалобі та іншими засобами, щоб це послання оголошувати друкованим словом, а також використовуються інші методи переказу, такі як: Фото-драма Створення, радіо і телебачення.

КНИГИ СТАРОГО ЗАПОВІТУ ПРОСЛАВЛЯЮТЬ БОГА

«І двадцять чотири старці, що на престолах своїх перед Богом сидять, попадали на обличчя свої, та й уклонилися Богові, кажучи: «Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарював!» (в.16, 17). Двадцять чотири старці, це не пророки Старого Завіту, але «Двадцять чотири книги Святого Письма» (передмова до перекладу Лесера). В давньому Гебрайському Старому Заповіті були тільки 24 книги. В пізніший час, для різних цілей, деякі з них поділили, наприклад, одну книгу менших пророків поділили на 12 книг. В наслідок такого поділу в перекладі англійського Старого Заповіту існує 39 книг замість 24 (ТР’69, с. 84-86). Ці 24 книги Біблії (весь Старий Завіт) зайняли своє відповідне місце в авторитеті перед Богом, і з 1874 року стали визнані людом Божим, як такі, що займають цю властиву позицію відносно Бога.

З 1874 року, серед Божого народу ясно показано, що книги Старого Завіту гармонійно віддають славу, честь і вдячність Богу з причини проголошення про перехід царства на землі з-під впливу Сатани під вплив Христа. Чи ми розпізнали цю маніфестацію?

Ця виразна маніфестація відбувається з 1874 року головним чином через «гучні голоси на небі», проголошуючи послання Царства, послання реституції, «про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!» (Дії 3:19-21). Ці пророки Старого Заповіту, які подали навіть найменші пророцтва (наприклал пророцтво Овдія – один розділ – дивись в. 21), говорили більше або менше, безпосередньо або образно, про реституцію.

В гармонії з цим, численні знаки Старого Заповіту і пророцтва часу є визначними і показують на перехід царства з-під влади сатани під владу Христа, знищення імперії сатани і повторне установлення народу Ізраїлю на батьківщині (наприклад Дан. 2; 7; 12; Іс 40:1,2; Єр. 16:18; 30; 31; Єзек. 37-39; Ос. 6:1,2; Ам. 9:11-15; Мих. 4:1-4; Соф. 3:8,9; Ог. 2:6,7; Зах. 12; 14). Яке заохочення і відсвіження несе це послання для наших розумів і сердець.

Ці старозавітні пророцтва, такі як ювілейні цикли і 1335 днів Даниїла, показують, як Єгова Своєю всемогутньою силою від 1874 року панує через нашого Господа Ісуса, як Свого Намісника в тисячолітньому пануванні.

«А ПОГАНИ РОЗЛЮТИЛИСЯ»

Пастор Рассел часто і ефективно використовував цей текст Святого Письма для зламання пост-Міленіалізму (Р1, 93), тобто науки про навернення світу перед  Другим Приходом Христа. Ці тексти показують, що панування Христа, яке триває тисячу років, почнеться якийсь час перед початком часу утиску в 1914 році. Більше того, він також показує, що Ісус буде панувати серед Своїх ворогів (Пс. 110:2), що за днів тих царів (тобто, царів «теперішнього злого віку») Він установить Своє Царство.

Ісус є показаний як Вірний і правдивий Воїн, Головнокомандувач Єгови, ідучи вперед у словесній боротьбі з обосічним мечем, який виходить з Його уст (Правда на релігійні і світські теми), за Ним іде Його армія, включаючи членів Його Тіла (Об. 19:11-19). В принципі, не важко побачити в наших часах, що народи є розлюченими.

«ТА ГНІВ ТВІЙ ПРИЙШОВ»

Наступна велика подія, яка є наслідком звучання сьомої сурми, це початок часу великого утиску (Дан 12:1; Мат. 24:21,22) разом з вибухом першої фази світової війни восени 1914 року, при закінченні часів поган. Тоді Божий гнів почав виливатися на народи цього світу, щоб знищити їх (Соф. 3:8,9) в часі великого утиску, який складається зі світової війни, революції і анархії, фаз цього часу утиску (1Цар. 19:11,12).

Отже, повторний прихід Ісуса в 1874 році, був достатнім передвістям наближення Божого гніву при закінченні часів поган, в 1914 році, щоб перед тим дозволити на завершення жаття Жнива Євангельського Віку (Об. 7:1-3; Ам. 9:13), і приготуватися нашому Господу Ісусу до знищення християнства, почавши від осені 1914 року.

«І ЧАС НАСТАВ МЕРТВИХ СУДИТИ»

Ці великі події показують тут наступне, що в результаті звучання сьомої сурми наш Господь збудить і буде судити невибране людство, яке є мертве в Адамі (Ів. 5:28,29; Дан. 12:2; Мат. 25:31-46; 2Тим. 4:1; Об. 20:11-15). Цей суд, звичайно ж, охоплює інструкцію, випробування, виправлення і винесення вироку. Він триватиме протягом усього Віку Тисячоліття, якщо включимо винесення вироків у Малому Періоді (Е 17, розд. 7; ТР’61, с. 47).

Суд «дому Божого», сплоджених осіб (1Петр. 4:17), був у Віці Євангелії, попереджаючи суд світу під час великого Дня Суду (Дії 17:31).

НАГОРОДА ПРОРОКІВ

Наступною подією, яка відбудеться в часі звучання сьомої сурми, є нагорода Богом Його «слуг і пророків». Це є Старожитні Гідні (Євр. 11), вибрані перед часом Віку Євангелії, почавши від Авеля до Івана Хрестителя, перший клас, передтисячолітнього насіння Авраама, яке мало бути вибране з-поміж людського роду.

Старожитні Гідні будуть першим класом, пробудженим зі стану смерті тоді, коли почнеться Тисячолітнє Посередницьке Панування, як один з класів, який має частку у «воскресінні до життя» (Ів. 5:29). Члени цього класу будуть пробуджені досконалими у своїх фізичних, розумових, моральних, артистичних і релігійних можливостях (Євр. 11:40; 12:23), але не в характері. Це видно з того, що деякі, наприклад Самсон, не розвинули в достатній мірі безкорисливої любові в цьому житті.

Однак, вони очевидно швидко вдосконалять свої характери (Е 15, 528-537). Гідні будуть «князями по всій землі» (Пс. 45:17; Іс. 32:1). Старожитні Гідні будуть головним класом серед земних вибраних і земними представниками Ісуса і Церкви, які є в невидимій, небесній фазі Царства, будуть головним класом насіння Авраама на землі і головним класом, вжитим для благословення невибраних з-поміж людського роду, даючи їм можливість отримати вічне життя на землі.

В Малому Періоді Гідні будуть сплоджені з Духа і випробувані як нові створіння, будуть приготовлятися для досягнення духовної природи, як антитипічні Левити, які не будуть мати спадщини на землі (Числ. 18:20,23,24; Z 5182, абз. 4; TP ’74, с. 52-55). Кегатити в типі були найближче споріднені зі священиками. Ця близькість є також показана в антитипі. Старожитні Гідні, як антитипічні Левити Кегата, коли отримають, після Тисячоліття, духовну природу, будуть найвищим класом під керівництвом Малої Черідки, з тих, які будуть забрані з людського роду. Їх нагорода буде славна.

НАГОРОДА МАЛОЇ ЧЕРІДКИ

«Святими» звичайно ж є члени Малої Черідки. Однак часом ми вживаємо слово святі (гр.. hagios, святі) в ширшому значенні (напр., коли відносимося до Великої  Громади як “святих утиску»). Хоча вони були вибрані з людського роду після Старожитніх Гідних (першого класу, який мав бути розвинутий), ця Мала Черідка, Царське Священство, Невіста Ісуса або Його Тіло, є найвищим класом. Мала Черідка має частку з Ісусом в першому воскресінні, в Божій природі, привілеях, перспективах і товаристві (Рим. 8:18; 2Кор. 4:17; Кол. 3:4; 2Тим. 2:10,11; 1Ів. 3:2). Отже, вона отримала найбільш славну нагороду.

Як ми вже згадували, що святі, які спали, звичайно були пробуджені в першому воскресінні і з’єдналися з Ісусом, своїм небесним Женихом, в квітні 1878 році (цей час є паралеллю до 33 р. н.е., 1845 років після Його воскресіння). Кожен член Малої Черідки, який помер після цієї дати, і все це під час звучання сьомої сурми, не заснув в смерті, але був «перемінений…  як оком змигнути», так, що момент смерті був моментом участі в першому воскресінні (1 Кор. 15:51, 52).

Мала Черідка, Невіста або Тіло Христа, 144.000 складає клас Захованої Таємниці. Перед закінченням Віку Євангелії це не було зрозуміло об’явлене, що Христос, Месія, буде складатися з групи,  Ісуса – Голови і Малої Черідки, як членів Тіла (Кол. 1:26,27). Святе Письмо показує, що прийде час, коли цей клас «таємниці» буде укомплектований.

Одна подія, яка мала місце під час сурмлення сьомого ангела не подана в Об 11:1-19, але в Об. 10:7 – «А дня голосу сьомого Ангола, коли він засурмить, довершиться Божа таємниця, як Він благовістив був Своїм рабам пророкам».

Зауважте, що тут йде мова, що «таємниця», клас Христа, разом із останніми членами, які мають залишити землю, «довершиться», коли сьомий ангел почне «сурмити». Це добре відповідає закінченню загального заклику до високого поклику у 1881 році і замкненні дверей до високого поклику осінню 1914 року, коли незадовго після цього, останній член Тіла закінчив свій біг і мав участь в першому воскресінні.

Однак, це не гармоніює з вченням певної кількості братів, які аж досі з повагою, хоча небіблійно, обороняють погляд, що вхідні двері до високого поклику залишилися відкритими для нових посвячених після осені 1914 року. Клас «таємниці» мав бути «укомплектований», коли сьомий ангел або посланник «засурмить»! Високий поклик не залишився відкритим для нових посвячених протягом століття або й довше після замкнення загального заклику до високого поклику в 1881 році! Вже пора, щоб брати більше не вчили про високий поклик як про відкритий!

Також зауважте, що в згоді з Об. 10:7, Бог «благовістив був Своїм рабам пророкам», що коли сьомий ангел засурмить, таємниця буде довершена. Як Бог це зробив через Старожитніх Гідних? Здається, що Він довершив це через давання за посередництвом цього класу, в деяких її членах, листів Старого Завіту, на приклад  Буття 15:7-21; Іс. 66:7; Єз 9; Дан. 12; Ам. 9:13, і т.д., вказуючи на цей короткий період при закінченні Віку як час довершення класу «таємниці».

НАГОРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОЇ ГРОМАДИ І ПОСВЯЧЕНИХ МІЖ ВІКАМИ

Цих два класи здається показані у 18 вірші в тих, «хто Ймення Твоє боїться, малих і великих». Визначений артикль перед словами «малих» і «великих» здається показує на два різних класи. «Великі» – це очевидно Велика Громада. Це другорядний духовний клас вибраних, сплоджених з Духа і лояльних в серці, але не достатньо вірних, щоб досягти участі в Малій Черідці. (Це не є земний клас, як стверджують «Свідки Єгови»).

Утратники корон, які досягнули становище у Великій Громаді розвивалися протягом усього Віку Євангелії. Всі члени Великої Громади мусили бути сплоджені з Духа біля осені 1914 року, щоб могли бути вибрані до цього класу. Вони були пробуджені зі смерті в другому виді воскресінні до життя. Вони мають славні духовні тіла духовної природи нижчої ніж Божа, і можуть пересуватися як вітер (Ів. 3:8). Члени цього класу є Подругами Нареченої, які супроводжують Наречену до палацу Царя і беруть участь у великих благословеннях Весільної Вечері Агнця, будучи учасниками чудових духовних благословенств (Пс. 45:15,16; Об. 19:9; ТР’80, с. 53-58).

Велика Громада, яка складається із духовних істот буде в Тисячолітті вищим класом, ніж Старожитні Гідні. Але після Малого Періоду, коли Старожитні Гідні будуть духовними істотами, Велика Громада, як антитипічні Мерарити, будуть мати найвище становище під управлінням Старожитніх Гідних – антитипічних Кегатитів і Малої Черідки – антитипічних Священиків. Нагорода Великої Громади є справді славна (подробиці про цей клас знаходяться в ТР № 307, 308, 309; ТП 19-20; 21-22; 23-24).

«Посвячені між віками» (Z 5761) здається відноситься до «малих» з вірша 18. Як і Старожитні Гідні, вони отримали освячення, гаряче серце і оживлення Святим Духом, але не сплодження з Духа. Як земне насіння Авраама вони будуть співпрацювати в Тисячолітті із Старожитніми Гідними в благословенні всіх народів землі.

Клас Молодих Гідних («юнаки» з Йоіла 3:1) буде складатися з тих, які посвячувалися від осені 1881 року до 1914 року і залишилися лояльними, для яких не було корон, і з усіх тих, які посвячувалися від осені 1914 року до осені 1954 року, залишаючись лояльними.

Молоді Гідні, так як і Старожитні Гідні, будуть пробуджені з мертвих в третьому виді воскресіння до життя з досконалими фізичними, розумовими, моральними, артистичними і релігійними можливостями і надовго перед кінцем Посередницького Панування осягнуть досконалість характеру.

Вони, так само як Старожитні Гідні, теж будуть сплоджені з духа в Малому Періоді і після достатнього періоду проб, народжені з Духа як славні духовні істоти. Як антитипічні Левити Гершона, вони, так само як решта антитипічних Левитів, будуть мати вічно духовну спадщину, а не спадщину на землі, і будуть наступним по величині класом, після Великої Громади, антитипічних Левитів Мерарі. Їх нагорода також буде славною! (Подробиці на тему цього класу знаходяться в ТР № 275, див. також ТП №3-4).

Христос, Голова і Тіло, складає Царське Священство, яке перебуває тепер в Святая Святих, в Божій природі. Велика Громада і Молоді Гідні, це два класи, які знаходяться на антитипічному Подвір’ї епіфанічного періоду під час Другого Приходу Ісуса. Ті, які посвячуються від часу закінчення антитипічних 80 років (1874 – 1954), призначених на очищення матері після народження дочки (Лев. 12), займають своє становище як посвячені особи, не на епіфанічному Подвір’ї, але в епіфанічному Таборі. Тому цей клас ми називаємо Посвяченми Табірниками Епіфанії. Ці останні є також зображені в Храмових Підданцях, Нетинеях, які були помічниками Левитів в їх службі (ТР’72, с. 32-39; ТП №7-8, с. 26-32).

Цей клас буде щедро благословенний в Тисячолітті, коли буде допомагати Гідним в благословенні реституційними можливостями всіх невибраних.

Вони протягом Тисячоліття під керівництвом Гідних будуть найвищим класом серед реституціоністів, і також найвищим класом після Тисячоліття. Маріам, сестра Мойсея і Аарона, яка очолювала жінок у співі великого гімну визволення після знищення фараона і його військ в Червоному Морі, здається представляє тих, які будуть вождями серед людського роду у великому хорі Алілуя (Об. 5:13), після знищення сатани і його військ в другій смерті, в Малому Періоді (ТР’49, с. 39). Посвячені Табірники Епіфанії будуть головними особами антитипічної Маріам. Тисячолітнє діло цього класу, і його праця любові, ніколи не будуть забуті тими, яким він допомагає ввійти на Святу Дорогу, яка веде до вічного життя на землі. Вони також будуть чудово нагороджені. (Подробиці, які стосуються цієї теми знаходяться в ТР’78, с. 91).

ЗНИЩЕННЯ ТИХ, ХТО НИЩИТЬ ЗЕМЛЮ

Наступною річчю, яка відбувається в часі сурмлення сьомого ангела, є «знищення» Богом «тих, хто нищить землю». Грецьке слово diaphtheiro два рази перекладене як знищення, може також бути перекладене  як: «щоб змінити на гірше, щоб зіпсувати розуми, моральність» (Таєр).

Деякі думають про цей текст, що відноситься до Бога, який знищить тих, що псують або занечищують буквальну землю. Тих, які намагаються забруднити буквальну екологію стримають від таких дій, і якщо після відповідного їх освічення, вони будуть тривати в намірах занечистити землю буквально, остаточно в Малому Періоді будуть знищені другою смертю. Але цей текст відноситься тільки до тих, хто псує або міг би псувати символічну землю під час сурмлення сьомого ангела. Ті сплоджені з Духа, які свідомо занечищували інших серйозною оманою в доктрині і практиці стягнули на себе Боже знищення – другу смерть – (2Кор. 3:17; Євр. 6:4-6; 10:26-31; 2Петр. 2:1, 17-22). Під час Посередницького Панування, коли сатана і його ангели будуть повністю зв’язані, ніхто не могтиме шкодити іншим (Іс. 11:9; 26:9). Але коли сатана і його ангели будуть звільнені в Малому Періоді, то ці злі духовні істоти і багато з людей, які надалі будуть прагнути шкодити іншим, будуть тоді об’явлені і знищені, знищені в другій смерті разом з дияволом і його ангелами (Мат. 25:41-46; Об. 20:7-9; 21:8).

ВІДКРИТТЯ БОЖОЇ СВЯТИНІ В НЕБІ

Правдива Церква є Божим Храмом (1Кор. 3:16,17; 6:19; 2Кор. 6:16; Еф. 2:20-22). Це було вияснене і відкрите (порівняй Об. 5:2,6; 20:12) в багатьох аспектах, як ніколи досі, в релігійній сфері, в сфері духовного неба, під час сурмлення сьомого ангела. Церква була так представлена в Р1, в Образному Наметі, в Сторожовій Башті і деінде, як клас «таємниці», збірний Посередник і такий, що має участь з нашим Господом Ісусом в жертві за гріх (не у викупі!). Набагато більше подано в Р 5, Р 6, Е 15, ТР № 182, с. 17; № 207, с. 29; № 295, с. 90 і інших виданнях Правди на тему поклику Нового Створіння, його призначення, організації, посідання Святого Духа, порядку, дисципліни, закону, відпочинку, суду, хрещення, пасхи, а також подружніх, батьківських привілеїв та обов’язків та інших привілеїв і обов’язків, про ворогів і засідки, про його спадщину в часі перебування на землі та у воскресінні.

Церква в ширшому значенні, Церква Перворідних (Євр. 12:23), охоплює Велику Громаду, що також було ясно представлене в Р 1, Р 6, ТР № 307, 308, 309; ТП №19-20, 21-22, 23-24 та інших виданнях Правди. Церква, як антитипічна святиня Соломона, включаючи ряди каміння на подвір’ї (яке представляє Велику Громаду і Молодих Гідних), була детально описана в РТ в 1968, 1969 рр.

КОВЧЕГ В ХРАМІ

Ковчег завіту є типом Божої цілі і Плану в Ньому Самому і в Христі – втіленням Його повного зарядження (Образний Намет, с. 131; Е 13, 53). Тому він може відноситись до деяких або всіх рис Його Плану в будь-якому періоді часу. В правдивій Церкві Божій, в Його освічених Правдою членах, всі риси Його Плану на часі були поступово бачені тут в днях сурмлення сьомого ангела. Без сумніву, в цьому питанні більше буде видиме в міру спливання часу.

БЛИСКАВКИ, ГОЛОСИ І ГРОМИ

Час сурмлення сьомого ангела від 1874 року був дійсно часом символічних блискавок, голосів і громів. Сказано, що світло блискавок походить від Бога (Об. 4:5). Вони представляють блискавки релігійних і світських правд, які виводять різні справи на світло (Пс. 77:19; 97:8), разом з «таємницями темряви» (1Кор. 4:5), що відносяться до символічних небес і землі – влади духовного контролю і людського суспільства. Від 1874 року мали місце такі символічні блиски світла з супроводжуючими їх об’явленнями, і ми побачимо їх ще більше.

Голоси – проголошення різних релігійних і світських справ – також пронизливо промовляли і були чутними, та ще будуть чутними, по мірі того, як старий порядок – імперія сатани – буде падати, а новий порядок буде встановлюватися (2Петр. 3:13). Сюди включені «гучні голоси» з 15 вірша і численні «голоси», які висловлюються і крикливо домагаються своїх дійсних і уявних прав.

Переносне значення громів означає суперечками, які з’явилися як поєднаний результат блискавок, релігійних і світських правд. «Громи гучні» – великі суперечки з Об. 19:6 є тут включені, в результаті яких, багато усталених у віровизнаннях і сучасних оман було розбито. Ці суперечки були ведені усно (включаючи радіо і телебачення) і друком в багатьох видах – книжки, журнали, листівки, і т.д.

«ЗЕМЛЕТРУС І ВЕЛИКИЙ ГРАД»

Біблія вживає слово земля, щоб воно символізувало людське суспільство в своїх здібностях організування. Тому землетрусом було б розірвання зорганізованого людського суспільства, революція. Були революції різної напруги і буде їх більше в майбутньому. Ми віримо, що неминуча стадія битви світової революції, чи Армагеддону, або «землетрусу»,  безпрецедентна і її не можна порівняти з жодною іншою (Об. 16:16, 18-21). Це особливий землетрус або революція періоду Лаодикії. Між іншим, є показано, що вище описане розкриття Церкви, як Божого Храму, мало наступити перед революцією.

Град є замерзлою водою, є твердий і болючий для тих, на яких падає. Вода представляє Правду, тому град зображує тверду, болісну Правду. Від 1884 року було багато таких Правд. Ці Правди були особливо болісними для тих, які намагалися підтримувати оману, включаючи фальшиві вчення середньовіччя (Іс. 28:17) і сучасності. Найбільшим таким символічним градом є те, що має зв’язок з бойовим етапом світової революції (Об. 16:21). Ті, які довший час були переконувані своїми вождями, що в цих останніх часах – 100 років після закриття загального поклику, який закінчився в 1881 році – мають участь в високому поклику або є до нього запрошені, можуть стверджувати, що Правда на тему замкнення вхідних дверей до високого поклику осінню 1914 року є твердувата і надто болісна, щоб її прийняти. Однак, якщо в глибокій покорі ми визнаємо, що Святе Письмо, розум і факти а також довгий період часу від 1881 року  вчать, що високий поклик є цілком закінчений, то ми будемо задоволені з того, щоб зайняти нижче місце (Лук. 14:7-11) і визнаємо себе за «Посвячених між Віками» (Z 5731), за тих, які мають освічення, розігріте серце і оживлення Святим Духом, але не є сплоджені з Духа. Бог буде благословити нас, якщо ми так поступимо!

В міру того як сьомий ангел буде продовжувати сурмити в наступаючому Посередницькому Пануванні, коли «залізна влада» буде в силі, людський рід скаже, що багато з поданої Правди є твердої і сумної, принаймні на початку, бо вона, в поєднанні з «залізною владою», зламає старі звички, не оперті на правді і справедливості, як також знищить теперішні практики та інститути, закладені з дозволу і на фальшивих ідеях свободи (Об. 2:26,27; Пс. 2:8-12; Р 1, с. 327, 330).

Нехай це розважання буде зміцненням для серця, натхненням надії і благословенством для читачів, в цьому періоді після 1914 року, в періоді Епіфанії або Апокаліпсису, коли наш Господь поступово об’являється як присутній в Своїй Другій Присутності, як Той, Хто знищує імперію сатани і закладає Царство Боже! Надалі добре розуміймо те, що багато речей, які мають місце в часі сурмлення сьомого ангела, ставали що раз більш видимі! Дійсно, ми повинні піднімати голови з радості, знаючи, що наше визволення, як передтисячолітнього насіння Авраама, в славному Царстві Божому, наблизилося, яке супроводжуватимуть передвіщені благословенства цілого людства. Прославляймо за це Бога!

Р’81,75; TP №324, 72-79

Теперішня Правда № 62, зима-осінь 2015