ЧОМУ МИ МОЛИМОСЯ «НЕХАЙ ПРИЙДЕ ЦАРСТВО ТВОЄ»?
Щонеділі в тисячах церков, а решту днів по своїх домах, разом і осібно християни повторюють те, що загально називають «Господньою Молитвою» (Мат. 6:9-13). В цілому, вони роблять це, не розуміючи, про що насправді просять в молитві. А навіть більше, багато хто її повторює за звичкою або тому, що її повторюють інші, а не тому, що вона є молитвою від серця.
Один видатний американський проповідник свого часу сказав, що найбільше часу на пусту мову минає під час співання церковних пісень та під час молитов, коли слова часто співаються як обряд або повторюються бездумно. Для багатьох це є справою даремного повторювання (Мат. 6:7, KJV).
Що Ісус мав на думці, коли навчав Своїх учнів молитися: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі»? Чому Він навчав їх молитися: «Нехай прийде Царство Твоє»?
Бог у Своєму Слові вказує на багато славних результатів, які прийдуть внаслідок Його відповіді на цю молитву. Кожен з них є дуже вагомим мотивом, ради якого ми повинні цю молитву заносити до Бога. З-поміж цих багатьох мотивів ми наводимо кілька важливіших, додаючи до кожного з них по одній цитаті зі Старого та Нового Завіту. Ми молимося: «Нехай прийде Царство Твоє»,
- Бо чекаємо, що наш Відкупитель об’явиться другий раз, несучи спасіння:
«Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху» (Йов. 19:25).
«Так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з’явитися тим, хто чекає Його на спасіння» (Євр. 9:28).
- Тому що ми тужимо за визволенням від теперішнього злого світу:
«І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу. І того часу буде врятований із народу твого кожен, хто буде знайдений записаним у книзі» (Дан. 12:1).
«Що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого» (Гал. 1:4).
- Тому що прагнемо припинення усіх воєн:
«І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни» (Iс. 2:4).
«І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося» (Об. 21:4).
- Бо ми прагнемо відновлення царства Ізраїля:
«А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму» (Мих. 4:8).
«А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві? А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй» (Дії 1:6,7).
- Тому що прагнемо встановлення на землі буквального, вічного Божого Царства:
«І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування Його панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване» (Дан. 7:14).
«І засурмив сьомий Ангол, і на небі зчинились гучні голоси, що казали: Перейшло панування над світом до Господа нашого та до Христа Його, і Він зацарює на вічні віки» (Об. 11:15).
- Бо хочемо, щоб усі люди побачили Божу славу:
«І з’явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли» (Iс. 40:5).
«І кожна людина побачить Боже спасіння» (Лук. 3:6).
- Бо прагнемо, щоб Авраамове потомство благословило всі народи Землі:
«І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу» (Бут. 22:18).
«І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи» (Гал. 3:8).
- Тому, що це означатиме завершення в’язання сатани, зняття Адамового прокляття і покривала брехні та омани, через яку він гнітив народи:
«І Він на горі (царстві) цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами» (Іс. 25:7).
«І схопив він змія, вужа стародавнього, що диявол він і сатана, і зв’язав його на [ті] тисячу років, та й кинув його до безодні [до стану незнання, який не має дна, бо не має справжньої підстави], і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв’язаний буде на короткий час» (Об. 20:2,3).
- Бо прагнемо, щоб знання про Господа наповнило весь світ:
«Не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Іс. 11:9).
«Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх. Свідоцтво часу свого» (1 Тим. 2:3-6, див. KJV).
- Тому що прагнемо, щоб світ також мав день суду:
«Нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні, перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй» (Пс. 95:12,13).
«Бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши» (Дії 17:31).
- Бо чекаємо, що Христос, Голова і Тіло, невдовзі поконає сатану:
«І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Бут. 3:15).
«А Бог миру потопче незабаром сатану під ваші ноги. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вами! Амінь» (Рим. 16:20).
- Тому, що очікуємо нових небес (духовного правління Ісуса та Його Нареченої, замість сатани та його злих ангелів) та нової землі (відродженого, приверненого до життя людства):
«Бо ось Я створю нове небо та землю нову, і не згадаються речі колишні, і не прийдуть на серце» (Іс. 65:17).
«Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває» (2 Пет. 3:13).
- Тому що настане знищення усіх безбожних – усіх, які, після отримання єдиної цілковитої та повної нагоди спасіння, виявлять, що вони негідні вічного життя:
«Господь береже тих усіх, хто любить Його, а безбожних усіх Він понищить» (Пс. 144:20).
«А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть» (Об. 21:8).
- Тому що ми з радістю чекаємо часу, коли на нових небесах та на новій землі всі цілу вічність будуть оспівувати славу Небесного Отця та Його улюбленого Сина, Ісуса Христа, нашого Спасителя:
«І Господні викупленці вернуться та до Сіону зо співом увійдуть, і радість довічна на їхній голові! Веселість та радість осягнуть вони, а журба та зідхання втечуть» (Іс. 35:10).
«І кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки» (Об. 5:13).
Нас обгортає подив, коли замислюємося над численними обітницями чудових благословенств, які настануть в результаті встановлення на землі Божого Царства. Чим більше ми досліджуємо та цінуємо ці дорогоцінні обітниці, тим більше значення буде мати для нас молитва: «Нехай прийде Царство Твоє». Бог запевняє нас, що через Христа відповість на цю молитву. Тому підносьмо її від серця, гаряче та з радістю, «з повноти віри», прохаючи у згоді з Божою волею та маючи віру, що Він відповість на нашу молитву, благословляючи як того, хто просить, так і того, хто приймає!
Біблійний Прапор №5, травень-серпень 2016
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: