ПЕРЕДМОВА АВТОРА
Значна частина роботи кожного Божого слуги робиться наосліп. Тобто ми, як той ткач прекрасного килима, стоїмо позаду й не дуже бачимо результат наших трудів, але сподіваємося, що в призначений Господом час ми почуємо Його “Гаразд” і побачимо певні плоди. “Збудившись, насичусь Твоєю подобою”.
Однак Господь дуже милостиво підбадьорив нас стосовно впливу цього Тому на серця Божого народу в різних частинах світу. Нам приємно чути від багатьох про отримані благословення від кращого розуміння виправдання, освячення й визволення, обіцяного Церкві в Божому Слові. Багато інших розповідають нам про благословення, отримані від Біблійної поради, даної чоловікам і дружинам, батькам і дітям стосовно шляхів миру, праведності й зростання в благодаті. Також багато повідомляють нас про великі благословення й допомогу щодо обов’язків, привілеїв і зобов’язань Старших і Дияконів, а також щодо Біблійного порядку в Церкві. Ми тішимось цим і сподіваємось, що добра праця продовжуватиметься під Божественним керівництвом на хвалу нашого Господа і для підтримки й навчання Його народу.
Ми звертаємо увагу на той факт, що з часу написання цього Тому пролилось ще більше світла на тему Божих великих Угод. Зараз ми бачимо, що Угода Закону представляла Нову Угоду (Закону), яка незабаром має бути встановлена при Другому Приході Ісуса великим Посередником, Головою Ісусом і Його Тілом Церквою. Це позаобраз Мойсея, який писав: «Господь Бог вам пророка підійме від ваших братів, як мене”. Мойсей був лише образом цього більшого Пророка, і Угода Закону, посередником якої був Мойсей, була лише образом чи представленням більшої Угоди Закону Тисячолітнього віку.
Бог першим підняв Ісуса як Голову цього великого Посередника, [ii] коли воскресив Його з мертвих. З того часу Він піднімає Церкву як Нове Створіння. А коли всі брати Христового Тіла будуть зібрані зі світу через знання Правди, будуть освячені Святим Духом, виявляться достойними через вірність до смерті та всі будуть підняті Божою силою із земних умов до Небесних як Тіло Христа, тоді великий позаобразний Мелхиседек Нової Угоди сяде на престолі Божественної сили. Тоді Нова Угода вступить у силу, як Бог сказав Ізраїлеві: “Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт [Угоду]”.
Позаобразний Посередник, повністю й навіки заплативши Божественній Справедливості Викупну ціну за Адама та його рід, отримає повну владу, і під тою Новою Угодою, запечатаною таким чином, почнеться праця благословення й відновлення всіх охочих і слухняних з Адамового роду. Усі, хто прийде до згоди з Господом, вважатимуться частиною земного насіння Авраама, а тоді, нарешті, при кінці Тисячоліття всі, хто виявлятиме віру й послух, будуть знані для Господа як насіння Авраама. І ставши тим насінням, “благословляться всі племена землі”.
Так склалося, що назва Нова Угода, яка стосується Божих відносин зі світом протягом Тисячоліття, вживалася стосовно Угоди, що діє зараз протягом цього Євангельського віку із Церквою. Звичайно, наша Угода – це нова угода в тому значенні, що вона відрізняється від Юдейської Угоди на горі Синай, але це не ЦЯ Нова Угода. Угода Церкви згадується в Біблії як “Заповіт [Угода] над Жертвою”. Про ці справи буде корисно пам’ятати читачам цього Тому. Всі ці угоди пов’язані між собою. Всі вони були представлені й зображені в Авраамі та в Угоді, яку Бог із ним склав. Церква названа Духовним Насінням Авраама й порівняна з Небесними зорями. Коли людський рід прийде [iii] до згоди з Богом, він стане земним насінням Авраама, як пісок на березі моря. Духовне Насіння буде засобом передачі благословення для природного насіння.
Предмет Виправдання не змінився, але він розширився й роз’яснився. Якби автор писав цей Том сьогодні, він зробив би деякі незначні зміни в мові, але без жодної реальної зміни стосовно значення й застосування слова Виправдання.
Ми зараз розуміємо, що виправдання до життя – це одна річ, а виправдання до більшої чи меншої дружби з Богом – цілком інша. Наприклад, Авраам і ті вірні, що жили до П’ятидесятниці, були виправдані до дружби з Богом, щоб мати більше чи менше спілкування з Ним у молитві тощо. Але вони не могли мати повного виправдання, доки не була пролита Кров Примирення та доки вона не була представлена й прийнята Божественною Справедливістю – Отцем. Ось так сьогодні про грішника, що наближається до Бога, можна сказати як про того, хто є на шляху виправдання, – він матиме більше Божої ласки, ніж тоді, коли би йшов у напрямку гріха.
Ми колись говорили про грішника в цьому стані як про виправданого, тому що він вірив у Ісуса як свого Відкупителя і прямував до повного особистого посвячення. Тепер ми бачимо, що хоч стан грішника, як і стан Стародавніх Гідних, можна було б назвати “тимчасовим виправданням”, стан повного цілковитого виправдання від гріха не буде досягнутий, доки грішник не представить себе повністю в посвяченні нашому великому Первосвященику, Ісусу, і не буде прийнятий Ним у Ім’я Отця. Тоді під покровом приписаної заслуги Христової жертви грішник може бути прийнятним для Отця під Христовою Шатою та зачатий Святим Духом.
Це добре, що становище перед Господом всіх тих, хто почув про Ісуса й частково повірив, не є становищем повного виправдання, і що Він відмовляється повністю виправдати тих, хто ще не став через угоду Його учнем, Його послідовником. Причина полягає в тому, що виправдання дається тільки раз кожному зокрема, і якби хтось неправильно використовував це виправдання й не зміг отримати вічне життя, він був би в гіршому стані, ніж коли б взагалі не був виправданий. Якщо він не виправданий [iv] і не зачатий духовно в теперішній час, то не належить до Церкви, але матиме частку в заслузі Христової жертви й у виправданні, яке Його Царство надасть кожному членові людського роду – окремо від Церкви, бо Церква отримає щось краще, що Бог приготував для тих, які люблять Його, – славу, честь, безсмертя, Божественну природу.
Багатьом може здатися несуттєвим зауваження про ці тонкі відмінності на тему виправдання, однак, отримавши це ясніше розуміння Божественного Плану, ми із задоволенням ділимося ним зі всіма, хто голодний і спраглий праведності, – зі всіма Дослідниками Біблії повсюди.
Хай Господь продовжує благословити цей Том для добра Його народу. Про це молиться автор,
Чарльз Т. Рассел
Бруклін, Нью-Йорк
1 Жовтня 1916 р.
Читати 1 Розділ: На Початку