Коли ми аналізуємо керівництво Божого провидіння у нашому житті протягом минулого року, то бажаємо, щоб Божа доброта i милосердя побуджували нашу віру i довір’я до Нього в наступаючому році.
Відповідний погляд назад з нашого боку мусить напевно викликати в нашому серці відчуття подяки за минулі благословенства, а також побудити нас до більшої довіри щодо майбутності, бо ми свідомі того, що наше визволення вже ближче, аніж було тоді, коли ми вперше увірували.
Роздум …
Відповідним буде для нас зробити особисту оцінку наших стосунків з Богом при кінці року, i запитати самого себе: Як я стою, Господи? Чи минулий рік наблизив мене до Тебе? Чи я старанно досліджував Слово?
Чи я зберіг Твою святу волю на першому місці в моєму житті? А найголовніше, чи шукав я Твоєї присутності так часто, як я це повинен чинити; чи доручав я кожен день Твоїй опіці i чи пам’ятав про те, щоб дякувати Тобі за кожне благословенство при кінці кожного дня? Чи моя любов до Тебе є тепер більшою, аніж рік тому? Чи я люблю моїх товаришів у вірі більше, аніж рік тому? Чи ми тепер ближчі один одному? Більш поблажливі? Менш критичні? Чи я став більш співчутливим i люблячим, навіть по відношенню до тих, які є в світі, пам’ятаючи, що Ісус помер за них всіх? Чи завжди я був простодушним i щирим перед усіма?
… i Відновлення
Правдоподібно, більшість з нас має якісь причини, аби жалкувати i відчуває, що ми повинні поступати краще, але новий рік дає нову нагоду, щоб поступати в обновленні життя. «I не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, – добро, приємність та досконалість» (Рим. 12:2). Очікуючи на встановлення нового неба й нової землі, постановімо на початку цього нового року зробити його найкращим роком в нашому житті до цих пір – роком найбільших надій, найбільших зусиль i Господньої ласки, найбільших успіхів в переборюванні світу та його духа, у перемаганні самих себе, в звеличуванні Бога i благословенні Його люду. Нехай Бог благословляє нас всіх разом i кожного окремо!
Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь — Лук. 2:10, 11.
Хоча ми не можемо погодитися з тим, що цей день є властивим днем для святкування народження нашого дорогого Відкупителя, та мусимо наголосити, що це мало місце біля першого жовтня (Студії Святого Письма, Том 2, 58 с.). Оскільки Господь не висловив Свого бажання, щоб ми святкували Його день народження, то не має значення, в який день буде святкуватися ця важлива для всіх подія. В цей так загально святкований день, ми також можемо приєднатися до тих всіх, чиї серця палають любов’ю й оціненням Бога і Спасителя. Звичай давати один одному подарунки в цю пору року здається особливо відповідним. Бог є Дарителем кожного доброго і досконалого дару. Бог постійно дарує, а ми отримуємо від Нього, але серед усіх Його дарів найбільшу вартість має для нас дарування Ним Свого Сина, Який став нашим Відкупителем. – R 3289
* * *
Добра новина великої радості для всіх людей звіщає наступні численні благословенства: прощення гріхів, наслідком якого буде воскресіння померлих; докладне знання Правди; створення для людського роду умов, які не сприяють гріху й омані, а сприяють правді й праведності; благотворний Христовий вплив, який діє на всіх; допровадження до того, що кожне коліно зігнеться і кожні уста визнають Його владу; уділення всім Святого Духа і привілеїв Святої Дороги. Це ті благословення Угоди, скріпленої присягою, які запевняють «насінню», що воно буде адміністратором для людства. Ціна викупу, досконала людська істота, мусила існувати, перш ніж могла бути складена як підстава тих всіх благословенств. Тому Той, хто мав бути Господом і Христом, мусив народитись в людській природі. І про Його прихід на світ Ангел міг благовістити як про передвістя благословенного розвитку, який має своє коріння в народженні Немовлятка в Віфлеємі, а свій плід – в реституції людини.