Досконала Євангелія

  ДОСКОНАЛА ЄВАНГЕЛІЯ

 «І, як буду піднесений з землі, то до Себе Я всіх притягну» (Ів. 12:32)

Надія вічного життя для всіх

 ЧИ ЗНАЄШ ТИ: Що багато хто думають, що проповідують «досконалу євангелію», але зазвичай їй бракує певних дуже важливих і потішаючих серце частин досконалої «євангелії слави» Бога і Христа (1Тим. 1:11; 2Кор. 4:4)?

 

 Що слово євангелія означає «радісна новина», «добра звістка», «добре послання», і що всі потребують славної біблійної «доброї звістки»?

 Що в скороченому вигляді Євангелія була проголошена ще за часів Авраама (понад 2000 років до н.е.) – Біблія каже, що Бог «благовістив Авраамові: Благословляться в тобі всі народи» (Гал. 3:8; Бут. 12:3; Євр. 6:13-18)?

 Що Бог розширив цю велику обітницю Євангелії Авраамові в Бут. 22:16-18, кажучи: «Клянуся Собою… благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів. І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе»?

 Що насіння Авраама не охоплює лише його тілесних нащадків, але особливо всіх християн, які мають сильну віру в Бога, таку, як мав Авраам (Рим. 4; Євр. 11:8-19; Як. 2:23)?

 Що Біблія каже, що головним насінням Авраама «є Христос», а «коли ви Христові [Його правдиві послідовники], то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці» (Гал. 3:16,29; Дії 3:25,26; Еф. 2:11-15; 3:6)?

 Що ця славна обітниця Євангелії доводить, що будуть два роди насіння: одне, щоб жити в небі – «немов зорі на небі», і друге, щоб жити на землі – «немов той пісок, що на березі моря», а також, що будуть «небо нове й нова земля [Боже Царство на землі – Мат. 6:10], що правда на них пробуває» (Іс. 65:17; 2Пет. 3:13), коли особливе небесне насіння буде щедро благословляти всі народи землі (Дії 15:14-17; Рим. 11:28-31)?

 Що Бог виявляє Свою велику любов до людства в тому, що «Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками», «за нечестивих»; що таким чином Ісус «дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу», став «ублаганням [задоволенням] за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу» (Рим. 5:6-11; 1Тим. 2:3-6; 4:10; 1Ів. 2:2)?

 Що через те Ісус – це «дорога, і правда, і життя»; що лише через віру в Ісуса можна прийти до Бога (Ів. 3:14-17,36; 14:6; 10:9; Дії 4:12; 16:31; 1Ів. 5:10-12)?

 Що для того, аби стати насінням Авраама, усі мусять вірити в існування Бога і нагороди, жаліти за гріхи і вірити в Ісуса як того, кого Бог послав у світ, щоб став Спасителем, що визволяє нас від гріхів (Євр. 11:6; Мат. 1:21; Дії 17:30,31; 20:21; 26:20) – і що лише в такий спосіб можна мати повний «мир з Богом», а також що ми «вірою [через відречення від власної волі і прийняття Божої волі як власної, тобто через посвячення, відданість] одержали доступ до тієї благодаті [Божої], що в ній стоїмо» (Прип. 23:26; Рим. 5:1,2; 12:1)?

 Що всі правдиві віруючі віку Євангелії, котрі отримають благословенства, описані в Посланні до Євр. 6:4,5, стоять на пробі отримання вічного життя в небі або ж вічної смерті – другої смерті (1Ів. 5:16; 2Пет. 2:1,12,20-22; Об. 20:13,14; 21:8), не маючи майбутньої можливості отримати вічне життя?

 Що переважаюча частина людського роду, невибрані, не чують (або мало чують) про прекрасне посланництво Євангелії Божої любові у Христі, ані не отримують благословінь, згаданих в Посланні до Євр. 6:4,5, а тому не є в цьому житті на пробі отримання вічного життя або вічної смерті (Юди 12)?

 Що Бог «хоче, щоб усі люди спаслися [від осуду Адамового гріха], і прийшли до [докладного] пізнання правди», щоб пізнати його (Іс. 11:9; 40:5; Єр. 31:34; Ав. 2:14; 1Тим. 2:4-6; 4:10)?

 Що днем суду для вибраних є вік Євангелії, а для невибраних Бог «визначив [тисячолітній] день, коли [через Христа] хоче судити поправді ввесь світ» за «часу відновлення всього» (1Пет. 4:17; Дії 3:19-21; 17:31; 2Пет. 3:7,8; Іс. 25:6-9. 26:9; 35)?

 Що в цьому великому тисячолітньому дні суду, коли Христос цілком буде вивищений, Він притягне до себе усіх людей, і всі, котрі в цьому житті не мали повної нагоди спасіння, отримають її після воскресіння з мертвих – а також, що суд включає навчання, пробу, направу й остаточне рішення: вічне життя на землі або вічне відтяття в смерті (Мат. 25:31-46)?

 Що через те правдива, славна і досконала Божа Євангелія дає одну повну можливість спасіння для всіх через віру в Христа, тоді як те, що деякі називають «досконалою євангелією», насправді є дуже обмеженим і рятуючим лише мізерну кількість людей?