Правдива Свобода

 ПРАВДИВА СВОБОДА

   ЧИ ЗНАЄШ ТИ: Що багато хто з тих, що думають, що вони по-справжньому вільні, насправді залишаються в неволі?

  Що крім тих, котрі знаходяться в фізичній неволі, багато хто знаходиться в справжній символічній неволі наркотиків, забороненого сексу, алкоголю, тютюну, чаклунства, сатанізму, фальшивих релігій, азарту, ненажерливості, спорту, бізнесу, роботи і т.п., від яких, як символічних пут та кайданів, вони не можуть звільнитися?

  Що чоловік і жінка були створені Богом, щоб могли вічно жити на землі (Бут. 1:27,28; 3:22), по-справжньому вільні від страху, голоду, нестачі, хвороб, старості і т.п.; вони повинні були розмножуватися й наповняти землю людьми, живучи спільно в радості, мирі, щасті, братерстві та добрій волі?

  Що Бог вчинив Адама та Єву нижчими від ангелів, даючи їм панування над землею та нижчими тваринами (Бут. 1:28; Пс. 8:5-9). Він також сказав їм, що вони можуть їсти плоди з дерев в саду, за винятком одного дерева, споживання з якого загрожувало смертю (Бут. 2:16,17; 3:1-5)?

  Що коли вони згрішили, споживаючи заборонений плід, вони втратили свою справжню свободу й потрапили в «неволю тління», в гріх і смерть (Рим. 5:12-19; 8:20,21). Всі їхні діти, людська родина, а також ти і я, народились в гріху і «в гріху зачаті», під вироком смерті (Пс. 51:7), без справжньої свободи?

  Що Бог в Своїй нескінченній мудрості та любові опрацював прекрасний план, в якому Його однороджений Син, могутній Логос, став людиною, «чоловіком Ісусом Христом», і добровільно віддав своє життя як ціну викупу за Адама та весь людський рід, який від нього народився (Мат. 18:11; Рим. 5:6-8; Ів. 1:14; 3:14-17; Фил. 2:5-11; 1Тим. 2:4-6; Євр. 2:9-14; 1Ів. 2:2)?

  Що Бог у своїй великій мудрості так учинив, що кожен з нас, хто визнає й по-справжньому буде жаліти за свої гріхи та недосконалості, які були успадковані від Адама, а також виникли з нашої вини, може в кожному місці і кожного часу сказати про це Богові в молитві, прохаючи про вибачення і виправдання (вчинення справедливим), а також про звільнення з неволі мертвих учинків, через віру в Ісуса та Його велику жертву Викупу за нас (Дії 4:10-12; 16:31; 20:21; Рим. 4:25; 5:1; Гал. 2:16; Еф. 2:8-10)?

  Що ми маємо прийняти Ісуса як свого Господа (Володаря) і Спасителя в посвяченні, щоб чинити волю Божу в міру наших можливостей (Дії 2:36; 10:36; Євр. 10:7)?

  Що, якщо ми таким чином приймемо Ісуса як свого особистого Господа й Спасителя, то будемо «звільнені» з неволі гріха і станемо «рабами праведності» – «звільнившися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець – життя вічне… в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим. 6:18,22,23)?

  Що «немає тепер жодного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом» (Рим. 8:1)?

  Що коли ми почнемо «ходити в обновленні життя» з Ісусом Христом і підемо далі, то незабаром перестанемо бути в неволі наркотиків, алкоголю, забороненого сексу, тютюну, азарту, чаклунства, сатанізму, фальшивих релігій і т.п. (Рим. 6:4; 2Кор. 5:17)?

  Що як люд Божий в минулому був в жорстокій неволі фараона в Єгипті і був звільнений через Мойсея, так і ми були в жорстокій неволі сатани, гріха, блуду, самолюбства й світовості, але тепер від них звільнені через нашого Господа Ісуса, великого антитипічного Мойсея?

  Що Ісус сказав: «Як у слові Моїм позостанетеся [як його слухняні слухачі і слухняні учні], тоді справді Моїми учнями будете, і пізнаєте правду, – а правда вас вільними зробить!» «Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні» (Ів. 8:31,32,36; 2Кор. 6:17,18)?

  Що ті з нас, хто є «справді вільними учнями» Ісуса, мусять «стояти» в тій вільності, якою «Христос для волі нас визволив» «та не піддаватися знову в ярмо рабства», в якому ми були досі (Гал. 5:1), або ж під інші оманливі ярма?

  Що сатана та його слуги обіцяють нам більшу вільність, якщо ми підемо їхньою дорогою, «самі бувши рабами тління» («зіпсуття» – інші переклади), які будуть знову намагатися впіймати нас і поневолити в тлінні цього світу, в наших колишніх поганих звичках і т.п. на подобу алегоричних пут та кайданів, прагнучи, щоб ми повернулися, як помита свиня йде валятися в калюжу (2Пет. 2:19-22)?

  Що для тих, хто в цей час зла та лукавства (Фил. 2:15,16) триває в своїй справжній свободі у Христі, служить як «сяючі світла» в теперішньому злому світі, проголошуючи слова життя, Бог передбачив великі благословення в надходячих «небі новому і новій землі, що правда на них пробуває» (2Пет. 3:13)?

  Що ці великі Божі ласки далеко перевищують ласки, які Бог приготував для загалу людства, які воно отримає в тисячолітньому Царстві Христа, коли все стогнуче створіння буде звільнене «від неволі тління на волю слави синів Божих» і отримає свою нагороду Царства в постаті вічного життя на землі (Рим. 8:19-23; Об. 21:2-4; 22:3)?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.