Таємниця Господа

 ТАЄМНИЦЯ   ГОСПОДА

Хто її отримає?

    Що за відчуття, бути одним з тих, яким Великий Творець довіряє свою таємницю! І які незвичні та шанобливі почуття привілею виникають у свідомості того, кому дають, хоча, можливо, і небагато, зазирнути в задуми Бога!

Те, що ми змогли опинитися серед відносно невеликої кількості тих, які знайшли ласку в очах Бога і стали Його друзями, не є причиною до пихи, але швидше до покірної вдячності. Ми знаходимося в доброму товаристві.

 Ной був праведним чоловіком, що «знайшов милість у Господніх очах» (Бут. 6:8,9). Йому Бог відкрив свій намір знищити тогочасне зіпсуте суспільство.

Авраам також увірував Богові, «і це йому зараховане в праведність» (Як. 2:23). «Чи я від Авраама втаю, що Я маю зробити? Бо ж Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи земні» (Бут. 18:17,18).

Амос відкрив загальну правду, коли сказав: «Бо не чинить нічого Господь Бог, не виявивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам» (Амоса 3:7). Всі пророки виразно говорили, що те, що вони записують, є Словом Бога.

Господь Ісус сказав своїм учням: «Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах». «Розповім таємниці від почину світу» (Мар. 4:11; Мат. 13:35).

КОНФІДЕНЦІЙНА   ІНФОРМАЦІЯ

В світській адміністрації, по причині безпеки, певна інформація є недоступною для тих, які знаходяться за межами визначеної групи осіб. Деякі уряди прийняли законодавство щодо урядових таємниць, вважаючи кримінальним злочином розкриття інформації персоналом служби безпеки і спецслужбами про свою роботу. Громадські активісти завжди активні в домаганні відкритого обговорення усіх державних справ, і певна конфіденційна інформація, не дивлячись на її секретність, неминуче відкривається для загального доступу.

Техніка переказу інформації

Зберегти якусь справу в таємниці дійсно важко – а навіть неможливо – в теперішньому світі. Не дивлячись на дії спецслужб департаментів охорони громадського порядку, слідчих бюро і таємної поліції, різного роду дані масово висилаються з одного кінця землі на інший «інформаційною автострадою», заливаючи суспільство звітами інформаційних сервісів, пропагандою, неправдивою інформацією, чутками, плітками, подробицями та різноманітними фактами. Цей надзвичайно великий інформаційний канал неможливо контролювати.

ВІДКРИТА   ІНФОРМАЦІЯ

Тримати в суворій таємниці наміри Бога щодо планети Земля ніколи не було Його прагненням. Як ми зауважили, хоча по причині гріха первинний синівський зв’язок людини зі своїм Творцем був втрачений, однак, Бог у своєму великому милосерді визнав добрі інтенції тих, які Його шукають, і вони одержують нагороду. Бог їм довіряє.

Передані таємниці, вказівки, надії й обітниці не є «таємні» чи обмежені якимось Божим законодавством, призначеним для утримування в темноті величезної більшості людського роду. Однак інформація, яка на перший погляд виглядає так широко доступною, певним чином захищена від очей і вух недостойних. Наш Господь дякував Отцю, що святі речі були заховані від тих, які (в їх власній оцінці) були «премудрими і розумними», та відкриті «немовлятам» (Мат. 11:25). Господь часто використовував притчі і незрозумілі вирази, завданням яких було перешкодити тим, які лише виявляли цікавість, в отриманні незаслужених привілеїв, але Він сказав: «Вам – моїм учням – дано знати».

Мудрість згори

Давид говорить нам, що «Таємниця Господня з тими, хто боїться Його, і Свій заповіт Він покаже їм» (Пс. 25:14, KJV). Єврейське слово, перекладене тут на «боятися», звучить сод і означає «честь, повна пошани», яка визнає Божу величність і старається про усмішку Його схвалення. Виявляється, що честь є ключем, який відкриває заховані справи, і без цього ключа ніхто не може їх зрозуміти.

Загальні відомості

Слово Господа, яке було послане до пророків минулого, не служило для їх власної самолюбної потіхи, але було передбачене як скарбниця мудрості для вірних усіх часів. Воно так їх надихало, що послання перейшло з покоління в покоління, а його величезним прагненням було привернення людства до гармонії з його Творцем. Осягнення цієї цілі належить ще до майбутнього, але ті, «кому відкрита таємниця», завдяки цій мудрості можуть прослідкувати поступ Божої програми до чудового кульмінаційного моменту, і разом з Апостолом Павлом ми дійсно можемо сказати: «Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми увірували» (Рим. 13:11).

ДРУЗІ   ІСУСА

Подорожніх до Емаусу наш Господь безперечно вважав своїми друзями. Кілька днів перед цією розмовою Ісус звернувся прямо до своїх Апостолів, даючи їм усвідомити їх особливий зв’язок з Ним: «Я вже більше не буду рабами вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав друзями Я, бо Я вам об’явив усе те, що почув від Мого Отця» (Ів. 15:15). Прощаючись з ними, Ісус дав своїм учням доручення: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте» (Мар. 16:15).

З того часу послання спасіння розходилося по цілому світі – пішки, на конях, під вітрилами. Ранні форми торгівлі передавали його; вітри, віючи на вітрила, переносили його; солдати (мимоволі) забирали його до віддалених закутків імперії. Царі висловлювалися за нього, а звичайні люди охоче його приймали. Будь-де, де знаходилося серце, яке дійсно шанувало Господа, Бога Небес, Його таємниці були йому передані і збережені в серці.

Вся Божа рада

Євангелісти, ці посли добрих новин, помістили в своїх листах запис про прихід Ісуса; Апостоли писали повчальні листи до новостворених зборів, а вони, будучи додані до раніших об’явлень, даних пророками, представляли Божу програму спасіння вмираючого світу і його привернення до райської досконалості у властивому часі.

Багато хто втратив життя ради справи Євангелії. Жертвенна служба Господа Ісуса була взірцем для Його послідовників. Апостол Павло, походження, освіта і логічний розум якого дали Євангелії переконливу силу, як відносно євреїв, так і поган, переніс бичування, ув’язнення, морські катастрофи, різного роду небезпеки, голод і спрагу, біль і втому для добра цієї служби. Його відвага була надзвичайна. «Бо я не вхилявсь об’являти вам усю волю Божу», сказав Апостол, і це було оживляючою силою його життя (Дії 20:27). Зрозуміння ним Господніх таємниць було таким глибоким, що його служба призвела до того, що Боже Слово є відкритою книгою для багатьох.

Видавці

«Господь дає слово; провісниць велика многота» (Пс. 68:12). О, яка ж це правда! Великим коштом людського життя Біблії заливають світ і є доступними всім, які шукаюсь зрозуміння Божих таємниць Його великого плану привернення життя і миру страждаючому людству.

Але, хоча мільйони заглядають на сторінки Біблії, порівняно небагато зрозуміли її таємниці. Як Ізраїльський народ як цілість вбивав своїх пророків, каменував Божих посланців і відкинув Месію, так само є з християнством – величезна більшість тих, які називаються християнами, надалі є в темноті. «Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, – і мало таких, що знаходить її» (Мат. 7:14).

Проголошення Євангелії реалізує Божу ціль

Не було передбачено, що цілий світ відкликнеться на послання, але було дане свідоцтво з метою зібрання з усіх народів вірного люду, цілковито лояльного тіла віруючих, які стали дітьми Авраама завдяки своїй вірі. Христос є обіцяним «насінням» Авраама, а ті, котрі належать до Христа, ділять з Ним радісну перспективу несення благословенств усім народам землі (Мат. 24:14; Гал. 3:8,16,29).

ЧИ СВІТ ЩЕ МАЄ ШАНС?

Про все це говорить Єв. Ів. 3:16,17: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся».

Хоча світ в загальному до сьогодні не увірував, вони увірують. Бог так хоче (1 Тим. 2:4). Ніхто не буде спасенний несвідомо, як Святе Письмо засвідчує: «Погине народ Мій за те, що не має знання» (Ос. 4:6). Ісус молився до Отця, кажучи: «Життя ж вічне – це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога, правдивого, та Ісуса Христа, що послав Ти його» (Ів. 17:3).

Життя вічне! Як це може бути? Як може бути інакше? Христос віддав своє життя на викуп за всіх, заплатив кару за гріх людини, і в справедливості Бог з певністю звільнить проклятий світ з-під вироку смерті і дасть йому цілковиту можливість пізнання єдиного правдивого Бога. Саме для цього Христос повертається, несучи «часи відпочинку» (Дії 3:19-21). Саме тому Бог визначив день, в якому Христос буде судити світ в справедливості (Дії 17:31). Тому вірні так довго моляться: «Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі» (Мат. 6:10).

Знання Господа

Бог обіцяв, що в цей день «земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Іс. 11:9), і що «всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього» (Єр. 31:34).

Але хтось може запитати: оскільки послання спасіння в Христі до цього часу потрапляє переважно в глухі вуха, то як ми можемо мати реальну надію, що майбутня перспектива буде хоч трохи краща? А це тому, що ми віримо Його Слову! Чи Христос помер, щоб спасти лише невелику частину потомства Адама? Чи величезну більшість з них Він списав як навічно знищених? Ні! Він помер за всіх, а філософія і логіка викупної жертви Господа Ісуса є захоплюючим дослідженням (1 Ів. 2:2).

Як є в наших часах, так було завжди: дороги теперішнього світу здаються більш привабливі для більшості чоловіків і жінок, аніж життя, віддане побожності і чистоті серця. Однак є прихований неспокій, почуття незадоволення, брак сповнення. Невисловлене питання: «Чи це все…?» виявляє їх інстинктивну потребу, почуття невпевненості і самотності. Певна мало відчутна помилка в поступуванні перешкодила цілому людству і перервала його єдність з Джерелом всього щастя і життя. Небагато хто усвідомлює собі, що гріх є цією причиною і навіть найбільш шляхетним і найбільш інтелігентним з невіруючих важко погодитися з тим, що час життєвої науки, досягнень і розвитку іде в забуття, коли смерть забирає свою жертву. Це для них смутно і загадково.

Як вони зрадіють від пробудження до нового життя коли всі, які знаходяться в гробах, почують голос Сина Божого і повиходять (Ів. 5:28,29)! Перервані зв’язки будуть налагоджені, помилкове переконання – усунене, а таємниці Господа будуть вияснені оживленому людству, коли Він впише свій закон в їхні серця, відроджуючи в кожній людині образ і подобу Бога, який їх створив (Іс. 28:17; Єр 31:33; Бут. 1:26).

СПРАВЕДЛИВИЙ УРЯД ХРИСТА

 Буде впроваджена ґрунтовна навчальна програма під керівництвом Божих вказівок на «святій дорозі», яка призведе до того, що ніхто не буде недостатньо поінформований. Хоча пророк Ісая виражає це в поетичних визначеннях (35 р.), Царство Христа не є майже утопічною фантастикою – воно є логічним результатом Божого плану спасіння і буде охоплювати період інтенсивного вивчення для жителів під новим урядом.

Тепер, більше ніж будь-коли перед тим, перед нами відкрилися практичні засоби реалізації загальносвітового слухання Господнього слова. Раптовий розвиток в сфері передачі інформації і революція в подорожуванні і зв’язку є виразним виконанням пророцтва (Дан. 12:4). І, можливо, що кіберпростір – умовні, співпрацюючи між собою світи якого створені через поєднання в мережу комп’ютерів – буде невід’ємною частиною того нового порядку речей, коли ми одержимо відповідь на нашу молитву і Царство Христа прийде.

В простих словах сказано, що «з Сіону вийде Закон, а Слово Господнє з Єрусалиму» (Іс. 2:3). Для нас не так важливо зарання пізнати точні подробиці процесу впровадження уряду Христа. Хтось може запитати, якою буде Божа процедура, яка призведе до того, що ціле людство – кожен потомок отця Адама, який розділив його вирок смерті – буде освічене щодо способу отримання вічного життя?

Темрява розпорошиться, глухі вуха відчиняться, незрячі очі відкриються, а сльози будуть витерті, і велика пісня радості наповнить землю, коли сповнені честі серця кликатимуть: «Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!»

Пс. 67:2-6

«Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх – спасіння Твоє! Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи! Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи і племена ведеш на землі! Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!» 

SB№186 ’03, 90-93; BS №809, ‘03, 90-92

Біблійний Прапор №2, травень-серпень 2015